Особняк Шлейфера по вул. Інститутській 13 (1909) у стилі модерн споруджено архітектором Георгієм Шлейфером для власних потреб.

---

Архітектори Києва

Шлейфер Георгій Павлович (4 (16) червня 1855, Київ — 27 березня (9 квітня) 1913, Київ) — архітектор і громадський діяч німецького походження, жив і працював у Києві.

Архітектурну освіту отримав у Петербурзькому будівельному училищі. Закінчив його 1882 року зі званням цивільного інженера 1-го розряду. Повернувшись до Києва викладав малювання в Інституті шляхетних дівчат, і деякий час обіймав посаду техніка губернського будівного відділення; вигравши у 28 років конкурс проектів нової споруди київської біржі, швидко здобув відомість і професійний авторитет.
У 1885–1894 роках як член Київської міської управи відповідав за будівельні справи, з 1882 по 1911 рік неодноразово обирався гласним до міської думи. Брав участь у практичному вирішенні низки питань щодо муніципального господарства, зокрема, у 1886–1887 роках надавав свою садибу на Подолі для дослідів у справі артезіанського водопостачання.

Спорудам архітектора була притаманна яскравість та пишнота форм, він вживав стильові мотиви неоренесансу, необароко та стилізованого середньовічного зодчества, на початку XX століття намагався опанувати модерн. У ранній період звертався до скромних прагматичних форм «цегляного стилю», але у подальшому, завдяки значним прибуткам від підприємництва, не мав потреби у систематичному замовному проектуванні та брався лише за найбільш ефектні проекти.

Основні роботи у Києві:
- Київська біржа на розі вулиць Хрещатицької, 11 й Інститутської (1882–1886, не збереглась).
- Прибутковий будинок на Хрещатицькій вул., 44 (1883, 1889 надбудований Андрієм Крауссом).
- Надбудова житлового будинку Ф. Дузинкевича на Трьохсвятительскій вулиці (нині — Десятинна вулиця, 14; 1886).
- Власний особняк на Банковій вулиці, 13 (1896, не зберігся).
- Синагога Лазаря Бродського на розі вулиць Малої Васильківської, 13 і Рогнідинської (1897–1898).
- Комерційне училище на Бульварно-Кудрявській вулиці, 24 (1897–1898)
- Міське початкове училище ім. Бунге на розі вулиць Липської, 18 та Єлизаветинської, 5 (1901–1904, будував Едуард Брадтман).
- Власний прибутковий будинок на розі вулиць Інститутської, 13 і Садової, 4 (1909–1910).

@темы: архітектура, відомі кияни

---

Будинок Адміністрації Президента України зведено у 1935-39 рр. для штабу Київського військового округу. Одне з найкращих творінь архітектора Сергія Григор’єва.

Будівля зведена на фундаменті 1870-х років.
На збереженому фундаменті симетричних корпусів ХІХ сторіччя добудували нові стіни й оформили будинок як реконструйовану споруду. Новий будинок одержав видовжені крила, а в центрі композиції — масивний ризаліт зі вставною колонадою великого корінфського ордера. Владну монументальність будинку підкреслено важким антаблементом, обличкуванням цоколя полірованим лабрадоритом, сірим тинькуванням «під шубу». Додали величі й чотири поліровані кам'яні кулі, що фланкують портал парадного входу. Зодчий настільки точно розрахував усі деталі, що величезний будинок, незважаючи на розташування на вузькій вулиці, не тільки не розчавив довкілля, а й добре проглядається з усіх точок: з Інститутської та Лютеранської, з сусідньої площі ім. Франка та з далекого Михайлівського майдану.

@темы: архітектура

---

Поштова площа. 1915 р.




Вулиця Інститутська, поч.ХХ ст.




Хрещатик, 1925 р.



Вул.Свєрдлова (Прорізна), 1930 р.

@темы: ретро-фото

---

Будинок по Музейному провулку, 2 (1897).
Архітектор - Андрій-Фердінанд Краусс.
Головний фасад оздоблено у формах історизму з елементами неоренесансу.

@темы: архітектура

---

Художниця з Києва Надія Ільчук (1983 р.н.)

@темы: живопис

---

Художниця Оксана Збруцька (1982 р.н.)


"Янголи Андріївського узвозу"




Янгол-охоронець

@темы: живопис

---

Київ, Дніпровські кручі. Фото Семена Фрідлянда, 1935 р.

@темы: ретро-фото

---

Будинок по вулиці Саксаганського, 75
Зведений у 1913 році для Маріїнської громади Червоного Хреста. Будинок збудовано архітектором Валеріаном Риковим, у стилі венеціанського ренесансу, фасад прикрашено рельєфами на тему догляду за пораненими та скульптурами майстра Федіра Балавенського, що символізують Любов, Милосердя, Життя та Медицину.
Зараз у будинку розміщується Інститут медицини праці НАМН України.

@темы: архітектура

---

Архітектори Києва

Павло Альошин (1881–1961), автор понад 10 шедеврів архітектурної школи модерну та конструктивізму.




Особняк Ковалевського (відомий також як Арабський будиночок)




Будівля Педагогічного музею



Будівля колишньої Ольгінської жіночої гімназії (зараз - Інститут ботаніки НАН України)



Будинок житлового кооперативу «Радянський лікар» або Будинок лікаря

@темы: архітектура, відомі кияни

---

Київ, який ми втрачаємо.

Вулиця Рейтарська,22. Будинок Київського Товариства невідкладної допомоги (1913-14)
Архітектор Й.Зекцер
Збудований у стилі венеціанської готики. Дві третини коштів на будівництво виділили меценати та кияни. Тут у 1956р провів першу в Україні операцію на серці під загальним наркозом М.Амосов.

@темы: архітектура, #втрачаємо

---

Бульвар Тараса Шевченко, 1937 р.




Пуща-Водиця, 1910-і роки.




Поштова площа, 1970-і рр.




Київський університет ім.Тараса Шевченкo, 1930-і рр.




Площа Льва Толстого, 1960-і рр.

@темы: ретро-фото

---

Тетяна Іванівна Абросимова. Повний місяць на Андріївському узвозі (2014)

@темы: живопис

---

Семен Каплан. Кіт у під’їзді київського будинку. 1978 р.

@темы: живопис

---

Прибутковий будинок з торговим домом Йосифа Кімаєра

Збудований в 1895—1897 (за іншими даними в 1897-1898) австрійським підприємцем Йосифом Кімаєром в Києві по вулиці Миколаївській (зараз Архітектора Городецького), 13. Пам'ятка архітектури національного значення.
Садибу Кімаєра забудовував архітектор Владислав Городецький разом із техніком Мартином Клугом.
24 вересня 1941, коли запалав замінований радянськими диверсантами центр Києва, окупованого німецькими військами, згорів разом з іншими і цей будинок. Пожежа знищила повністю інтер'єри, пошкодила фасад.
У 1970 в будинку облаштовано вхід до станції метро «Хрещатик».
Зараз будинок по вулиці Архітектора Городецького 13 використовується як головна будівля Міністерства юстиції України.

@темы: архітектура

---

Прибутковий будинок по вул. Льва Толстого 19/1

Історія садиби відома з 1888 р. , коли нею володів міщанин Забузький,а потім його сестри. Первісна забудова була малоповерховою та дерев"яною, на ділянці розташовувася великий сад. У 1905 році ділянку придбав професор М. Волкович, на замовлення якого почав будуватися новий прибутквий будинок за проектом техніка І. Агурова.
У 1906-28 рр. у садибі проживав її власник, лікар-хірург Микола Волкович. Також у цьому будинку провів дитинство відомий поет та художник Максиміліан Волошин.

@темы: архітектура

---

Киевская амплитуда. Олегова могила (2014)

@темы: відео, історія

---

Будинок на Львівській площі, 14, збудований у 1913 році, для державної Казенної палати.
Архітектор - О.Кобелев.
Зараз тут розміщується Коледж інформаційних систем і технологій, філія Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана.

@темы: архітектура

---

Володимир Беляк (1924 - 2009) - український художник
"Весна. Київ. Мост Метро", 1972 р.

@темы: живопис

---

Будинок по Андріївському узвозу, 19а зведено 1887 року для відомої іконостасної майстерні А. Маленка.
Ділянку 1887р. придбав у київського міщанина Д.Петренка купець другої гільдії А.Маленко. Новий двоповерховий дерев’яний будинок А.Маленко збудував в 1887–1888рр. Споруда була пристосована під живописну й іконостасну майстерню та житлові приміщення для робітників.
Роботи майстерні А.Маленка були відомі не тільки в Києві й в Україні, а й в інших місцях Російської імперії. Ділянкою родина володіє і в подальші роки: ще в 1950-хрр. будинок належав дочці першого власника – Л.Маленко. Згодом він перебудовується повністю під житлові квартири. На початку ХХст. в будинку мешкав видатний вчений-терапевт, доктор медицини Ф.Яновський (1860–1928), відомий серед киян як “святий лікар”. Його ім’ям названий Інститут туберкульозу в Києві.

@темы: архітектура