Сергій Цемрюк. "Будинок Городецького"

@темы: живопис

---

Київський бензотрамвай — система бензомоторного трамвая, що працювала на території сучасного Києва, зокрема, на лівому березі Дніпра. У 1926-1934 роках був електрифікований. Тоді ж збудовано з'єднання з правобережною трамвайною мережею, та попри це, їхні маршрути не перетиналися, тому це залишалися різні трамвайні системи. Припинив роботу під час Другої світової війни.
З часу свого відкриття з'єднував правобережну Поштову площу у Києві (Київська губернія) з лівобережним селом Биківня, що розміщувалося за межею міста, у Чернігівській губернії. Тобто, Київський бензотрамвай до 1919 року проходив територією двох губерній.

Київський бензотрамвай було відкрито у 1911 р. за проектом інженера Тимченка. Спочатку діяв маршрут «Поштова площа — Ланцюговий міст». У травні 1912 року було відкрита лінія по Ланцюговому мосту і Слобідське бензотрамвайне депо. Маршрут було продовжено до Микільської слобідки, а невдовзі — до села Биківня. У 1913 році лінію продовжено до Броварів. Після зруйнування Ланцюгового мосту в червні 1920 року бензотрамвай не працював. Рух був відновлений тільки 10 травня 1925 року, одночасно із відкриттям мосту імені Євгенії Бош та Русанівського мосту. Також у 1925 році була відкрита лінія до Старої Дарниці.
Лівобережний трамвай закрили восени 1941 року в зв'язку з бойовими діями.
Після війни ангари Слобідського депо були реконструйовані, у них облаштували диспансер. Частину території віддали під ринок; на місці в'їзду в депо звели будинок. Ангари та адмінбудівля депо збереглися до нашого часу - навпроти ст.м. "Лівобережна".

@темы: транспорт, київський трамвай

---

Київ та околиці, 1916 р.

@темы: ретро-фото

---

Житловий будинок Управління капітального будівництва Київського міськвиконкому (вул.Басейна, 17)
Збудований у 1954-55 рр. Архітектор - О.Лозинська

Фасад симетричний, велика в'їзна арка з декоративним портиком на рівні третього—п'ятого поверхів з двох тричвертєвих корінфських колон та двох пілястрів. Карниз виконано з архітектурно оброблених залізобетонних блоків. В оздобленні балконів та віконних прорізів застосовано декоративне ліплення. У вирішенні фасаду добре враховано як містобудівне розташування споруди, так і архітектурне середовище.

@темы: архітектура

---

Аркадій Зернецький (1932-1968)

"Боричів Тік"

@темы: живопис

---

Дуже цікаве та грунтовне дослідження О. Середи про київський оперний театр на тлі російської імперської політики середини ХІХ ст.

Між мистецтвом і політикою: початки російської опери в Києві

@темы: мистецтво

---

Особняк Шлейфера по вул. Інститутській 13 (1909) у стилі модерн споруджено архітектором Георгієм Шлейфером для власних потреб.

@темы: архітектура

---

Особняк Шлейфера по вул. Інститутській 13 (1909) у стилі модерн споруджено архітектором Георгієм Шлейфером для власних потреб.

---

Архітектори Києва

Шлейфер Георгій Павлович (4 (16) червня 1855, Київ — 27 березня (9 квітня) 1913, Київ) — архітектор і громадський діяч німецького походження, жив і працював у Києві.

Архітектурну освіту отримав у Петербурзькому будівельному училищі. Закінчив його 1882 року зі званням цивільного інженера 1-го розряду. Повернувшись до Києва викладав малювання в Інституті шляхетних дівчат, і деякий час обіймав посаду техніка губернського будівного відділення; вигравши у 28 років конкурс проектів нової споруди київської біржі, швидко здобув відомість і професійний авторитет.
У 1885–1894 роках як член Київської міської управи відповідав за будівельні справи, з 1882 по 1911 рік неодноразово обирався гласним до міської думи. Брав участь у практичному вирішенні низки питань щодо муніципального господарства, зокрема, у 1886–1887 роках надавав свою садибу на Подолі для дослідів у справі артезіанського водопостачання.

Спорудам архітектора була притаманна яскравість та пишнота форм, він вживав стильові мотиви неоренесансу, необароко та стилізованого середньовічного зодчества, на початку XX століття намагався опанувати модерн. У ранній період звертався до скромних прагматичних форм «цегляного стилю», але у подальшому, завдяки значним прибуткам від підприємництва, не мав потреби у систематичному замовному проектуванні та брався лише за найбільш ефектні проекти.

Основні роботи у Києві:
- Київська біржа на розі вулиць Хрещатицької, 11 й Інститутської (1882–1886, не збереглась).
- Прибутковий будинок на Хрещатицькій вул., 44 (1883, 1889 надбудований Андрієм Крауссом).
- Надбудова житлового будинку Ф. Дузинкевича на Трьохсвятительскій вулиці (нині — Десятинна вулиця, 14; 1886).
- Власний особняк на Банковій вулиці, 13 (1896, не зберігся).
- Синагога Лазаря Бродського на розі вулиць Малої Васильківської, 13 і Рогнідинської (1897–1898).
- Комерційне училище на Бульварно-Кудрявській вулиці, 24 (1897–1898)
- Міське початкове училище ім. Бунге на розі вулиць Липської, 18 та Єлизаветинської, 5 (1901–1904, будував Едуард Брадтман).
- Власний прибутковий будинок на розі вулиць Інститутської, 13 і Садової, 4 (1909–1910).

@темы: архітектура, відомі кияни

---

Будинок Адміністрації Президента України зведено у 1935-39 рр. для штабу Київського військового округу. Одне з найкращих творінь архітектора Сергія Григор’єва.

Будівля зведена на фундаменті 1870-х років.
На збереженому фундаменті симетричних корпусів ХІХ сторіччя добудували нові стіни й оформили будинок як реконструйовану споруду. Новий будинок одержав видовжені крила, а в центрі композиції — масивний ризаліт зі вставною колонадою великого корінфського ордера. Владну монументальність будинку підкреслено важким антаблементом, обличкуванням цоколя полірованим лабрадоритом, сірим тинькуванням «під шубу». Додали величі й чотири поліровані кам'яні кулі, що фланкують портал парадного входу. Зодчий настільки точно розрахував усі деталі, що величезний будинок, незважаючи на розташування на вузькій вулиці, не тільки не розчавив довкілля, а й добре проглядається з усіх точок: з Інститутської та Лютеранської, з сусідньої площі ім. Франка та з далекого Михайлівського майдану.

@темы: архітектура

---

Поштова площа. 1915 р.




Вулиця Інститутська, поч.ХХ ст.




Хрещатик, 1925 р.



Вул.Свєрдлова (Прорізна), 1930 р.

@темы: ретро-фото

---

Будинок по Музейному провулку, 2 (1897).
Архітектор - Андрій-Фердінанд Краусс.
Головний фасад оздоблено у формах історизму з елементами неоренесансу.

@темы: архітектура

---

Художниця з Києва Надія Ільчук (1983 р.н.)

@темы: живопис

---

Художниця Оксана Збруцька (1982 р.н.)


"Янголи Андріївського узвозу"




Янгол-охоронець

@темы: живопис

---

Київ, Дніпровські кручі. Фото Семена Фрідлянда, 1935 р.

@темы: ретро-фото

---

Будинок по вулиці Саксаганського, 75
Зведений у 1913 році для Маріїнської громади Червоного Хреста. Будинок збудовано архітектором Валеріаном Риковим, у стилі венеціанського ренесансу, фасад прикрашено рельєфами на тему догляду за пораненими та скульптурами майстра Федіра Балавенського, що символізують Любов, Милосердя, Життя та Медицину.
Зараз у будинку розміщується Інститут медицини праці НАМН України.

@темы: архітектура

---

Архітектори Києва

Павло Альошин (1881–1961), автор понад 10 шедеврів архітектурної школи модерну та конструктивізму.




Особняк Ковалевського (відомий також як Арабський будиночок)




Будівля Педагогічного музею



Будівля колишньої Ольгінської жіночої гімназії (зараз - Інститут ботаніки НАН України)



Будинок житлового кооперативу «Радянський лікар» або Будинок лікаря

@темы: архітектура, відомі кияни

---

Київ, який ми втрачаємо.

Вулиця Рейтарська,22. Будинок Київського Товариства невідкладної допомоги (1913-14)
Архітектор Й.Зекцер
Збудований у стилі венеціанської готики. Дві третини коштів на будівництво виділили меценати та кияни. Тут у 1956р провів першу в Україні операцію на серці під загальним наркозом М.Амосов.

@темы: архітектура, #втрачаємо

---

Бульвар Тараса Шевченко, 1937 р.




Пуща-Водиця, 1910-і роки.




Поштова площа, 1970-і рр.




Київський університет ім.Тараса Шевченкo, 1930-і рр.




Площа Льва Толстого, 1960-і рр.

@темы: ретро-фото

---

Тетяна Іванівна Абросимова. Повний місяць на Андріївському узвозі (2014)

@темы: живопис