Унікальні кадри Києва 1918 року. Знімки зроблені з повітряної кулі німецькими фотографами.

@темы: ретро-фото, історія

---

Вулиця Б.Хмельницького на фото кін. ХІХ ст.
Виникла у 1830-ті під назвою Кадетська, з 1869 р. –Ф ундуклеївська, з 1919 р. – Леніна.
Сучасна назва - з 1993 р.

@темы: ретро-фото, вулиці Києва

---

Художник Іван Ковтонюк
"Андріївський узвіз", 1992 р.

@темы: живопис

---

Будинок з котами або Будинок Ягимовського.
Пам’ятка архітектури на вул. Гоголівській, 23

«Будинок з котами» був збудований на вулиці Гоголівській у 1909 році інженером Володимиром Безсмертним на замовлення полковника Федора Ягимовського. Архітектор виконав будівлю у стилі модерн з використанням елементів ґотики. Особливістю споруди є те, що вона повністю асиметрична.
Будівля вирізняється багатим та незвичним декором фасаду: поміж своєрідного пластичного оздоблення містяться зображення численних химер та чоловічих маскаронів. Вхід до будинку прикрашають фігури сов, а краї великого напівкруглого вікна на першому поверсі — барельєфи котів із зеленими очима та червоними ротами, від яких і походить поширена назва будинку. Вважалося, що сови є символом мудрості, а коти охороняють затишок і добробут будинку від злих намірів чорта, фігура якого увінчує архітектурну композицію будинку.
У будівлі мешкало чимало відомих людей. Зокрема у 1920-х рр. тут, у квартирі № 5, мешкав відомий український історик та етнограф Микола Левченко. А у 1917—1920 рр. будинок був помешканням для всесвітньовідомого українського вченого-механіка Степана Тимошенка.

@темы: архітектура

---

О функциях городских архитекторов, о старых и новых застройщиках, о том, что безвозвратно потеряно и что ещё можно сохранить:

Интервью с известным историком-архивистом, исследователем киевской старины, Михаилом Кальницким

@темы: історія, архітектура, громадське життя, культпростір

---

Олександр Хвостенко-Хвостов (1895-1968)

"Пляж"




"Відбудова Хрещатика" (1954 р.)

@темы: живопис

---

Вулиця Інститутська. Національний банк, 1918 рік.

@темы: ретро-фото

---

Особняк на Шовковичній, 14

Цей імпозантний особняк є одним з останніх, побудованих перед 1917 роком "палациків" цукропромисловців у Києві, на Липках. Автор проекту - архітектор Роберт Фрідріхович Мельцер, який 1912 р. спорудив цей особняк на замовлення цукропромисловця, голови Південноросійського товариства заохочення землеробства та сільської промисловості Михайла Петровича Шестакова. На початку XX ст. то була помітна постать у Києві та в Україні. М. Шестаков був також директором-розпорядником цукрових заводів Ф. А. Терещенка, членом цінової комісії Київського земельного банку, редактором часопису "Хозяйство", почесним попечителем київської 2-ї гімназії.

@темы: архітектура

---

Уривок із яскравих й самобутніх нотаток київського купця 1-ї гільдії Олександра Паталєєва "Старий Київ: зі спогадів старого грішника":

@темы: історія, мемуари

---

Володимирський узвіз, 1920-і роки.

@темы: ретро-фото

---

Будинок культури заводу «Більшовик», архітектор - Л.І. Моїсєєв,
Дата побудови: 1931-1934 рр.
Стиль: конструктивізм
Адреса: проспект Перемоги, 38
Будівля цінується, як один з перших клубів радянського періоду і приклад конструктивістських концепцій.

Фото 1935 р.

@темы: архітектура

---

Сергій Цемрюк. "Будинок Городецького"

@темы: живопис

---

Київський бензотрамвай — система бензомоторного трамвая, що працювала на території сучасного Києва, зокрема, на лівому березі Дніпра. У 1926-1934 роках був електрифікований. Тоді ж збудовано з'єднання з правобережною трамвайною мережею, та попри це, їхні маршрути не перетиналися, тому це залишалися різні трамвайні системи. Припинив роботу під час Другої світової війни.
З часу свого відкриття з'єднував правобережну Поштову площу у Києві (Київська губернія) з лівобережним селом Биківня, що розміщувалося за межею міста, у Чернігівській губернії. Тобто, Київський бензотрамвай до 1919 року проходив територією двох губерній.

Київський бензотрамвай було відкрито у 1911 р. за проектом інженера Тимченка. Спочатку діяв маршрут «Поштова площа — Ланцюговий міст». У травні 1912 року було відкрита лінія по Ланцюговому мосту і Слобідське бензотрамвайне депо. Маршрут було продовжено до Микільської слобідки, а невдовзі — до села Биківня. У 1913 році лінію продовжено до Броварів. Після зруйнування Ланцюгового мосту в червні 1920 року бензотрамвай не працював. Рух був відновлений тільки 10 травня 1925 року, одночасно із відкриттям мосту імені Євгенії Бош та Русанівського мосту. Також у 1925 році була відкрита лінія до Старої Дарниці.
Лівобережний трамвай закрили восени 1941 року в зв'язку з бойовими діями.
Після війни ангари Слобідського депо були реконструйовані, у них облаштували диспансер. Частину території віддали під ринок; на місці в'їзду в депо звели будинок. Ангари та адмінбудівля депо збереглися до нашого часу - навпроти ст.м. "Лівобережна".

@темы: транспорт, київський трамвай

---

Київ та околиці, 1916 р.

@темы: ретро-фото

---

Житловий будинок Управління капітального будівництва Київського міськвиконкому (вул.Басейна, 17)
Збудований у 1954-55 рр. Архітектор - О.Лозинська

Фасад симетричний, велика в'їзна арка з декоративним портиком на рівні третього—п'ятого поверхів з двох тричвертєвих корінфських колон та двох пілястрів. Карниз виконано з архітектурно оброблених залізобетонних блоків. В оздобленні балконів та віконних прорізів застосовано декоративне ліплення. У вирішенні фасаду добре враховано як містобудівне розташування споруди, так і архітектурне середовище.

@темы: архітектура

---

Аркадій Зернецький (1932-1968)

"Боричів Тік"

@темы: живопис

---

Дуже цікаве та грунтовне дослідження О. Середи про київський оперний театр на тлі російської імперської політики середини ХІХ ст.

Між мистецтвом і політикою: початки російської опери в Києві

@темы: мистецтво

---

Особняк Шлейфера по вул. Інститутській 13 (1909) у стилі модерн споруджено архітектором Георгієм Шлейфером для власних потреб.

@темы: архітектура

---

Особняк Шлейфера по вул. Інститутській 13 (1909) у стилі модерн споруджено архітектором Георгієм Шлейфером для власних потреб.

---

Архітектори Києва

Шлейфер Георгій Павлович (4 (16) червня 1855, Київ — 27 березня (9 квітня) 1913, Київ) — архітектор і громадський діяч німецького походження, жив і працював у Києві.

Архітектурну освіту отримав у Петербурзькому будівельному училищі. Закінчив його 1882 року зі званням цивільного інженера 1-го розряду. Повернувшись до Києва викладав малювання в Інституті шляхетних дівчат, і деякий час обіймав посаду техніка губернського будівного відділення; вигравши у 28 років конкурс проектів нової споруди київської біржі, швидко здобув відомість і професійний авторитет.
У 1885–1894 роках як член Київської міської управи відповідав за будівельні справи, з 1882 по 1911 рік неодноразово обирався гласним до міської думи. Брав участь у практичному вирішенні низки питань щодо муніципального господарства, зокрема, у 1886–1887 роках надавав свою садибу на Подолі для дослідів у справі артезіанського водопостачання.

Спорудам архітектора була притаманна яскравість та пишнота форм, він вживав стильові мотиви неоренесансу, необароко та стилізованого середньовічного зодчества, на початку XX століття намагався опанувати модерн. У ранній період звертався до скромних прагматичних форм «цегляного стилю», але у подальшому, завдяки значним прибуткам від підприємництва, не мав потреби у систематичному замовному проектуванні та брався лише за найбільш ефектні проекти.

Основні роботи у Києві:
- Київська біржа на розі вулиць Хрещатицької, 11 й Інститутської (1882–1886, не збереглась).
- Прибутковий будинок на Хрещатицькій вул., 44 (1883, 1889 надбудований Андрієм Крауссом).
- Надбудова житлового будинку Ф. Дузинкевича на Трьохсвятительскій вулиці (нині — Десятинна вулиця, 14; 1886).
- Власний особняк на Банковій вулиці, 13 (1896, не зберігся).
- Синагога Лазаря Бродського на розі вулиць Малої Васильківської, 13 і Рогнідинської (1897–1898).
- Комерційне училище на Бульварно-Кудрявській вулиці, 24 (1897–1898)
- Міське початкове училище ім. Бунге на розі вулиць Липської, 18 та Єлизаветинської, 5 (1901–1904, будував Едуард Брадтман).
- Власний прибутковий будинок на розі вулиць Інститутської, 13 і Садової, 4 (1909–1910).

@темы: архітектура, відомі кияни