
пятница, 11 августа 2017
Унікальні кадри Києва 1918 року. Знімки зроблені з повітряної кулі німецькими фотографами.


Вулиця Б.Хмельницького на фото кін. ХІХ ст.
Виникла у 1830-ті під назвою Кадетська, з 1869 р. –Ф ундуклеївська, з 1919 р. – Леніна.
Сучасна назва - з 1993 р.

Виникла у 1830-ті під назвою Кадетська, з 1869 р. –Ф ундуклеївська, з 1919 р. – Леніна.
Сучасна назва - з 1993 р.

воскресенье, 06 августа 2017
Художник Іван Ковтонюк
"Андріївський узвіз", 1992 р.

"Андріївський узвіз", 1992 р.

Будинок з котами або Будинок Ягимовського.
Пам’ятка архітектури на вул. Гоголівській, 23
«Будинок з котами» був збудований на вулиці Гоголівській у 1909 році інженером Володимиром Безсмертним на замовлення полковника Федора Ягимовського. Архітектор виконав будівлю у стилі модерн з використанням елементів ґотики. Особливістю споруди є те, що вона повністю асиметрична.
читать дальше

читать дальше
Пам’ятка архітектури на вул. Гоголівській, 23
«Будинок з котами» був збудований на вулиці Гоголівській у 1909 році інженером Володимиром Безсмертним на замовлення полковника Федора Ягимовського. Архітектор виконав будівлю у стилі модерн з використанням елементів ґотики. Особливістю споруди є те, що вона повністю асиметрична.
читать дальше

читать дальше
воскресенье, 30 июля 2017
О функциях городских архитекторов, о старых и новых застройщиках, о том, что безвозвратно потеряно и что ещё можно сохранить:
Интервью с известным историком-архивистом, исследователем киевской старины, Михаилом Кальницким
Интервью с известным историком-архивистом, исследователем киевской старины, Михаилом Кальницким
понедельник, 24 июля 2017
Вулиця Інститутська. Національний банк, 1918 рік.


вторник, 18 июля 2017
Особняк на Шовковичній, 14
Цей імпозантний особняк є одним з останніх, побудованих перед 1917 роком "палациків" цукропромисловців у Києві, на Липках. Автор проекту - архітектор Роберт Фрідріхович Мельцер, який 1912 р. спорудив цей особняк на замовлення цукропромисловця, голови Південноросійського товариства заохочення землеробства та сільської промисловості Михайла Петровича Шестакова. На початку XX ст. то була помітна постать у Києві та в Україні. М. Шестаков був також директором-розпорядником цукрових заводів Ф. А. Терещенка, членом цінової комісії Київського земельного банку, редактором часопису "Хозяйство", почесним попечителем київської 2-ї гімназії.

Цей імпозантний особняк є одним з останніх, побудованих перед 1917 роком "палациків" цукропромисловців у Києві, на Липках. Автор проекту - архітектор Роберт Фрідріхович Мельцер, який 1912 р. спорудив цей особняк на замовлення цукропромисловця, голови Південноросійського товариства заохочення землеробства та сільської промисловості Михайла Петровича Шестакова. На початку XX ст. то була помітна постать у Києві та в Україні. М. Шестаков був також директором-розпорядником цукрових заводів Ф. А. Терещенка, членом цінової комісії Київського земельного банку, редактором часопису "Хозяйство", почесним попечителем київської 2-ї гімназії.

Уривок із яскравих й самобутніх нотаток київського купця 1-ї гільдії Олександра Паталєєва "Старий Київ: зі спогадів старого грішника":


пятница, 14 июля 2017
Володимирський узвіз, 1920-і роки.


Будинок культури заводу «Більшовик», архітектор - Л.І. Моїсєєв,
Дата побудови: 1931-1934 рр.
Стиль: конструктивізм
Адреса: проспект Перемоги, 38
Будівля цінується, як один з перших клубів радянського періоду і приклад конструктивістських концепцій.
Фото 1935 р.

Дата побудови: 1931-1934 рр.
Стиль: конструктивізм
Адреса: проспект Перемоги, 38
Будівля цінується, як один з перших клубів радянського періоду і приклад конструктивістських концепцій.
Фото 1935 р.

воскресенье, 09 июля 2017
Сергій Цемрюк. "Будинок Городецького"


Київський бензотрамвай — система бензомоторного трамвая, що працювала на території сучасного Києва, зокрема, на лівому березі Дніпра. У 1926-1934 роках був електрифікований. Тоді ж збудовано з'єднання з правобережною трамвайною мережею, та попри це, їхні маршрути не перетиналися, тому це залишалися різні трамвайні системи. Припинив роботу під час Другої світової війни.
З часу свого відкриття з'єднував правобережну Поштову площу у Києві (Київська губернія) з лівобережним селом Биківня, що розміщувалося за межею міста, у Чернігівській губернії. Тобто, Київський бензотрамвай до 1919 року проходив територією двох губерній.
читать дальше

читать дальше
З часу свого відкриття з'єднував правобережну Поштову площу у Києві (Київська губернія) з лівобережним селом Биківня, що розміщувалося за межею міста, у Чернігівській губернії. Тобто, Київський бензотрамвай до 1919 року проходив територією двох губерній.
читать дальше

читать дальше
вторник, 04 июля 2017
суббота, 01 июля 2017
Житловий будинок Управління капітального будівництва Київського міськвиконкому (вул.Басейна, 17)
Збудований у 1954-55 рр. Архітектор - О.Лозинська
Фасад симетричний, велика в'їзна арка з декоративним портиком на рівні третього—п'ятого поверхів з двох тричвертєвих корінфських колон та двох пілястрів. Карниз виконано з архітектурно оброблених залізобетонних блоків. В оздобленні балконів та віконних прорізів застосовано декоративне ліплення. У вирішенні фасаду добре враховано як містобудівне розташування споруди, так і архітектурне середовище.

Збудований у 1954-55 рр. Архітектор - О.Лозинська
Фасад симетричний, велика в'їзна арка з декоративним портиком на рівні третього—п'ятого поверхів з двох тричвертєвих корінфських колон та двох пілястрів. Карниз виконано з архітектурно оброблених залізобетонних блоків. В оздобленні балконів та віконних прорізів застосовано декоративне ліплення. У вирішенні фасаду добре враховано як містобудівне розташування споруди, так і архітектурне середовище.

"Боричів Тік"


четверг, 29 июня 2017
Дуже цікаве та грунтовне дослідження О. Середи про київський оперний театр на тлі російської імперської політики середини ХІХ ст.
Між мистецтвом і політикою: початки російської опери в Києві
Між мистецтвом і політикою: початки російської опери в Києві
пятница, 23 июня 2017
Особняк Шлейфера по вул. Інститутській 13 (1909) у стилі модерн споруджено архітектором Георгієм Шлейфером для власних потреб.


Особняк Шлейфера по вул. Інститутській 13 (1909) у стилі модерн споруджено архітектором Георгієм Шлейфером для власних потреб.


Шлейфер Георгій Павлович (4 (16) червня 1855, Київ — 27 березня (9 квітня) 1913, Київ) — архітектор і громадський діяч німецького походження, жив і працював у Києві.
Архітектурну освіту отримав у Петербурзькому будівельному училищі. Закінчив його 1882 року зі званням цивільного інженера 1-го розряду. Повернувшись до Києва викладав малювання в Інституті шляхетних дівчат, і деякий час обіймав посаду техніка губернського будівного відділення; вигравши у 28 років конкурс проектів нової споруди київської біржі, швидко здобув відомість і професійний авторитет.
У 1885–1894 роках як член Київської міської управи відповідав за будівельні справи, з 1882 по 1911 рік неодноразово обирався гласним до міської думи. Брав участь у практичному вирішенні низки питань щодо муніципального господарства, зокрема, у 1886–1887 роках надавав свою садибу на Подолі для дослідів у справі артезіанського водопостачання.
читать дальше
Архітектурну освіту отримав у Петербурзькому будівельному училищі. Закінчив його 1882 року зі званням цивільного інженера 1-го розряду. Повернувшись до Києва викладав малювання в Інституті шляхетних дівчат, і деякий час обіймав посаду техніка губернського будівного відділення; вигравши у 28 років конкурс проектів нової споруди київської біржі, швидко здобув відомість і професійний авторитет.
У 1885–1894 роках як член Київської міської управи відповідав за будівельні справи, з 1882 по 1911 рік неодноразово обирався гласним до міської думи. Брав участь у практичному вирішенні низки питань щодо муніципального господарства, зокрема, у 1886–1887 роках надавав свою садибу на Подолі для дослідів у справі артезіанського водопостачання.
читать дальше