Прибутковий будинок купця 1-ї гільдії Якова Каплера по вулиці Тарасівській 40/52.
Стиль - неоренесанс ( київський ренесанс). Будинок прикрашений дуже багатим, вишуканим декором. Еркер та верхні поверхи фланковано півколонами коринфського ордера. Рідкісна пам'ятка культурного надбання міста Києва, одна з кращих будівель Києва у стилі неоренесансу.
Яків Каплер наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. був знаменитим кутюр'є Киева зі статками у мільйони карбованців, власником багатьох прибуткових будинків, меценатом.

@темы: архітектура

---

Київ кінця XIX ст. Світлини з фондів Музею історії Києва.

@темы: ретро-фото, історія

---

Четверта Київська гімназія розташована неподалік від Миколаївського костелу (вул. В.Васильківська, 96) збудована у 1897-1898 рр. за проектом архітектора М. Чекмарьова на кошти М. Терещенка.
У гімназії навчалися такі видатні особистості, як співак Олександр Вертинський, письменник Ярослав Івашкевич, художник Петро Холодний, історик мистецтва й видатний діяч УНР Дмитро Антонович.

@темы: архітектура

---

Михайло Романишин (1933, В. Березний – 1999, Київ)
"Київ. Місячна ніч"

@темы: живопис

---

Будинок по вул. Л. Толстого,14, невпізнанно змінений реконструкцією останніх років, має видатну історію.
Зведений у 1854 р., архітектор - О.Беретті. Тут у 1855 р. було започатковано метеорологічні дослідження, що стали підвалинами вітчизняної гідрометеорології:

new.pamyatky.kiev.ua/streets/tolstogo/meteorolo...

@темы: архітектура

---

Будинок на вул. Володимирській, 45 зведений у 1891-1892 pp. для дружини інженера і громадського діяча В. Качали. Архітектор - О. Хойнацький.

У фризі центрального ризаліту вміщено скульптурні фігури путті, один з яких тримає тези з латинською абревіатурою: «S.P.Q.R.», що означає: «Сенат і народ римський». Скульптурні кронштейни балконів другого поверху виконано у вигляді напівфігур атлантів і каріатид.
Від 1910 р. у перепланованому особняку містилося Київське громадське зібрання - клуб ліберально налаштованої міської інтелігенції на чолі з власником друкарні та видавцем газети "Киевская мысль" P. Лубківським.

@темы: архітектура

---

Воздвиженська вулиця є однією з найдавніших вулиць Києва. Існує з часів Київської Руси.
Сучасна назва – з XVIII ст., після спорудження 1748 р. дерев'яної Хрестовоздвиженської церкви.
До початку 1980-х тут домінували міщанські, переважно 2-поверхові, обкладені цеглою будинки.

@темы: вулиці Києва

---

Ви знали, що під Хрещатиком тече мала річка, яка теж називається Хрещатик, права притока річки Клов?
Довжина близько 1,4 км.
Починається неподалік Європейської площі, з ряду джерел, далі протікає улоговиною Хрещатика та на Бесарабській площі впадає у Клов. На Хрещатицькій площі існувала невелика водойма. Також водойма — Бесарабський басейн — існувала на однойменній площі.
На сучасному Майдані Незалежності приймає 5 правих приток, найбільші з яких протікають під Софіївською та Михайлівською вулицями, а інші - під вулицями Малою Житомирською, Грінченка та провулком Шевченка. Біля перехрестя з вулицею Богдана Хмелньицького приймає притоку Луга. Майже перед впадінням у Клов Хрещатик приймає свою ліву пртоку Кловиця.
Ще 1840 року Хрещатик однією з перших річок міста була взята у колектор на всій протяжності.

@темы: цікаве, малі річки

---

Будинок по вул. Володимирській, 10, зведений 1910 р. для відділення селянського поземельного та дворянського земельного банків у стилізованих формах давньоруської архітектури, архітектор О. Кобелєв. У середині ХХ століття тут був розміщений Київський центральний телеграф.

@темы: архітектура

---

Український художник Дмитро Філатов: "Софія", 2011

@темы: живопис

---

На місці будинку по вул. Московській, 30 у ХІХ ст. стояв готель "Зелений". Саме в ресторані при готелі Євген Гребінка написав свої безсмертні «Очи чёрные», коли він з Яковом де Бальменом і Тарасом Шевченком поверталися до Петербурга через Київ і зупинилися в готелі.

@темы: #втрачено

---

Панорама Андріївського узвозу, Фролівської гори та Подолу. Фото початку ХХ століття.

@темы: ретро-фото

---

Нещодавно кінотеатру «Жовтень» виповнилось 87 років.
Комунальний кінотеатр почав роботу у 1931 році під назвою «Дев'яте Держкіно», пережив складні часи, пожежу, реставрацію… Зараз продовжує радувати киян новинками світового кіно та арт-хаусом.

Будівля кінотеатру «Жовтень» побудована у стилі конструктивізму, що був дуже популярним у 1920—на поч. 1930 рр. XX ст. Основною рисою цього стилю вважається економність та простота кожної форми, наявність цікавих та незвичних геометричних фігур або ліній.
Ще до виділення ділянки під будівництво у 1928 році було проведено всесоюзний конкурс на проектування культурного закладу. Перемогу здобув Ной Троцький. Іменитий ленінградський архітектор запропонував досить типовий на той час проект для радянського кіно — передбачалася наявність фойє, читальні, приміщень для культурних розваг. Проект-переможець було пристосовано до конкретної земельної ділянки відомим київським архітектором Валеріаном Риковим.
Будівництво розпочалося у 1929 році. На той час це був єдиний кінотеатр, що мав окрему будівлю та свою земельну ділянку, об'єм кінотеатру становив 10,217 м³, а вартість побудови — 312 600 рублів. Зала мала 680 місць, було 5 фойє на площі 408 м². У

Після переведення у 1934 році столиці з Харкова до Києва окремі конструктивістські будинки почали реконструювати, зокрема і «Жовтень», як типовий зразок цього напряму архітектури. Кінотеатр був перебудований у 1934—1936 рр. за проектом архітектора С. Бабулевича.
У 1951 році кінотеатр було капітально відремонтовано з оновленням меблів та переобладнанням фойє. Приміщення оздобили ліпними карнизами та фризами, характерними для архітектури 1950-х рр.
До 25-річчя кінотеатру, що відзначалося 8 листопада 1955-го, залу «Жовтня» вперше в Україні було обладнано для показу широкоекранних фільмів.
У 1988 році проектне бюро Міністерства культури розробило проект реконструкції кінотеатру з відновленням первісних (конструктивістських) архітектурних форм кінця 1920-х рр. (архітектор Е. Гончаренко).

@темы: кінотеатри Києва

---

В Музеї історії міста Києва (вул. Б. Хмельницького, 7) працює виставка живопису і графіки прекрасного художника Самуїла Каплана.
Романтика дворів і закапелків - саме те, що треба киянам і тим, хто хоче зрозуміти і полюбити Місто.

Трохи про художника:

"Київ Самуїла Каплана – це не парадний фасад, яким милуються туристи і навіть не пам’ятки архітектури чи славетний мальовничий ландшафт. Художник вловив і естетично легітимізував те, про що передусім згадає пересічний киянин, думаючи про рідне місто: освітлений єдиним ліхтарем двір; дитячий майданчик під старими деревами; хлібний магазин на розі, до якого вдосвіта привозять свіжий хліб і тоді вся вулиця на якусь хвилину пахне випічкою; тіні дерев під неяскравим осіннім сонцем на тротуарі, яким ходиш щодня і знаєш напам’ять кожну тріщинку; закоханих на дитячій гойдалці у літньому присмерку; маленьку кав’ярню; кота на даху. Відчайдушно щемкі, дуже особисті деталі міського повсякдення він перетворив на чарівні символи Києва, який для кожного – свій".

@темы: мистецтво, живопис, виставки

---

Будинок з Химерами в рік закінчення будівництва – 1902.

@темы: ретро-фото

---

Серед старовинних будинків по Кудрявській вулиці виділяються будівлі закинутого зараз Київського лікеро-горілчаного заводу. Підприємство засноване у 1896 році, під назвою «Казенний винний склад № 1». Його будівництво пов'язане з введенням четвертої казенної (державної) монополії, впровадження якої почалося у 1894 році. Міністерство фінансів Російської Імперії придбало дві приватні садиби по вулиці Кудрявській і після знесення існуючих старих будинків та викорчовування саду тут за проектом інженера Володимира Безсмертного, у стилі історизму був зведений комплекс заводських будівель.
Після Першої світової війни виробництво було припинено - через введений царем сухий закон. Після націоналізації завод відродився, але вже під іншою назвою - "Київський лікеро-горілчаний завод №2".

@темы: архітектура

---

Катерина Кричевська-Росандіч. "Ярославів Вал. Київ". 1994.

@темы: живопис

---

Будинок на вул. Прорізній, 8 є перебудованим у 1952 р. з великого прибуткового будинку, який був зруйнований у 1941 р., для управління Київметробуду.
Бачимо помпезні арки та скульптуру, яка зображає метробудівців.

@темы: архітектура

---

Художник Віталій Колесніков

@темы: живопис

---

Садиба Киселевського (кінець XVIII ст.) по вул. Сковороди, 9.
Григорій Киселівський, киянин, останній київський війт у 1826–1834 роках.
У 1835 році заснував у Києві «Контору первоначального заведения дилижансов и транспортов».
Зараз у будинку приміщення Центру археології Києва.

@темы: історія, архітектура