Посадка Як-40 в Осокорках — авіаційна пригода, що сталася в небі над Києвом 2 червня 1976 року. На підльоті до аеропорту Жуляни радянський лайнер Як-40, бортовий номер СССР-87541, Литовського управління цивільної авіації «Аерофлоту», що виконував рейс Каунас–Київ, змушений був приводнитися на болотистій місцевості в районі Осокорків. Обійшлося без жертв.
читать дальшеСвідки тих подій пригадують: «Літак планерував вниз дуже тихо, бо його двигуни були вимкнуті. Люди, які спостерігали за цим із луків, чекали вибуху, але побачили замість нього цілий фонтан бризок. Вони не повірили своїм очам: цілісінький літак стояв посеред болота, в районі вулиці Колекторної. Через якихось п'ятнадцять хвилин до нього вже бігли по коліно у воді прибулі на місце події міліціонери».
Особняк по вул. Круглоуніверситетській, 10 збудований 1892 року для землевласника А. Савицького. Архітектор А. Краусс. У 1916-1918 роках в будинку діяв польський театр "Студія". Зараз у приватній власності.
Юрій Сергійович Асєєв (1917–2005), український архітектор, реставратор, мистецтвознавець, педагог, дійсний член ICOMOS (Всесвітньої організації охорони пам'яток), «Праведник Бабиного Яру».
Дуже раджу до прочитання його книжки про стародавній Київ і архітектуру, напрочуд приємні і інформативні, підкреслено києвоцентричні.
Троїцька надбрамна це́рква — церква над Святою брамою Києво-Печерської лаври у Києві, побудована у 1106—1108 роках. Єдина серед наземних споруд Лаври, яка зберіглася неушкодженою з часів Київської Русі, одна з визначних пам'яток архітектури, культури та історії українського народу. Церква розташована над головною монастирською брамою в уступі фортечних мурів.
читать дальшеТроїцька надбрамна церква була побудована в 1106—1108 роках на кошти чернігівського князя Святослава Давидовича, який прийняв постриг у Києво-Печерському монастирі під ім'ям Миколи Святоши. Архітектура церкви типова для будівництва церков XI — XII сторіччя, яке було поширене за часів Київської Русі. Відмінною особливістю церкви є те, що тут ніколи не було хорів. Троїцька церква не була зруйнована ні під час землетрусу 1230 року, ні під час навали орди хана Батия 1240 року, коли були зруйновані більшість церков Києва. Наприкінці XVII сторіччя і протягом XVIII церкву було значно реконструйовано у стилі українського бароко і вона набула свого сучасного вигляду. Під час реконструкції з'явився «укорочений» купол, змінилося внутрішнє вбрання та з'явилися нові розписи стін.
Хрещатик. В будинку Когена на Хрещатику, № 36 містилася відома не лише в Києві, а й за його межами “Університетська аптека Марцинчика”. Тепер на місці аптеки Марцинчика — Київрада. Світлина початку ХХ століття.
У серпні 1767 вперше німецький пастор провів для небагатьох німецьких жителів Києва лютеранське богослужіння, яке відбулося в будівлі, збереженій до сьогодні. Це перша громадянська аптека міста, тепер музей- аптека на вул. Притисько-Микільська, 7.
На Подолі ця аптека з'явилася в 1728 році, її власником був німець Йоган Гейтер (Ейстер). Після його смерті аптеку успадкував його зять Георг-Фрідріх Бунге (1722—1792), провізор військової аптеки при госпіталі. Аптекою цей заклад був 111 років, до 1839 року.
Поділ середини ХІХ століття, вулиця Олександрівська (сучасна Сагайдачного). На першому плані цього краєвиду видно церкву Різдва та будинок старої пошти, в далечині — Братський монастир та Контрактовий будинок.
Будинок № 11 по вул. Маршала Рибалка – будівля колишнього пожежного депо Окркомгоспу, зведеного у 1927 році. Це була перша київська будівля у ще незвичному тоді стилі конструктивізм. Автор проекту — архітектор Михайло Анічкін.
Кловський палац (вул.Пилипа Орлика,8) отримав свою назву від старовинного району Клов (урочище Клов), в якому почали будівництво розкішних палат для розміщення почесних гостей Києво-Печерської лаври за проектом архітектора Петра Неєлова, а закінчив будівництво Степан Ковнір (1756).
Кловський палац є одним з київських представників стилю бароко. С. Ковнір, який керував будівництвом, вніс у композицію та оформлення будівлі елементи української народної архітектури. В будівлі палацу видно риси переходу до нових архітектурних форм, які поширяться наприкінці XVIII століття.
Головна астрономічна обсерваторія АН України, заснована 1944 року, знаходиться в Голосіївському лісі за 12 км від центра Києва на висоті 213 метрів над рівнем моря (вул. Академіка Заболотного, 27). Записатись на аматорські спостереження можна на сайті обсерваторії. mao.kiev.ua/index.php/ua/
Міське училище ім. Сергія Грушевського на Куренівці по вул. Кирилівський,164 – визначна пам'ятка київського архітектурного модерну (1911). Архітектори В. Кричевський та Е. Брадтман. Зведено за кошт педагога С. Грушевського – батька М. Грушевського та Міської думи.
читать дальшеЦей будинок побудовано родиною Грушевських згідно з заповітом Сергія Грушевського (1830-1901), який наказав на його кошти побудувати училище у Владикавказі або Києві. Коли будинок побудували у 1911 р. в стилі українського модерну, у ньому було влаштовано дитячий сад на першому поверсі, і три мішаних парафіяльних училища у загальній кількості на 465 учнів на другому та третьому поверхах. Не обійшлося без складнощів - на початку 1914-го року, чиновники Міністерства народної освіти зажадали забрати в училища ім’я Грушевського-батька: мовляв, з ними не було узгоджено. Утім, неважко зрозуміти, що справжньою причиною був послідовний «малоросійський сепаратизм» Грушевського-сина. Однак Михайло Сергійович повівся рішуче. Його аргумент був простим і переконливим: або народній школі повертають ім’я Сергія Грушевського, або відсотки із заповіданого батьком капіталу на утримання училища (понад дві тисячі на рік) більше не надходитимуть. Це виявилося сильнішим за ідейні упередження, і Міністерство мусило піти на компроміс.
Дівочий пансіон Левашової (Володимирська, 54) зведено 1851 р. Архітектор О. Беретті. Навесні 1917 частину цієї будівлі, що розташовувалась навпроти будинку УНР, зайняв Український генеральний військовий комітет. Зараз будівля належить НАН України.