Царська площа. 1903 рік. Праворуч новозбудований концертний будинок Дмитра Агренєва-Славянського, який мав найбільший у Європі концертний зал на 5000 місць. Його зруйнували радянські диверсанти у вересні 1941 року. 1964 року на цьому місці збудували готель «Дніпро».

@темы: історія, #втрачено

---

Труханів острів і Поділ на картині Георга Гроте, 1850 р.

@темы: живопис

---

Костьольна вулиця виникла у 1830-х роках під сучасною назвою (від Олександрівського костелу, розташованого в горішній частині вулиці). З 1934 року мала назву Челюскінців. Історична назва відновлена у 1991 р. На вулиці майже повністю збереглася архітектура кінця XIX–поч. ХХ ст.

@темы: вулиці Києва

---

Прибутковий будинок А. Оглобліної по вулиці, Костельній, 8. Архітектор Ф. Троупянський. Зведений у 1913-1914 роках. Стиль - неокласицизм.
На будинку меморіальна дошка українському композитору Ігорю Шамо, автору відомого гімна столиці "Як тебе не любити, Києве мій!", який тут жив і працював у 1968–1982 рр.

@темы: архітектура

---

Спорудження будинку по Хрещатику, 25. Фото 1950-х років.

@темы: ретро-фото, історія

---

Будинок по вул. Овруцькій, 6, в якому у 1925–1930 рр. проживала Олена Пчілка, письменниця, перекладач, мати Лесі Українки, сестра М. Драгоманова. У цей період Олена Пчілка працювала в Академії наук, була членом Ради ВУАН. Жила на 2 поверсі будинку.

@темы: історія, цікаві факти

---

Прибутковий будинок Баксанта (1910–1912)

Будинок Баксанта на вулиці Пушкінській, 21, належав чеському підприємцю Карлу Баксанту, збудований у 1910-12 рр. Архитектор - Й. Зекцер. Будівля, призначена для Англійського консульства, вражає різноманітним декором інтер'єрів. Фасад – яскраве утілення стилю модерн.

Оздоблення будинку одне з самих мальовничих серед київських будинків того періоду. Будинок нагадує архітектуру Європи, насамперед своїм центральним барочним фронтоном, рисунок вікон у еркерах нагадує готичні мотиви. У центрі будинку розташована композиція з розташованих впритул чотирьох напівкруглих еркерів. Така схема іноді застосовувалась у архітектурі тих часів, але дуже рідко. Фільонки між вікнами та консолі півовальних балконів оздоблені ліпним декором, цікаво, що консолі вкриті нинішнім символом Києва – листами каштану. Особливо ретельно пророблений вхідний портал, прикрашений ліпними квітами.
Дворовий фасад будинку з елементами неоготики виконаній в цегельній техніці . На останньому поверсі на дворовому фасаді цеглою викладена дата будівництва “1910-1912”.

@темы: архітектура

---

Юрій Паскевич (19.08.1931 - 2007) - український художник, архітектор
"Київ, річковий вокзал", 1982

@темы: живопис

---

Богоявленський собо́р — головний храм Київського Братського Богоявленського монастиря, збудований на місці ранішої дерев'яної церкви. Храм створено за меценатською допомогою гетьмана Івана Мазепи протягом 1690—1693 років.

Інтер'єри собору розписано було українським художником І. Квятковським та італійським майстром Дж. Б. Скотті. Над царськими вратами іконостаса висів кипарисовий хрест, яким константинопольський патріарх Феофан затвердив ставропігію Київського братства. У ризниці храму зберігався восьмикінцевий срібний хрест Петра Сагайдачного. Біля південної стіни собору в інтер'єрі гетьмана біло поховано. Ще однією реліквією був напрестольний срібний хрест із розп'яттям, подарований Петром Могилою.
У 1935 році собор було розібрано, а поховання гетьмана Сагайдачного знищено.

@темы: архітектура, храми Києва, #втрачено

---

Вулиця Еспланадна 1928 року. Ремонт колектору підземної річки Клов, яка приймає атмосферні опади з левової частки центру міста.
З книги Кирила Степанця "Малые реки Киева и их исследователи".

@темы: ретро-фото

---

Київське єврейське училище для хлопчиків, архітектор А. Мінкус (1903–1904) на вулиці Антоновича, 69. Споруджено коштом цукрозаводчиків Лазаря та Льва Бродських у пам'ять про їхнього померлого брата. З 1944 року приміщення використовує Інститут електрозварювання ім. Євгена Патона.

@темы: архітектура

---

Одне з найбільш відомих досягнень містобудівної думки в Києві – знаменита перспектива вулиці Б. Хмельницького на будівлю по Хрещатику, 25 («будинок із зіркою») – спотворюється внаслідок нового багатоповерхового будівництва на Липках. Про це пише М. Кальницький:

mik-kiev.livejournal.com/97334.html

@темы: культпростір, #втрачаємо

---

Київ, початок ХХ ст.

@темы: ретро-фото

---

Церква Св. Миколая на Микільській Слобідці, де вінчалися Анна Горенко (Ахматова) та Микола Гумільов, знаходилася майже на лінії Броварського проспекту поблизу школи № 128 (станція метро "Лівобережна").
У грудні 1935 р. храм знищено.

@темы: ретро-фото, історія, храми Києва

---

Андріївський узвіз наприкінці ХІХ століття. Цікаво, що будинок № 19 (праворуч, дерев'яний) залишився практично без змін і доріжки у скверику під Андріївською церквою сьогодні ідуть тим самим маршрутом.

@темы: ретро-фото

---

Про найцікавіші годинники Києва можна дізнатися за посиланням:

vkieve.net/category/chasy-kieva

@темы: цікаві факти

---

Єврейський базар – народна назва, офіційно – Галицький ринок (від Галицької площі – нині площа Перемоги). Історична місцевість, колишнє головне торжище міста, розташоване в районі нинішньої площі Перемоги. Знесений наприкінці 1950 років.
Євбаз — один із районів Києва, що традиційно пов'язують з історією єврейської громади. Саме тут іще у лютому 1858 р. генерал-губернатор І. І. Васильчиков дозволив євреям здійснювати публічну торгівлю щовівторка, щочетверга і щонеділі, і відтак утворився популярний міський ринок, який діяв там, де нині розташований цирк.

@темы: ретро-фото, історія

---

# відомі кияни

Архітектор Євгенія Олександрівна Маринченко (1916-1999) та доля Михайлівського Золотоверхого собору

@темы: історія, відомі кияни

---

Поштова площа. 1890 рік. Під сучасною назвою відома з першої половини XVIII ст, хоча поштову станцію на Поштовій площі збудовано 1846 році. У XIX ст. існувала паралельна назва – площа Різдва, від розташованої на ній церкви Різдва Христового (1814), яка знищена у 30-ті роки XX ст.

@темы: ретро-фото, історія

---

Будинок Уварових в селищі міського типу Ворзель Київської області — пам'ятка архітектури місцевого значення.
Побудований в 1902 р. київським фабрикантом на прізвище Септер, який згодом продав його Наталії Федорівні Уваровій, доньці цукрозаводчика та відомого мецената Федора Артемійовича Терещенко. Звідси й «народна» назва — Уваровський дім. В радянські часи в будинку розташовувалась школа, шкільні майстерні, бібліотека, перший в Україні шкільний кінотеатр «Космос», де самі учні були кіномеханіками. Зараз в будинку розміщується музей історії Ворзеля.

@темы: околиці Києва