Перший в Києві розкішний прибутковий будинок побудував на Хрещатику знаменитий київський фотограф Франц де Мезер у 1873 році.
Для його будівництва запросили будівельників-італійців: замовлення виконувала фірма Себастьяна Куртоло і Домініко Періні. Житловий комплекс складався з шикарного 4-х поверхового будинку, з фасадом, оформленим за мотивами ренесансу і бароко, і флігеля в глибині садиби.
З 1878 до 1882 у будинку Мезера жив видатний український композитор Микола Лисенко.

@темы: архітектура

---

Колекція фотолистівок Йосипа Кордиша з видами Києва у зібранні Національної бібліотеки Франції, 1886 рік.

Йосип Кордиш, відомий київський фотограф. На жаль, біографічні відомості про нього дуже мізерні. Він народився у 1824 р., фотографію в Києві відкрив в 1868 р, одночасно мав фотографію в Кам'янець-Подільському. На його особистому штемпелі значилося: «Фотограф Киевского Университета Св. Владимира». Кордиш був членом Південно-Західного відділу Імператорського географічного товариства. В ту пору воно об'єднувало вчених різних спеціальностей: істориків, статистиків, географів, економістів, метеорологів, картографів, філологів-фольклористів і було справжнім науковим центром.
Його фотографію вважали однією з кращих. В Києві вона знаходилась «на Владимирской улице, дом Тамары против Театра», пізніше на Хрещатику в будинку Скловського (нині №15).
Кордишу належали фото-портрети композитора М. Лисенка, історика М. Костомарова, письменника І. Нечуй-Левицького (1873). У 1870-ті р видав «Этнографический альбом Малороссии Иосифа Кордыша, члена Юго-западного отдела Русского географического общества». У 1876 р І. Кордиш випустив фотоальбом з портретами друзів М. Драгоманова та 20 видами Києва.
Й. Кордиш робив також і стереоскопічні знімки. Відомо близько 35 київських видів Кордиша, імовірно всі зроблені в середині 70-х рр., Серед них є дуже рідкісний знімок Тріумфальних воріт на Шулявці, знімки Університету та 1-ї гімназії, Георгіївської церкви, Володимирської вулиці та ін.

@темы: ретро-фото

---

Художник Володимир Сліпченко ( нар. 1947 р.).
Миколаївський костел.

@темы: живопис

---

Будинок на вулиці Рейтарській, 13 збудований наприкінці ХІХ століття.
Належав сім'ї історика Андрія Стороженка. На першому поверсі орендував приміщення племінник композитора П. Чайковського – Юрій Давидов, який був одним з ініціаторів відкриття Київської консерваторії.

@темы: архітектура

---

Апостольська нунціатура в Україні – повноважне дипломатичне представництво Ватикану в Україні знаходиться по вул. Тургeнєвській, 40. Розміщено в колишній садибі Івана Гусєва, в будинку зведеному у ХІХ столітті.

@темы: садиби Києва

---

Микільска брама (Казарма на перешийку) – головний в'їзд на територію Нової Печерської фортеці (1850). Збудована за проектом архітектора П. Таманського.
У казематах брами містилася головна гауптвахта (з 1855) та приміщення для “таємних арештантів” (з 1863).

@темы: архітектура

---

"Київським хмарочосом" назвали 10-поверховий житловий будинок для урядових чиновників, який повинен був стати частиною грандіозного комплексу по вулиці Січневого повстання 3 і 5 (вул. Івана Мазепи). Архітектор Й. Каракіс не здійснив задум з-за очікування військових дій (1939).

@темы: архітектура

---

Художник Сергій Григор'єв (1910-1988)
"Ранок на Хрещатику", 1963 р.

@темы: живопис

---

Троїцька надбрамна церква (побудована у 1106-1108 рр.). Світлина зроблена невідомим німецьким солдатом у 1918 році.

@темы: ретро-фото, храми Києва

---

Будинок, що належав підприємцю К. Леонтовичу, по вулиці вул. М. Грушевського, 16 збудований на початку ХХ ст. у стилі модерн. Архітектор - Й. Зекцер.

@темы: архітектура

---

Будинок по вул. Лук’янівській, 62, збудований для міського початкового училища ім. В. Жуковського (1904). Архітектор - І. Ніколаєв.
У 2000-2004 рр. будинок було відновлено з надбудовою мансардного поверху для центрального офісу Державної автоінспекції МВС України.

Лук’янівська, 62: від народного училища до сервісного центру МВС

@темы: історія, архітектура

---

Про прибуткові будинки Києва: різноманіття стилів і подробиці побуту можна прочитати тут:

mega-polis.in.ua/prybutkovi-budynky-kyyeva-rizn...

@темы: історія, архітектура

---

Юрій Совінський.
"Осінь. Володимирська гірка"

@темы: живопис

---

Царська площа. 1903 рік. Праворуч новозбудований концертний будинок Дмитра Агренєва-Славянського, який мав найбільший у Європі концертний зал на 5000 місць. Його зруйнували радянські диверсанти у вересні 1941 року. 1964 року на цьому місці збудували готель «Дніпро».

@темы: історія, #втрачено

---

Труханів острів і Поділ на картині Георга Гроте, 1850 р.

@темы: живопис

---

Костьольна вулиця виникла у 1830-х роках під сучасною назвою (від Олександрівського костелу, розташованого в горішній частині вулиці). З 1934 року мала назву Челюскінців. Історична назва відновлена у 1991 р. На вулиці майже повністю збереглася архітектура кінця XIX–поч. ХХ ст.

@темы: вулиці Києва

---

Прибутковий будинок А. Оглобліної по вулиці, Костельній, 8. Архітектор Ф. Троупянський. Зведений у 1913-1914 роках. Стиль - неокласицизм.
На будинку меморіальна дошка українському композитору Ігорю Шамо, автору відомого гімна столиці "Як тебе не любити, Києве мій!", який тут жив і працював у 1968–1982 рр.

@темы: архітектура

---

Спорудження будинку по Хрещатику, 25. Фото 1950-х років.

@темы: ретро-фото, історія

---

Будинок по вул. Овруцькій, 6, в якому у 1925–1930 рр. проживала Олена Пчілка, письменниця, перекладач, мати Лесі Українки, сестра М. Драгоманова. У цей період Олена Пчілка працювала в Академії наук, була членом Ради ВУАН. Жила на 2 поверсі будинку.

@темы: історія, цікаві факти

---

Прибутковий будинок Баксанта (1910–1912)

Будинок Баксанта на вулиці Пушкінській, 21, належав чеському підприємцю Карлу Баксанту, збудований у 1910-12 рр. Архитектор - Й. Зекцер. Будівля, призначена для Англійського консульства, вражає різноманітним декором інтер'єрів. Фасад – яскраве утілення стилю модерн.

Оздоблення будинку одне з самих мальовничих серед київських будинків того періоду. Будинок нагадує архітектуру Європи, насамперед своїм центральним барочним фронтоном, рисунок вікон у еркерах нагадує готичні мотиви. У центрі будинку розташована композиція з розташованих впритул чотирьох напівкруглих еркерів. Така схема іноді застосовувалась у архітектурі тих часів, але дуже рідко. Фільонки між вікнами та консолі півовальних балконів оздоблені ліпним декором, цікаво, що консолі вкриті нинішнім символом Києва – листами каштану. Особливо ретельно пророблений вхідний портал, прикрашений ліпними квітами.
Дворовий фасад будинку з елементами неоготики виконаній в цегельній техніці . На останньому поверсі на дворовому фасаді цеглою викладена дата будівництва “1910-1912”.

@темы: архітектура