Перша забудова Олександрівської клінічної лікарні лікарні здійснювалася за проектом архітектора В. Ніколаєва. Відкрився медичний заклад 9 грудня 1875 року. Збудовано на кошти, зібрані городянами, а також на пожертвування київського купецтва.
Перший в Києві розкішний прибутковий будинок побудував на Хрещатику знаменитий київський фотограф Франц де Мезер у 1873 році. Для його будівництва запросили будівельників-італійців: замовлення виконувала фірма Себастьяна Куртоло і Домініко Періні. Житловий комплекс складався з шикарного 4-х поверхового будинку, з фасадом, оформленим за мотивами ренесансу і бароко, і флігеля в глибині садиби. З 1878 до 1882 у будинку Мезера жив видатний український композитор Микола Лисенко.
Колекція фотолистівок Йосипа Кордиша з видами Києва у зібранні Національної бібліотеки Франції, 1886 рік.
читать дальшеЙосип Кордиш, відомий київський фотограф. На жаль, біографічні відомості про нього дуже мізерні. Він народився у 1824 р., фотографію в Києві відкрив в 1868 р, одночасно мав фотографію в Кам'янець-Подільському. На його особистому штемпелі значилося: «Фотограф Киевского Университета Св. Владимира». Кордиш був членом Південно-Західного відділу Імператорського географічного товариства. В ту пору воно об'єднувало вчених різних спеціальностей: істориків, статистиків, географів, економістів, метеорологів, картографів, філологів-фольклористів і було справжнім науковим центром. Його фотографію вважали однією з кращих. В Києві вона знаходилась «на Владимирской улице, дом Тамары против Театра», пізніше на Хрещатику в будинку Скловського (нині №15). Кордишу належали фото-портрети композитора М. Лисенка, історика М. Костомарова, письменника І. Нечуй-Левицького (1873). У 1870-ті р видав «Этнографический альбом Малороссии Иосифа Кордыша, члена Юго-западного отдела Русского географического общества». У 1876 р І. Кордиш випустив фотоальбом з портретами друзів М. Драгоманова та 20 видами Києва. Й. Кордиш робив також і стереоскопічні знімки. Відомо близько 35 київських видів Кордиша, імовірно всі зроблені в середині 70-х рр., Серед них є дуже рідкісний знімок Тріумфальних воріт на Шулявці, знімки Університету та 1-ї гімназії, Георгіївської церкви, Володимирської вулиці та ін.
Будинок на вулиці Рейтарській, 13 збудований наприкінці ХІХ століття. Належав сім'ї історика Андрія Стороженка. На першому поверсі орендував приміщення племінник композитора П. Чайковського – Юрій Давидов, який був одним з ініціаторів відкриття Київської консерваторії.
Апостольська нунціатура в Україні – повноважне дипломатичне представництво Ватикану в Україні знаходиться по вул. Тургeнєвській, 40. Розміщено в колишній садибі Івана Гусєва, в будинку зведеному у ХІХ столітті.
Микільска брама (Казарма на перешийку) – головний в'їзд на територію Нової Печерської фортеці (1850). Збудована за проектом архітектора П. Таманського. У казематах брами містилася головна гауптвахта (з 1855) та приміщення для “таємних арештантів” (з 1863).
"Київським хмарочосом" назвали 10-поверховий житловий будинок для урядових чиновників, який повинен був стати частиною грандіозного комплексу по вулиці Січневого повстання 3 і 5 (вул. Івана Мазепи). Архітектор Й. Каракіс не здійснив задум з-за очікування військових дій (1939).
Будинок по вул. Лук’янівській, 62, збудований для міського початкового училища ім. В. Жуковського (1904). Архітектор - І. Ніколаєв. У 2000-2004 рр. будинок було відновлено з надбудовою мансардного поверху для центрального офісу Державної автоінспекції МВС України.
Царська площа. 1903 рік. Праворуч новозбудований концертний будинок Дмитра Агренєва-Славянського, який мав найбільший у Європі концертний зал на 5000 місць. Його зруйнували радянські диверсанти у вересні 1941 року. 1964 року на цьому місці збудували готель «Дніпро».
Костьольна вулиця виникла у 1830-х роках під сучасною назвою (від Олександрівського костелу, розташованого в горішній частині вулиці). З 1934 року мала назву Челюскінців. Історична назва відновлена у 1991 р. На вулиці майже повністю збереглася архітектура кінця XIX–поч. ХХ ст.