Поселення Пріорка згадується з XVII ст. У середині XVII ст. тут знаходилася заміська резиденція пріора Петра Розвадовського – настоятеля католицького домініканського монастиря, навколо неї – близько 200 хат.

@темы: місцевості Києва

---

Краєвид старого Києва. 1850-ті роки.
Літографія з малюнку М. Сажина. На горизонті Софія Київська.

@темы: історія, живопис

---

Важлива стаття про одну з серйозних київських проблем:

Як сповзає Київ. Історія столичних зсувів

@темы: київські проблеми

---

Анатолій Петкевич: "Поділ"

@темы: живопис

---

Особняк Трубецьких по вул. Володимирській 3

Будинок знаходиться на території дитинця стародавнього Києва. У 12-13 століттях на цьому місці існувала кам'яна ротонда, ще раніше було капище.
Будинок було зведено у 1820-х роках, можливо за проектом архітектора Андрія Меленського (точна дата будівництва і особа архітектора наразі не встановлені) за «зразковим проектом». Замовником і першими власником садиби був чиновник О.Анненков, з 1840-х років садибою володів молодший чиновник з особливих доручень канцелярії Київського цивільного губернатора Боніфацій Климович.
З 1867 року і до доби Української революції 1917-20 років особняк належав княгині Єлизаветі Трубецькій.
Будинок Трубецьких на сьогодні є цінним та рідкісним зразком житлової забудови міста доби класицизму.
Будинок дерев'яний тинькований на цегляному цоколі, з мезоніном над середньою частиною будівлі. З боку двору розкритий двома невеликими крилами (добудовані у 1850-х роках). Будинок стоїть на підвишші відносно вулиці (така ситуація утворилася наприкінці 19 століття через влаштування тротуару).
Будинок використовується як один із підрозділів Інституту археології — відділ археології Києва, відділ давньоруської та середньовічної археології.

@темы: архітектура

---

Одна з перших споруд на сучасній вулиці Городецького, 9.
Прибутковий будинок, зведений 1901 року за проектом архітектора Г. Шлейфера на замовлення домовласника Л. Гінзбурга.

@темы: архітектура

---

Інженерний провулок на Печерську офіційно вважається найкоротшою вулицею (провулком) Києва: його довжина – 83 м. Виник наприкінці ХІХ ст. Це вулиця з трьох будинків, хоча лише один з 3 будинків відноситься до провулку, решта до вулиці Івана Мазепи.

@темы: цікаві факти, вулиці Києва

---

На прохання лютеранської громади на розі сучасних Гололівської і Обсерваторної вулиць у 1913 році збудована Євангелістична лікарня за проектом мюнхенського архітектора Кульмана. З 1938 року лікарня Водників для працівників водного транспорту.

@темы: архітектура

---

Нове видання!
С. Широчин, О. Михайлик і К. Степанець – «Невідоме Лівобережжя. 1960–1980-ті».

Книга продовжує розпочату в першій частині розповідь про забудову київського Лівобережжя. Дослідження охоплює період другої хвилі архітектури модернізму, що тривав з початку 1960-х до кінця 1980-х років.

historybooks.com.ua/prosmotr_podrobnuy.php?id=5...

@темы: книги, література про Київ

---

Одним із провідних київських фотографів 1870-1880-х рр. був Григорій Чугаєвич – магістр хімії Київського університету, вчений-дослідник, слухач Сорбонни. Вийшовши у відставку в 1870 р., він повністю присвятив себе «портретам Києва».
Фотографія з видом на Кожум’яки з фондів НХМУ.

@темы: ретро-фото, відомі кияни

---

Прибутковий будинок по вул.Десятинній № 14 (1847-49 рр.) з мальовничими даховими вежами, які гармонують із силуетом Андріївської церкви. В ньому в різні часи мешкали художники В. Орловський, В. Котарбінський, М. Врубель; історик М. Костомаров, професор А. Прахов.

Первісні об'єми двоповерхового будинку з мезоніном зведено 1847—49 рр. Власником садиби на той час був статський радник М. Попов, який отримав цю незабудовану ділянку у 1846 році. Будинок використовувався як прибутковий: частина приміщень здавалася під креслярню міського землеміра та Київській губернській будівельній комісії. У 1886 р. Ф. Дузинкевич придбав у спадкоємиці М. Попова К. Квятковської садибу з будинком і службами та надбудував ще один поверх за проектом арх. Г. Шлейфера.
Будинок є невід'ємною частиною забудови вулиці, замикає перспективу вул. Володимирської.

@темы: архітектура

---

Дослідники київського модерну визначили, що будинок на вулиці Маріїнсько-Благовіщенській (Саксаганського), 99 зведений у 1912 році на замовлення лікаря-терапевта Я. Бєлаковського:

kyiv-chronicle.livejournal.com/11301.html

@темы: історія, архітектура, вулиці Києва

---

Київ з Лівого берега Дніпра. Акварель невідомого автора середини ХІХ ст.

@темы: історія, живопис

---

У другій пол. ХІХ ст. у центрі міста була розташована величезна садиба відомого київського медика, проф. Ф. Мерінга (1822–1887). Це був розлогий парк-гай із терасним садом, оранжереєю, ставком та купальнею. По суті, старосвітський маєток у місті.
За кілька років після смерті Ф. Мерінга, його син Михайло звернувся до міської думи за дозволом на влаштування на місті садибі чотирьох нових вулиць, які зобов'язувався передати у довічну власність Києва. Одна з них – відома вулиця Миколаївська (сучасна вул. Городецького).

Фото 1880.

@темы: ретро-фото, місцевості Києва

---

Мордвінцев В'ячеслав.
"Київський університет взимку".

@темы: живопис

---

Перша забудова Олександрівської клінічної лікарні лікарні здійснювалася за проектом архітектора В. Ніколаєва. Відкрився медичний заклад 9 грудня 1875 року. Збудовано на кошти, зібрані городянами, а також на пожертвування київського купецтва.

@темы: цікаві факти

---

Вул.Саксаганського, 1959 р.

@темы: ретро-фото

---

Список романів, дія яких відбувається в Києві об'єднує романи написані різними мовами, більшість подій у яких відбуваються в нашому місті:

uk.wikipedia.org/wiki/Список_романів,_дія_яких_...

@темы: література про Київ

---

Перший в Києві розкішний прибутковий будинок побудував на Хрещатику знаменитий київський фотограф Франц де Мезер у 1873 році.
Для його будівництва запросили будівельників-італійців: замовлення виконувала фірма Себастьяна Куртоло і Домініко Періні. Житловий комплекс складався з шикарного 4-х поверхового будинку, з фасадом, оформленим за мотивами ренесансу і бароко, і флігеля в глибині садиби.
З 1878 до 1882 у будинку Мезера жив видатний український композитор Микола Лисенко.

@темы: архітектура

---

Колекція фотолистівок Йосипа Кордиша з видами Києва у зібранні Національної бібліотеки Франції, 1886 рік.

Йосип Кордиш, відомий київський фотограф. На жаль, біографічні відомості про нього дуже мізерні. Він народився у 1824 р., фотографію в Києві відкрив в 1868 р, одночасно мав фотографію в Кам'янець-Подільському. На його особистому штемпелі значилося: «Фотограф Киевского Университета Св. Владимира». Кордиш був членом Південно-Західного відділу Імператорського географічного товариства. В ту пору воно об'єднувало вчених різних спеціальностей: істориків, статистиків, географів, економістів, метеорологів, картографів, філологів-фольклористів і було справжнім науковим центром.
Його фотографію вважали однією з кращих. В Києві вона знаходилась «на Владимирской улице, дом Тамары против Театра», пізніше на Хрещатику в будинку Скловського (нині №15).
Кордишу належали фото-портрети композитора М. Лисенка, історика М. Костомарова, письменника І. Нечуй-Левицького (1873). У 1870-ті р видав «Этнографический альбом Малороссии Иосифа Кордыша, члена Юго-западного отдела Русского географического общества». У 1876 р І. Кордиш випустив фотоальбом з портретами друзів М. Драгоманова та 20 видами Києва.
Й. Кордиш робив також і стереоскопічні знімки. Відомо близько 35 київських видів Кордиша, імовірно всі зроблені в середині 70-х рр., Серед них є дуже рідкісний знімок Тріумфальних воріт на Шулявці, знімки Університету та 1-ї гімназії, Георгіївської церкви, Володимирської вулиці та ін.

@темы: ретро-фото