Садиба Гальперіна — пам'ятка архітектури в Печерському районі міста Києва. Розташована на розі вулиць Грушевського і Шовковичної. Зведена у 1890-х роках архітектором В. Ніколаєвим в формах і декорі венеціанського палаццо доби Високого Відродження. Є одним з найкращих зразків забудови Липок кінця XIX століття.
Дуже схожим за архітектурою є особняк Б. І. Ханенка на сучасній Терещенківській вулиці, споруджений у 1891–1892 роках.

@темы: архітектура

---

Прибирання снігу на Хрещатику у 1958 році.

@темы: ретро-фото

---

Глядацька зала театру «Сузір’я», що розташований на Ярославому Валу, 14 б в колишньому будинку Л. Родзянка. В холі на першому поверсі можна піднятись по величним сходам, зазирнути, пройти повз кабінет колишніх господарів і потрапити до глядацької зали:
kievinform.com/archives/2860

@темы: історія, архітектура

---

Тетяна Яблонська. Зима у старому Києві. 1976 рік.

@темы: живопис

---

Екзотичний чотириповерховий прибутковий будинок, споруджений 1897 р. за проектом інженера М. Добачевського по вул. Ярославів Вал, 1, кияни називають «Замком барона».
Насправді його збудували для поміщика М. Підгорського:
uk.wikipedia.org/wiki/Будинок_Підгорського

@темы: архітектура

---

Особняк на вулиці Пушкінській, 36

Первісно це був одноповерховий цегляний будинок в стилі неоренесанс. В особняку було чотирнадцять кімнат, чотири передпокої, ванна і три кори­дори, у підвалі — дві пральні й кухня. У парадному коридорі — мармурова підлога та мармурові сходи. Всі кімнати були поклеєні шпалерами, вікна мали мармурові підвіконня. 26 травня 1876 р. садибу придбала дружина колезького радника В. Стороженко зі старовинного українського старшинського роду, мати істориків і педагогів А. та М. Стороженків. Родина Стороженків володіла особняком 42 роки.
В радянський час будинок націоналізували. В ньому містилися установи: 1922—23 — Санітарно-педагогічний інститут, 1926 — дитячий садок № 43, 1927—32 — дитячий будинок на 50 дітей, пізніше до 1941 — дитячий садок. Після війни особняк став резиденцією екзарха України, підпорядкованого керівництву Російської православної церкви.
Тепер тут розміщується резиденція Патріарха УПЦ Київського патріархату.

1976—78 будівлю надбудовано двома поверхами, фасади облицьовано плиткою, внаслідок чого втрачено її первісне архітектурне оздоблення.

@темы: історія, архітектура

---

Поселення Пріорка згадується з XVII ст. У середині XVII ст. тут знаходилася заміська резиденція пріора Петра Розвадовського – настоятеля католицького домініканського монастиря, навколо неї – близько 200 хат.

@темы: місцевості Києва

---

Краєвид старого Києва. 1850-ті роки.
Літографія з малюнку М. Сажина. На горизонті Софія Київська.

@темы: історія, живопис

---

Важлива стаття про одну з серйозних київських проблем:

Як сповзає Київ. Історія столичних зсувів

@темы: київські проблеми

---

Анатолій Петкевич: "Поділ"

@темы: живопис

---

Особняк Трубецьких по вул. Володимирській 3

Будинок знаходиться на території дитинця стародавнього Києва. У 12-13 століттях на цьому місці існувала кам'яна ротонда, ще раніше було капище.
Будинок було зведено у 1820-х роках, можливо за проектом архітектора Андрія Меленського (точна дата будівництва і особа архітектора наразі не встановлені) за «зразковим проектом». Замовником і першими власником садиби був чиновник О.Анненков, з 1840-х років садибою володів молодший чиновник з особливих доручень канцелярії Київського цивільного губернатора Боніфацій Климович.
З 1867 року і до доби Української революції 1917-20 років особняк належав княгині Єлизаветі Трубецькій.
Будинок Трубецьких на сьогодні є цінним та рідкісним зразком житлової забудови міста доби класицизму.
Будинок дерев'яний тинькований на цегляному цоколі, з мезоніном над середньою частиною будівлі. З боку двору розкритий двома невеликими крилами (добудовані у 1850-х роках). Будинок стоїть на підвишші відносно вулиці (така ситуація утворилася наприкінці 19 століття через влаштування тротуару).
Будинок використовується як один із підрозділів Інституту археології — відділ археології Києва, відділ давньоруської та середньовічної археології.

@темы: архітектура

---

Одна з перших споруд на сучасній вулиці Городецького, 9.
Прибутковий будинок, зведений 1901 року за проектом архітектора Г. Шлейфера на замовлення домовласника Л. Гінзбурга.

@темы: архітектура

---

Інженерний провулок на Печерську офіційно вважається найкоротшою вулицею (провулком) Києва: його довжина – 83 м. Виник наприкінці ХІХ ст. Це вулиця з трьох будинків, хоча лише один з 3 будинків відноситься до провулку, решта до вулиці Івана Мазепи.

@темы: цікаві факти, вулиці Києва

---

На прохання лютеранської громади на розі сучасних Гололівської і Обсерваторної вулиць у 1913 році збудована Євангелістична лікарня за проектом мюнхенського архітектора Кульмана. З 1938 року лікарня Водників для працівників водного транспорту.

@темы: архітектура

---

Нове видання!
С. Широчин, О. Михайлик і К. Степанець – «Невідоме Лівобережжя. 1960–1980-ті».

Книга продовжує розпочату в першій частині розповідь про забудову київського Лівобережжя. Дослідження охоплює період другої хвилі архітектури модернізму, що тривав з початку 1960-х до кінця 1980-х років.

historybooks.com.ua/prosmotr_podrobnuy.php?id=5...

@темы: книги, література про Київ

---

Одним із провідних київських фотографів 1870-1880-х рр. був Григорій Чугаєвич – магістр хімії Київського університету, вчений-дослідник, слухач Сорбонни. Вийшовши у відставку в 1870 р., він повністю присвятив себе «портретам Києва».
Фотографія з видом на Кожум’яки з фондів НХМУ.

@темы: ретро-фото, відомі кияни

---

Прибутковий будинок по вул.Десятинній № 14 (1847-49 рр.) з мальовничими даховими вежами, які гармонують із силуетом Андріївської церкви. В ньому в різні часи мешкали художники В. Орловський, В. Котарбінський, М. Врубель; історик М. Костомаров, професор А. Прахов.

Первісні об'єми двоповерхового будинку з мезоніном зведено 1847—49 рр. Власником садиби на той час був статський радник М. Попов, який отримав цю незабудовану ділянку у 1846 році. Будинок використовувався як прибутковий: частина приміщень здавалася під креслярню міського землеміра та Київській губернській будівельній комісії. У 1886 р. Ф. Дузинкевич придбав у спадкоємиці М. Попова К. Квятковської садибу з будинком і службами та надбудував ще один поверх за проектом арх. Г. Шлейфера.
Будинок є невід'ємною частиною забудови вулиці, замикає перспективу вул. Володимирської.

@темы: архітектура

---

Дослідники київського модерну визначили, що будинок на вулиці Маріїнсько-Благовіщенській (Саксаганського), 99 зведений у 1912 році на замовлення лікаря-терапевта Я. Бєлаковського:

kyiv-chronicle.livejournal.com/11301.html

@темы: історія, архітектура, вулиці Києва

---

Київ з Лівого берега Дніпра. Акварель невідомого автора середини ХІХ ст.

@темы: історія, живопис

---

У другій пол. ХІХ ст. у центрі міста була розташована величезна садиба відомого київського медика, проф. Ф. Мерінга (1822–1887). Це був розлогий парк-гай із терасним садом, оранжереєю, ставком та купальнею. По суті, старосвітський маєток у місті.
За кілька років після смерті Ф. Мерінга, його син Михайло звернувся до міської думи за дозволом на влаштування на місті садибі чотирьох нових вулиць, які зобов'язувався передати у довічну власність Києва. Одна з них – відома вулиця Миколаївська (сучасна вул. Городецького).

Фото 1880.

@темы: ретро-фото, місцевості Києва