Колишнє приміщення Київської біржі, побудоване за проектом О. Шилле у 1873 році на вулиці Інститутській, 7. У 1895 р. біржа переїхала до нового будинку, а тут оселився Київський земельний банк.
Біржа - одна з перших комерційних установ міста періоду капіталізму. Ініціаторами її створення були ректор Київського університету, економіст і державний діяч М. Бунге і тодішній міський голова, видавець І. Завадський. У будинку біржі збиралися купці, заводчики, землевласники та інші особи для ведення переговорів і укладення торговельних угод. Торговельні справи на біржі мали право вести представники всіх станів за умовою сплати внеску, який встановлювало лювало біржове товариство.
У біржовій залі часто відбувалися концерти, виставки та інші культурні заходи. Так, у квітні 1880 тут виступив російський композитор і піаніст А. Рубінштейн.

@темы: архітектура

---

Щойно вийшло у світ друге, доопрацьоване видання книги дослідників М. Дмитрієнка, В. Томазова. Рід Патонів: історико-генеалогічне дослідження. видане у 2013 році.

Повнотекстова версія книги - тут

@темы: книги, відомі кияни

---

Триповерховий житловий будинок по вул. Микільсько-Ботанічній, 4 у стилі неоготика, зведений архітектором Я. Вольманом у 1897 році. Зараз будівля знаходиться в приватній власності.

У будинку № 4 проживали правознавець, професор Київського унверситету Леонід Білогриць-Котляревський (кінець XIX століття — 1904 рік), економіст, голова УСДРП Микола Порш (1910-ті роки), природознавець, академік УАН Павло Тутковський (1914-1920-ті роки).

@темы: архітектура

---

Художник Сергій Позняк
Цикл "Київське ретро"

@темы: живопис

---

Поділ, 1920-і рр.

@темы: ретро-фото

---

Садиба Гальперіна — пам'ятка архітектури в Печерському районі міста Києва. Розташована на розі вулиць Грушевського і Шовковичної. Зведена у 1890-х роках архітектором В. Ніколаєвим в формах і декорі венеціанського палаццо доби Високого Відродження. Є одним з найкращих зразків забудови Липок кінця XIX століття.
Дуже схожим за архітектурою є особняк Б. І. Ханенка на сучасній Терещенківській вулиці, споруджений у 1891–1892 роках.

@темы: архітектура

---

Прибирання снігу на Хрещатику у 1958 році.

@темы: ретро-фото

---

Глядацька зала театру «Сузір’я», що розташований на Ярославому Валу, 14 б в колишньому будинку Л. Родзянка. В холі на першому поверсі можна піднятись по величним сходам, зазирнути, пройти повз кабінет колишніх господарів і потрапити до глядацької зали:
kievinform.com/archives/2860

@темы: історія, архітектура

---

Тетяна Яблонська. Зима у старому Києві. 1976 рік.

@темы: живопис

---

Екзотичний чотириповерховий прибутковий будинок, споруджений 1897 р. за проектом інженера М. Добачевського по вул. Ярославів Вал, 1, кияни називають «Замком барона».
Насправді його збудували для поміщика М. Підгорського:
uk.wikipedia.org/wiki/Будинок_Підгорського

@темы: архітектура

---

Особняк на вулиці Пушкінській, 36

Первісно це був одноповерховий цегляний будинок в стилі неоренесанс. В особняку було чотирнадцять кімнат, чотири передпокої, ванна і три кори­дори, у підвалі — дві пральні й кухня. У парадному коридорі — мармурова підлога та мармурові сходи. Всі кімнати були поклеєні шпалерами, вікна мали мармурові підвіконня. 26 травня 1876 р. садибу придбала дружина колезького радника В. Стороженко зі старовинного українського старшинського роду, мати істориків і педагогів А. та М. Стороженків. Родина Стороженків володіла особняком 42 роки.
В радянський час будинок націоналізували. В ньому містилися установи: 1922—23 — Санітарно-педагогічний інститут, 1926 — дитячий садок № 43, 1927—32 — дитячий будинок на 50 дітей, пізніше до 1941 — дитячий садок. Після війни особняк став резиденцією екзарха України, підпорядкованого керівництву Російської православної церкви.
Тепер тут розміщується резиденція Патріарха УПЦ Київського патріархату.

1976—78 будівлю надбудовано двома поверхами, фасади облицьовано плиткою, внаслідок чого втрачено її первісне архітектурне оздоблення.

@темы: історія, архітектура

---

Поселення Пріорка згадується з XVII ст. У середині XVII ст. тут знаходилася заміська резиденція пріора Петра Розвадовського – настоятеля католицького домініканського монастиря, навколо неї – близько 200 хат.

@темы: місцевості Києва

---

Краєвид старого Києва. 1850-ті роки.
Літографія з малюнку М. Сажина. На горизонті Софія Київська.

@темы: історія, живопис

---

Важлива стаття про одну з серйозних київських проблем:

Як сповзає Київ. Історія столичних зсувів

@темы: київські проблеми

---

Анатолій Петкевич: "Поділ"

@темы: живопис

---

Особняк Трубецьких по вул. Володимирській 3

Будинок знаходиться на території дитинця стародавнього Києва. У 12-13 століттях на цьому місці існувала кам'яна ротонда, ще раніше було капище.
Будинок було зведено у 1820-х роках, можливо за проектом архітектора Андрія Меленського (точна дата будівництва і особа архітектора наразі не встановлені) за «зразковим проектом». Замовником і першими власником садиби був чиновник О.Анненков, з 1840-х років садибою володів молодший чиновник з особливих доручень канцелярії Київського цивільного губернатора Боніфацій Климович.
З 1867 року і до доби Української революції 1917-20 років особняк належав княгині Єлизаветі Трубецькій.
Будинок Трубецьких на сьогодні є цінним та рідкісним зразком житлової забудови міста доби класицизму.
Будинок дерев'яний тинькований на цегляному цоколі, з мезоніном над середньою частиною будівлі. З боку двору розкритий двома невеликими крилами (добудовані у 1850-х роках). Будинок стоїть на підвишші відносно вулиці (така ситуація утворилася наприкінці 19 століття через влаштування тротуару).
Будинок використовується як один із підрозділів Інституту археології — відділ археології Києва, відділ давньоруської та середньовічної археології.

@темы: архітектура

---

Одна з перших споруд на сучасній вулиці Городецького, 9.
Прибутковий будинок, зведений 1901 року за проектом архітектора Г. Шлейфера на замовлення домовласника Л. Гінзбурга.

@темы: архітектура

---

Інженерний провулок на Печерську офіційно вважається найкоротшою вулицею (провулком) Києва: його довжина – 83 м. Виник наприкінці ХІХ ст. Це вулиця з трьох будинків, хоча лише один з 3 будинків відноситься до провулку, решта до вулиці Івана Мазепи.

@темы: цікаві факти, вулиці Києва

---

На прохання лютеранської громади на розі сучасних Гололівської і Обсерваторної вулиць у 1913 році збудована Євангелістична лікарня за проектом мюнхенського архітектора Кульмана. З 1938 року лікарня Водників для працівників водного транспорту.

@темы: архітектура

---

Нове видання!
С. Широчин, О. Михайлик і К. Степанець – «Невідоме Лівобережжя. 1960–1980-ті».

Книга продовжує розпочату в першій частині розповідь про забудову київського Лівобережжя. Дослідження охоплює період другої хвилі архітектури модернізму, що тривав з початку 1960-х до кінця 1980-х років.

historybooks.com.ua/prosmotr_podrobnuy.php?id=5...

@темы: книги, література про Київ