Сергій Федорович Шишко. "Хрещатик взимку", 1966 р.
«Я пишу лише те, що навколо мене... Я завжди починаю працювати лише тоді, коли поетичне, гарне, передусім в кольоровій гаммі, відкривається в своїй реальній дійсності, коли відчуваю, що не можу не писати..»
Будинок по вул.Володимирській, 43 (1888). Архітектор В. Ніколаєв. Власником споруди був професор А. Антонович – редактор газети«Киевское слово». Тут у 1889 році народився відомий співак О. Вертинський.
1890-ті роки. Набережна Подолу, склади деревини, видно Ланцюговий міст і навіть Подільский казематний верк (окреме укріплення у комплексі Київської фортеці, здатне вести самостійну оборону).
Будинок по вул. Коцюбинського, 8 зведено у 1865–1876 роках архітектором Р. Тустановським для поручика А. Корнієнка. Стиль - неоренесанс. Зараз тут посольство Румунії в Україні.
Будинок Головного Червоного корпусу університету (Володимирська, 60); збудований у 1837–1842 у формах класицизму за проектом архітектора Вікентія Беретті (1781–1842). Будівля представляє собою величезний замкнений корпус з внутрішнім двором, довжина фасаду сягає 145,68 м.
Будинок на вулиці Інститутській, 8 збудований наприкінці 1890-х років у стилі эклектизму з элементами неоренесансу и необароко. Перші власники – колезький асессор Микола Равич-Дмитрашко и его дружина Юлія Михайлівна.
читать дальшеМикола Равич-Думитрашко народився 6 червня 1846 р. у с Жуківка, закінчив курс київської 1-ї гімназії (1865 р.) та Ніжинський ліцей кн. О. Безбородька (1870 р.). У 1878-1886 pp. був головою Переяславського з'їзду мирових суддів, а у 1886-1892 pp. - переяславським повітовим предводителем дворянства, від 1893 р. - член Київського окружного суду. Від 1904 р. - товариш голови Київського окружного суду і почесний мировий суддя Київського округу. 1919 року його розстріляли "в порядку червоного терору" разом з 67 іншими киянами. На сучасників, як пише О. Гольденвейзер, "...гнетущее впечатление производило убийство Равича - популярнейшего старожила киевского суда, старого и по-генеральски резкого председателя, но умного и независимого судьи".
У 1913 році на вулиці Рейтарській, 22 відбулася закладка будівлі Товариства швидкої допомоги. Архітектор - Йосип Зекцер. Стиль - венеціанська готика. читать дальшеПід час Другої Світової війни, як і під час Першої, у лікарні був шпиталь. У 1943 році, після звільнення Києва від німецької окупації, станція відродила свою роботу. Через деякий час станції був виділений один вантажний автомобіль. Однак більшість викликів доводилось виконувати пішки. В 1945 р. було отримано ще 3 санітарні машини, а з 1948 р. почали надходити нові санітарні автомобілі. В післявоєнні роки працювало Міністерство охорони здоров`я і станція швидкої медичної допомоги. Саме тут провів першу в Україні операцію на серці під загальним наркозом видатний хірург Микола Амосов. На жаль, зараз цей прекрасний будинок потребує реставрації, інакше можемо втратити ще одну історичну пам'ятку.
Архітектор Вікентій Беретті, за проектом якого зводився Київський університет, запропонував розташувати сад на пустирі, що прилягав до споруджуваного корпусу. Основою колекції саду мали стати рослини, які у 1833 р. було вирішено перевезти до Києва з Кременецького (Волинського) ліцею після його розформування, також використано рослини, вирощені з насіння, надісланого вітчизняними та європейськими ботанічними садами. читать дальшеЧерез відсутність коштів створення ботанічного саду затрималось. У 1839 р. Київський навчальний округ дав дозвіл на закладення тимчасового ботанічного саду під керівництвом завідуючого кафедрою ботаніки університету професора Р. Траутфеттера, який з 1838 р. перебував на посаді директора саду. Датою заснування Київського ботанічного саду вважається 22 травня 1839 р. коли Р. Траутфеттер зробив там перші посадки. За планом архітектора Лауфера споруджено оранжерейний комплекс, а також тераси, які збереглися до наших днів. У 1852 р., коли на посаду директора заступив професор університету О. С. Рогович, у саду налічувалось 25 416 дерев і 419 видів кущів, та понад чотири тисячі видів інших рослин. Протягом двадцяти років з 1894 до 1914 року директором Ботанічного саду був Сергій Гаврилович Навашин. З його ім'ям пов'язані світові відкриття в галузі цитоембріології, що принесли всесвітню славу Київському університету та його Ботанічному саду. З 1914 р. по 1935 р. директором Ботанічного саду був О. Фомін. У 1935 р., після смерті О. В. Фоміна, Ботанічний сад було названо його ім'ям.
Первісно триповерхова будівля "Номерів Іллінської" збудована архітектором О. Шілле в 1880 р. для О. Іллінської. В 1911–1913 на кошти громадського діяча Чехії В. Вондрака добудували ще 3 поверхи, а у 1914 останній поверх та терасу для літнього ресторану. Готель назвали – “Прага”.
читать дальшеУ 1916-1918 роках в готелі жив чеський письменник-сатирик Ярослав Гашек, автор романа “Пригоди бравого вояка Швейка”. Будучи солдатом австро-угорської армії Я. Гашек в 1915 році втрапив в полон російським військам. У 1915 році знаходився в таборі для військовополонених в Дарниці. З 1916 року співробітничав з газетою “Чехослован”, яка видавалася в Києві. У 1917 році написав і видав чеською мовою перший варіант сатиричного роману “Бравий солдат Швейк у полоні”
Житловий будинок у стилі модерн (1914) по вул. Марії Заньковецької, 6 зведено на замовлення домовласника М. Осипова як прибутковий будинок. Архітектор Мартин Клуг.
На початку ХХ ст. Хрещатик встиг завоювати звання головної вулиці Києва. Тут розміщувалися: готелі, кінотеатри, поштамт, аптеки, контори, магазини, банки і ресторани. По старому Хрещатиком ходив трамвайчик, а будівлі не перевищували у висоту два-три поверхи.
Відійшов у вічність Дмитро Васильович Малаков (13.10. 1937 – 9.01. 2019) – киянин, історик, палкий дослідник міста Києва. Літературний хист і талант дослідника зробили бестселерами десятки його книжок про архітекторів Києва, особняки, вулиці і площі міста.