Хрещатик 1860-х рр. Тихе "патріархальне" життя могло тривати на Хрещатику ще довго, якби не почали будувати Печерську фортецю. Ті печерскі "біженці", що були більш заможні, починаючи з 1830-х,почали заселяти Хрещатик й перетворювати його на велику торгову вулицю.
Житловий комплекс у стилі конструктивізму для працівників управління комунального господарства Києва, на розі Довнар-Запольського та Коперника (1927–1929). 116 квартир, 274 кімнат.
До 1880-х рр. Софійський собор не опалювався. Взимку він промерзав настільки, що проводити богослужіння було неможливо аж до Пасхи. Служби в цей час проводили в невеликій церкві Різдва Христового - ії так і називали "Тепла Софія" (на фото зліва).
Нове видання! О. Тоцький. "Сім історій київського метро" розповідає про маловідомі факти історії проектування, будівництва і експлуатації київського метрополітену. Книгу можна замовити тут: (до речі, на сайті є ще багато цікавих книжок про Київ)
Василь Штернберг. Краєвид Подолу в Києві. 1837 р. Вигляд Подолу вздовж західного боку вул. Боричів тік. Видно церкви посередині – Покровська, праворуч від неї – церква Миколи Доброго, ліворуч від Покровської церкви, вдалині, – собор Флорівського монастиря.
Притисько-Микільська вулиця відома з XVII ст. під сучасною назвою, яка походить від церкви Миколи Притиска, до якої веде вулиця. На початок XIX ст. була однією з небагатьох вулиць Подолу з кам'яною забудовою, тому зберегла свій первісний вигляд після пожежі 1811 року.
Велорух у Києві існує з 1869 року, коли вперше на вулицях Києва мешканці побачили велосипед. В 1887 році в Києві налічувалось понад 200 власників велосипедів. Кататись їм дозволялось лише за містом - щоб не лякати киян=) В 1892 році Міська Дума офіційно дозволила їздити велосипедом по всьому місту. Тоді ж було затверджено перші правила вуличного руху: «О порядке езды по городу на велосипедах». Цікаво, що правила дорожнього руху для автомобілів з'являться набагато пізніше.
На фото перший київський велотрек на поч. ХХ століття.
У Києві росте понад 100 дерев, яким від 100 до 900 (!) років!
Тобто деякі з них є свідками Київської Русі, а 20 - входять до ТОП-500 дерев України. По суті, йдеться про найстаріші пам'ятники нашої історії, ровесників руських городищ, козацьких битв і звільнення столиці від різноликих окупантів. На жаль, значна частина історичної спадщини столиці, і серед них цілі гаї, втрачені назавжди. Від останнього, Шулявського гаю, лишився один дуб. Нещодавно було презентовано інтерактивну карту старовинних дерев та їх історії, адже вони є свідками історії Києва:
Перші комунальні тарифи з'явилися в Києві з відкриттям водопроводу. 1 березня 1872 р. дніпровська вода побігла по трубах до 4-х центральних вулиць. На фото - Олександрівський (тепер Володимирський) спуск та будівлі київського водопроводу: праворуч - машинне відділення, зліва - фільтр річної води.
Прибутковий будинок на вул.Ольгинська 2/1. Збудований, імовірно, за проектом архітектора М. Яскевича. Будинок є вдалим прикладом застосування у забудові міста стилізованих мотивів мавританської архітектури. В будинку проживали відомі актори Гнат Юра (засновник драматичного театру ім.І.Франка) і Микола Яковченко.
Будинок на розі вулиць Лютеранської та Банкової – один з перших житлових будинків для науковців, споруджений на поч. 1930-х pp. Архітектор - М. Холостенко. Тут в різні роки проживали біолог М. Холодний, математик М. Кравчук, інженер Є. Патон, біохімік О. Палладін. Фото В. Носача.
Пожежна вежа в Обсерваторному провулку. В Києві було чотири 20-метрові вежі, які висотою не поступалися церковним дзвіницям.При пожежі на вежі здіймалися великі чорні кулі.Їх кількість вказувала на номер тієї частини міста де сталася пожежа.
Кругла башта № 2 Васильківського укріплення Нової Печерської фортеці, збудована у 1833–1844рр. Призначалася для розміщення одного батальйону військ гарнізону. З 1863 р. протягом кількох років використовувалась як слідча в’язниця (в одному з казематів 1864 р. виявлено підземний хід, проритий учасниками польського повстання з метою втечі). Знаходиться за адресою вул. Щорса, 44 (фактично на бульварі Лесі України).
Ukrainian Modernism. Постмодерністський бастіон на Подолі на перетині Оболонської і Костянтинівської. Архітектори Ю. Шалацький, Г. Духовічний, Л. Мороз. 1991 рік. Фото: Dmytro Soloviov, 2019.
Одна з найцікавіших київських світлин видатного етнографа, дослідника українського народного мистецтва, археолога Данила Щербаківського – "Повінь у Києві".