Водовози на Бесарабській площі. Розвоз води був дуже прибутковим бізнесом у ті часи. Навіть пожежники займалися розвозом води вночі. У 1820 р. на весь Київ було 54 колодязя і...фонтан "Самсон". Дорожче за всіх воду купували жителі Печерська. читать дальшеУ другій половині 19-го ст. проблема відсутності міського водогону постала дуже гостро, і керівництво роботами із спорудження водогону було покладене на відомого інженера Аманда Струве. Йому вдалося переконати домовласників у необхідності водогону. У 1870 році він уклав із містом контракт, у відповідності до якого повинен був збудувати водогін та систему газового освітлення. У 1871 році Струве заснував «Київське товариство водопостачання», яке отримало монопольне право на забезпечення Києва водою. Закладка водогінних споруд відбулася 22 травня 1871 року. Менше ніж за рік першу чергу водогону було споруджено. Її загальна довжина склала 24 кілометри, а охопила вона 147 будинків у центрі Києва.
Опис Хрещатика у газеті "Киевские губернские вдомости" за 1853 рік: "Довга забрукована камненем вулиця із недавно спорудженими у два і три поверхи кам'яницями та одноповерховими будинками з трактирами, готелями, друкарнею, з кравцями, швецями та інших справ майстрами знаходиться в центрі міста".
Вул.Володимирська. Будинок №10 збудовано для київських відділень Селянського поземельного і Державного дворянського банків. Один з перших в Україні банківських будинків, зведених у неоросійському стилі. Автор проекту — архітектор О. Кобелєв. У 1914 р.тут функціонував лазарет на 20 ліжок,який своїм коштом утримували співробітники Міністерства фінансів. У 1935 р. надбудовано 4 поверх.
Володимирський узвіз був першою вулицею з брукованим покриттям і навіть мав назву "вулиця Мостова". Коли став частиною Олександрівської вул. (Грушевського) отримав назву Олександрівський узвіз. Сучасна назва - з 1944 р.
Олександрівський костел (вул. Костьольна, 17). Спочатку місце для будівництва вибрали на Печерську (приблизно в районі нинішньої вул.Грушевского 14 - там був старий дерев'яний костел) та це було в межах еспланади Старої Печерської фортеці і вести тут кам'яне будівництво не дозволялось.
Вул.Банкова,11. Будинок з башточками - колишня будівля Київського військового округу (зведена у 1870-х архітектором О.Шіле). У 1918 р. тут розміщувався Генеральний штаб армії УНР, за часів державності гетьмана П. Скоропадського — Генштаб армії Української Держави. Сучасну будівлю звели напередодні Другої світової війни в 1936—1939 роках. Автором проекту був архітектор Сергій Григор'єв. Його помічником був архітектор-академік Борис Жежерін, який одночасно був автором споруди палацу-санаторію «Конча-Заспа» й головного павільйону Національного експоцентру України. Зараз тут розташована Адміністра́ція Президе́нта Украї́ни.
Перші спроби пустити у Києві автобуси ( їх називали омнібуси) були ще у 1879 р. Потім були спроби у 1911 і 1913 рр.І тільки у 1925 р. з'явилася існуюча досі автобусна мережа. Спочатку на весь Київ було лише 10 автобусів, але яких - першовідкривачами в Києві стали німецькі Daimler-Mercedes.
Оріхуватка - річка в Голосієві, притока Либіді довжиною 4 км. Бере свій початок в Голосіївському лісі неподалік від Експоцентру. На території парку втікає у три невеликих ставка. Останній – Оріхуватський із цього каскаду. Далі Оріхуватка протікає по лісу і зникає у колекторі.
Будинок по вулиці Хрещатик, 32 зведений у 1913-1915 рр. за проектом шведа Йохана Фредеріка Лідваля для банку зовнішньої торгівлі. Один із кращих зразків забудови головної вулиці міста початку ХХ ст. Постраждав від пожежі восени 1941 р., 1950 року відбудований. Фасад ефектно відтворює мотиви італійського ренесансу. Над карнизом жіночі скульптури, що символізують торгівлю і мореплавство.
Будинок на вулиці Саксаганського, 12, зведений у 1910–1913 роках як прибутковий, на замовлення домовласника Ш. Паїна, у стилі модерн з елементами неокласицизму. Автор проекту – київський архітектор Ф. Олтаржевський.
Вовчий яр – місцевість, яр у районі Татарки та Глибочиці, має вигляд глибокої вузької улоговини, що проходить від Глибочицької до вулиці Отто Шмідта. Дном яру пролягає Соляна вулиця. Назва походить від великої кількості вовків, що колись тут водилися.
Житловий будинок на Крутому узвозі, 6/2 зводився у 1939–1940 роках. Архітектор Н. Чмутіна. Відповідно до проекту будинок мав продовжуватись і займати садибу старого особняка (1846). Будинок добудували після війни полонені німці, і вперше його заселили лише у 1945-46 рр.
1914 р.Трамваї на вул.Володимирській. Після пуску трамваю квитки за проїзд коштували 5коп. (буханець хліба в той час) - це за кожну ділянку 2,3 км.За кожну наступну треба було доплачувати ще 3 коп.Пільги мали студенти, учні й солдати. Безкоштовно їздили чини поліції при виконанні.
Будинок по вулиці Володимирській, 4 міститься на фундаментах князівського палацу Х–ХІ ст. Первісно двоповерховий, у 1901 році на замовлення домовласниці Л. Мосаківської розширений і надбудований. 17. 06.1911 тут народився і провів перші місяці життя майбутній письменник В. Некрасов.
Перший мурований будинок на Хрещатику - будинок поміщика О.Головинського. Жилим він залишався недовго, у 1829 р. в ньому розташовувався шпиталь для полонених турків, а з 1849-го - центральна поштова контора з окремим відділенням для диліжансів (зараз це приблизно лівий край Головпоштамту)