1954 рік. Спорудження будинку на Хрещатику 25. Саме на цьому об'єкті був встановлений і почав працювати перший баштовий кран вантажопідйомністю 1,5 т. У лютому 1956 р.на першому поверсі був відкритий кінотеатр "Дружба".
З 1842 року Бегічевська вулиця названа Інститутською від збудованого тут в 1838–1842 рр. Інституту шляхетних дівчат (згодом Жовтневий палац, тепер у його приміщенні – Міжнародний центр культури і мистецтв). Побутувала також паралельна неофіційна назва – Дівоча вулиця.
Електричний трамвай курсує Києвом з 1892 року. На фото трамвай їде униз Володимирським узвозом на Поділ. Фото з книги В.В. Ігнатовича-Завилейського «Електричний трамвай у Києві».
Реклама автосалону на вул.Фундуклеївській. Їздити авто дозволялося по всьому Києву за винятком вулиць з найбільшим ухилом: Андріївского узвозу, Малопідвальної, Іларіонівського (Вознесенського) узвозу. Водіїв зупиняли спеціальним сигналом поліцейського свистка: довгий і потім кілька уривчастих.
1910 рік. Михайлівська площа. Сформувалася ще у ХІІ ст. перед в'їздом до Михайлівського Золотоверхого монастиря. Хоча назву отримала лише у 1869 році З 1910 р.тут прокладено Першу Володимирську трамвайну лінію (трамвай їхав до вул. В.Васильківської - перетин з Діловою).
Будинок № 34 на Андріївському узвозі, збудований у псевдоросійському стилі у 1890 р., за проектом архітектора М. Вишневського, для купецької родини А. Слинька. читать дальшеЦей чудовий шестиповерховий прибутковий будинок з двома під’їздами демонстрував пишність. Вгорі на ньому височіли куполи, схожі на дивовижні шатра. Андрій Петрович Слинько був любителем театру та щедрим меценатом. Після жовтневого перевороту А.Слинько був розстріляний перед виходом із своєї квартири вартою революційного порядку без усякого дізнання і суду… Купола-бані з будинку нова влада прибрала, як «архитектурные излишества». Свого часу у цьому будинку жили відомі діячі культури: професор Павло Житецький, журналіст Анатолій Совенко, письменник Григорій Тютюнник.
1918 рік. Пляж на Трухановому острові. "Цивільним" його зробили офіцери армії кайзера Вільгельма II - розчистили піщаний берег, облаштували лавки, кабінки для переодягання... Киянам також сподобався такий вид відпочинку.
Будинок кооперативу “Науковий працівник” (1929) на Пушкінській 7, збудований архітектором Д. Дяченком, був одним із небагатьох будинків, який мав характерний для українського бароко декор на фасаді та три трикутних фронтони, втрачені під час Другої світової війни.
Якщо заможні гості Києва на поч. ХХ ст. жадали "шумного" життя, то зупинялись у готелі "Європейський" на Царській (нині Європейській) площі. Цей готель був найстарішим у Києві. Саме в "Європейському" функціював один з найкращих київських ресторанів позаминулого століття. Як сповіщалось у рекламі, готель мав на вокзалі свого представника, який дбав про багаж і зручну карету, що доставляла постояльця з готелю до поїзда. Зараз на цьому місці розташований "Український Дім".
1936 року було оголошено конкурс на найкращий проект приміщення будинку засідань ВУЦВК. Журі зупинило свій вибір на проекті, запропонованому Володимиром Заболотним. Будинок українського парламенту споруджувався протягом 1936–1939 років. Фото періоду закінчення будівництва 1938 р.
Прибутковий будинок аптекаря М. Фроммета на бульварі Тараса Шевченка, 36. Романсько-готичні мотиви надають типовому житловому будинку вигляд середньовічного замка-палацу. Архітектор В. Николаєв (1874). 1889 року в будинку відкрився готель «Київ». Нині житловий будинок.
У церкві Миколи Чудотворця (на воді) можуть одночасно перебувати лише 80 осіб, відтак вона вважається однією з найменших у Києві. Збудували її 15 років тому. Встановили основу на 10-метровій глибині, аби спорудити фундамент. Автори проекту — Ю. Лосицький, О. Мирошніченко.
Житловий будинок для інженерно-технічних працівників Управління Південно-Західної залізниці, зведений у 2-й половині 1930-х на вулиці Лисенка, 4. Архітектор О. Мариниченко. Будинок за проектом мав кутовий об’єм на розі з вул. Ярославів Вал, що не був збудований, тому вцілів розташований там особняк 1859 р.
Хрещатик. Палац шляхтича Онуфрія Головінського збудований у 1797 р., був першим кам’яним будинком Хрещатика. У 1849 р. там розмістилася міська поштова контора, яка, хоча й перебудовувалася, але місця з тієї пори вже не змінювала, лише назву. Тепер тут Головпоштамт.
Альтернативний проект реставрації Інституту науково-технічної експертизи та інформації, відомого як «Літаюча тарілка» на Либідській площі в Києві, презентували автор оригінального проекту Флоріан Юр’єв та спільнота Save Kyiv Modernism.
Кияни цінували свою "електричну конку", але невдоволені були з перших днів пуску трамваю=) Скаржилися на тісноту у вагонах, на розклад, тривалі зупинки на роз'їздах. Більш за все дратували довгі стоянки на Бібіковському бульварі (Шевченка), трамвай який мав їхати на вокзал, іноді стояв 15 хвилин.
На випадок, якщо ви шукали путівник балами, маскарадами та купальнями Києва 1897 року.=)
Американська Бібліотека Конгресу виставила у вільний доступ оцифрований примірник путівника Києвом, виданий 1897 року. Повна назва путівника – «Путеводитель по Кіеву и его окрестностямъ с адреснымъ отделомъ, планомъ и фототипическими видами г. Кіева». Це четверте видання авторства В. Д. Бубліка, виправлене та доповнене. Погортати путівник можна за посиланням