Життя Києва — @дневники: асоциальная сеть

четверг, 05 сентября 2019

00:08

Пожежна каланча Старокиївської пожежної частини.
Вулиця Велика Житомирська, 1870-ті роки.

URL

суббота, 31 августа 2019

23:49

У 1920-х роках в Україні, окрім україномовних і російськомовних, були також і школи з польською мовою навчання. Для підготовки учителів для польськомовних шкіл у Харкові було створено польський педагогічний технікум, який у 1934 р. перевели до Києва, підвищивши його до інституту. Для нього на розі Новопавлівської (нині В. Винниченка) й Обсерваторної вулиць за проектом арх. В. Заболотного було розпочато будівництво комплексу, що складався з навчального корпусу і двох гуртожитків. На початку 1935 р. було зведено два п’ятиповерхові гуртожитки з широкими лоджіями на рівні 3–5 поверхів. Навчальний корпус не було завершено, оскільки восени 1935 р. інститут було ліквідовано у зв’язку з погіршенням ставлення до Польщі, яка стала вважатися чи не головним ворогом Радянського Союзу. Недобудований корпус віддали видавництву “Радянська школа”.

Проект комплексу Польского педагогічного інституту. Архітектор В. Заболотний, 1934 рік

@темы: історія, архітектура, цікаві факти

URL

вторник, 27 августа 2019

23:56

Проект реконструкції Маріїнського палацу під будівлю ЦВК УРСР. Архітектори О. Лінецький і Г. Благодатний, 1936 р. Не здійснено.

читать дальше

@темы: історія, архітектура, цікаві факти

URL

воскресенье, 25 августа 2019

00:00

Цікава історична розвідка від Будинку-музею Т.Г.Шевченка у Києві.

Майдан 1840-х рокі. Яким він був, і що бачив тут Шевченко?

www.facebook.com/hatyna.shevchenka/photos/a.443...

@темы: історія

URL

понедельник, 19 августа 2019

23:59

Будівля на розі вулиць Богомольця і Орлика, де розташовується центр культури і мистецтв МВС ледь нагадує довоєнну споруду, оскільки реконструкція (1980 р.) надала їй нових модерністичних форм. Збудована як клуб особистого складу спецпідрозділів ОДПУ (1931 р.) за проектом В. Осьмака.

@темы: архітектура

URL

четверг, 15 августа 2019

00:16

Будинок за адресою вул. Спаська, 16-Б є однією з небагатьох пам'яток архітектури, що вціліли у пожежі Подолу 1811 р. Має фольклорну назву "Будинок Мазепи".
читать дальшеЗ кінця XVII століття будинок та садиба довкола нього належали родині Сичевських — Мартину Сичевському та його сину Стефану, який з 1711 року був священиком розташованої неподалік Спаської церкви. Вважається, що саме він збудував у родовій садибі одноповерховий мурований будинок з глибокими льохами та циліндричними перекриттями.
Нащадки Сичевського у 1787 році продали садибу купцю Козьмі Усовичу за 1400 карбованців.. Після смерті Усовича та його дружини садиба була продана за борги, потім ще перепродавалася і врешті, у 1810 році, перейшла у власність київського купця Івана Петровича Покровського. Та вже через рік, у 1811 році, на Подолі сталася грандіозна пожежа, внаслідок якої будинок Покровських втратив дерев'яний дах.
Після пожежі відбудовою будинку керував відомий київський архітектор Андрій Меленський, що надав будівлі риси класицизму: над одноповерховою спорудою було збудовано другий поверх, який прикрасили фронтоном з двома колонами.
1841 року після смерті Івана Петровича Покровського ділянку успадкував його син — купець 2-ї гільдії Григорій Іванович Покровський (1819—1897), київський міський голова у 1857—1860 роках.
До 1910 будинком володіла його дружина, яка заповіла садибу своїм онукам Морачевським, які володіли садибою на Спаській до революції 1917 року.
Після революційних подій 1917—1921 років будинок було націоналізовано і віддано під комунальні квартири, проте у 1980-х роках ці квартири було ліквідовано, і старовинна будівля протягом десятиліття стояла пусткою.
Нове життя «будинку Мазепи» почалося на початку 1990-х років. З березня 1993 в «будинку Мазепи» працює Музей гетьманства.

Фото українського етнографа, археолога, члена Київського товариства старожитностей і мистецтв Д. Щербаківського. Поч. ХХ ст.

@темы: архітектура

URL

воскресенье, 11 августа 2019