понедельник, 02 декабря 2019
Київські фото Бориса Градова, який працював у місті з середини 50-х до 1988 року.
Майдан без «Глобуса» і Хрещатик без реклами на фото Бориса Градова
Майдан без «Глобуса» і Хрещатик без реклами на фото Бориса Градова
среда, 27 ноября 2019
У 1934-1936 рр. на Костьольній вулиці, 10 за проектом арх. М. Гречини споруджено семиповерховий житловий будинок для робітників Укрм’ясопромтресту. Головний фасад будинку поєднує дві протилежні течії — конструктивізм і радянський класицизм, оскільки проект розроблявся під час зміни ідейно-стильових орієнтирів в архітектурі. Конструктивізм почав критикуватися як прояв формалізму, тож М. Гречина, щоб убезпечитися від обвинувачень, центром композиції зробив пристінний портик на високих базах, який доповнив на рівні 4-го поверху скульптурами робітників і селян. Стан цементних скульптур наприкінці 1990-х років було визнано аварійним, тож їх зняли з метою реставрації, але на місце так і не повернули.
читать дальше
читать дальше
среда, 20 ноября 2019
среда, 13 ноября 2019
У 1939 р. на бульварі Шевченка, 58 було збудовано житловий будинок для працівників заводу “Ленінська кузня” за проектом архітектора О. Смика. Не дивлячись на свій абсолютно простий вигляд, прийоми, застосовані в оздоблені споруди, дуже сильно вплинули на післявоєнну архітектуру Києва: фасад верхніх поверхів не оштукатурено, останній поверх прикрашено круглими орнаментальними вставками; оздоблення перших поверхів навіяно традиціями давньоруського зодчества, коли чергуються ряди виступаючої цегли; балкони чергуються з еркерами та ін. Саме ці прийоми стали популярними серед київських архітекторів у 1950-х рр., коли виникла необхідність у відході від надто популярної у ті часи класицистичної стилістики.
читать дальше
читать дальше
понедельник, 11 ноября 2019
Сидорук Володимир Федорович (1925-1997). "Київ. Лівий берег", 1975 рік
четверг, 07 ноября 2019
Першою роботою молодого архітектора Анатолія Добровольського був проект житлового будинку для вищого командного складу КВО на розі Золотоворітської і Рейтарської вулиць, який він виконав у 1934 р. під керівництвом Й. Каракіса. Будинок розрахований на 16 квартир, складався з 4-поверхової частини вздовж Золотоворітської вулиці та 5-поверхової наріжної частини. Під карнизом даху йшла смуга віконець для освітлення горища. У стилістиці будинку поєднувались як конструктивістські елементи, так і елементи неокласики. На жаль, первісний задум був спотворений: у 1967 р. надбудовано 5-й поверх, фасад пофарбовано у два різні кольори, а балкони засклені, таким чином цікавий постконструктивістський прийом рішення фасаду знищено.
Проект житлового будинку для вищого командування КВО, 1934 р.
читать дальше
Проект житлового будинку для вищого командування КВО, 1934 р.
читать дальше
суббота, 02 ноября 2019
Після перенесення у 1934 р. столиці УРСР з Харкова до Києва, постало питання про помешкання для вищого керівництва республіки, зокрема працівників Центрального комітету КП(б)У. Для цього на вулиці Кірова (нині Грушевського) неподалік фортечної Микільської брами у 1935 р. було зведено житловий будинок для ЦК КП(б)У. Проект будинку розробив у 1934 р. харківський зодчий О. Бекетов, який був представником класичного напрямку, тому й будівля була витримана в нових для радянського Києва формах: із застосуванням напівколон, портиків та інших елементів, характерних для класицизму. Загалом архітектурний стиль цього будинку сильно вплинув на подальшу забудову столичного Києва, яка тяжіла до застосування прийомів монументального неокласицизму.
Будинок на вул. Грушевського, 9. Сучасний вигляд.
читать дальше
Будинок на вул. Грушевського, 9. Сучасний вигляд.
читать дальше
воскресенье, 27 октября 2019
У рамках столичної реконструкції Києва і перетворення його на “зразкове соціалістичне місто”, дуже багато уваги приділялося малим архітектурним формам. Оскільки стихійне розташування і незграбний вигляд МАФів дуже псував вигляд Києва, у 1935 р. було вирішено розробити нормативи і стандарти щодо правил торгівлі та зразкові проекти для торгових і обслуговуючих павільйонів: кіосків для продажу води і морозива, газетних розкладок, пунктів для чистки взуття тощо. Нове будівництво неабияк облагородило київські вулиці, однак через певний час всі ці благі починання нівелювалися відсутністю належного обслуговування торгового місця а також “самодіяльністю” працівників, які поруч із кіосками починали робити прибудови, хаотично розвішувати електропроводку та виcтавляти поруч діжки, ящики та іншу тару.
Торговий павільйон для продажу морозива та газводи.
Торговий павільйон для продажу морозива та газводи.
среда, 23 октября 2019
У 1932-1933 р. на Голосіївському проспекті, 56 було збудовано пожежну частину, розраховану на 2 машини і 3 кінні екіпажі. Це була перша пожежня, збудована на тодішній київській окраїні, Деміївці. Нині це самостійна державна пожежна частина №8.
четверг, 17 октября 2019
У 1931 р. на розі вулиць Леніна і Воровського (Хмельницького і Хрещатика) розгорнулося будівництво “Будинку установ №2” – адміністративної будівлі нового типу. Вона складалася з двох об’ємів: 7-поверхового будинку на вул. Леніна із закругленою наріжною частиною, “врізаною” у менший за висотою прямокутний об’єм на Хрещатику. У 1934 р. будівництво перепрофілювали на “Дім книги” - для розміщення видавництв. На той час цей будинок було розкритиковано у пресі як зразок “буржуазного формалізму” і навіть перероблення фасаду не допомогло — майже завершену до кінця споруду за наказом міськради було розібрано, а на її місці зведено ЦУМ.
воскресенье, 13 октября 2019
Труханів острів, 1935 р.
вторник, 08 октября 2019
Житловий будинок Вукоопромради. Збудований на вул. Саксаганського, 65 у 1935 році за проектом архітекторів М. Холостенка та І. Хоменка. Характерною прикметою будинку є його дугоподібний план, що повторює вигин вулиці на цій ділянці забудови.
Проектом передбачалось добудувати другу чергу будинку з боку Тарасівської вулиці і оздобити його бараельєфами і скульптурами, однак замість цього було споруджено у 1950-х роках 6-поверховий житловий будинок вітамінного заводу.
Перспектива будинку Вукоопромради. Проект 1935 р.
читать дальше
Проектом передбачалось добудувати другу чергу будинку з боку Тарасівської вулиці і оздобити його бараельєфами і скульптурами, однак замість цього було споруджено у 1950-х роках 6-поверховий житловий будинок вітамінного заводу.
Перспектива будинку Вукоопромради. Проект 1935 р.
читать дальше
суббота, 05 октября 2019
Ми вже ніколи не побачимо його. Той Хрещатик, як і низка будівель, що знаходилися на сусідніх вулицях, залишився у минулому разом зі своїми легендами і знаковими місцями. Бо наприкінці вересня 1941 року він перетворився на руїни.
Як знищували старий Київ, якого ми вже ніколи не побачимо
Як знищували старий Київ, якого ми вже ніколи не побачимо
воскресенье, 29 сентября 2019
Житловий будинок для інженерно-технічних працівників збудований на вул. Дарвіна, 5 у 1934 р. Відзначається індивідуальністю та співмасштабністю, створює пластичний просторовий акцент завдяки зміщенню в глибину п'ятиповерхового корпусу відносно чотириповерхового об'єму, розташованого вздовж вулиці. За об’ємно-планувальним вирішенням належить до найкращих у Києві будівель, зведених у стилі пізнього конструктивізму.
читать дальше
читать дальше
среда, 25 сентября 2019
вторник, 24 сентября 2019
суббота, 21 сентября 2019
Найменш відомим серед архітектурного доробку відомого архітектора Павла Федотовича Альошина є житловий будинок Всеукраїнської Ради профспілок, оскільки ні сама будівля, ні її якісні фотографії не збереглися.
Проект будинку, складений у 1934 р. архітекторами П. Альошином і О. Колесниченком, передбачав зведення на розі площі Калініна (Майдан) та провулку Т. Шевченка п’ятиповерхового будинку, який мав стати однією з домінант площі. Перші два поверхи мали прикрашати дощатий руст та рельєфні панно. Однак у 1937 р. з метою здешевлення будівництва, в проект були внесені корективи: відмовилися від рельєфів та балконів. Будівельні роботи завершено восени 1938 р., однак простояв будинок недовго — у вересні 1941 р. його було висаджено в повітря відступаючими радянськими військами.
Проект будинку, 1934 р.
читать дальше
Проект будинку, складений у 1934 р. архітекторами П. Альошином і О. Колесниченком, передбачав зведення на розі площі Калініна (Майдан) та провулку Т. Шевченка п’ятиповерхового будинку, який мав стати однією з домінант площі. Перші два поверхи мали прикрашати дощатий руст та рельєфні панно. Однак у 1937 р. з метою здешевлення будівництва, в проект були внесені корективи: відмовилися від рельєфів та балконів. Будівельні роботи завершено восени 1938 р., однак простояв будинок недовго — у вересні 1941 р. його було висаджено в повітря відступаючими радянськими військами.
Проект будинку, 1934 р.
читать дальше
среда, 18 сентября 2019
Добре всім відома будівля Національного музею історії України на Старокиївській горі первісно призначалася не для музею, а для художньої школи, а знаходитись мала на нинішній вулиці Хмельницького. Проект художньої школи розробив архітектор Йосип Каракіс у 1936 р., розмістивши її на місці, де зараз Київпроект. Однак влада на чолі зі С. Косіором вирішила, що школу варто збудувати на фундаментах Десятинної церкви. Архітектор виступив у конфронтацію з цим рішенням, бо не бажав, аби цінну археологічну пам’ятку забудовували. Врешті було знайдено компромісний варіант, за яким школа розміщувалася на самому краї Старокиївської гори. За проектом 1937 р. фасад школи мали прикрашати статуї, однак від цього довелося відмовитися.
З 1944 р. тут знаходиться історичний музей.
Проект 1937-го року
З 1944 р. тут знаходиться історичний музей.
Проект 1937-го року
четверг, 12 сентября 2019
