В 1920-1930-х рр. працівникам кожної вагомої галузі промисловості належало мати свій заклад культури — клуб або будинок культури. Тож у 1929 р. на замовлення працівників м’ясорибоконсервної промисловості архітектор Микола Шехоінін виконав проект клубу під назвою “Харчовик”, який розмістили на поч. Межигірської вулиці навпроти Контрактового будинку. Завершено будівництво клубу “Харчовик” у 1933 р., саме тоді, коли в Україні з харчами було сутужно.
Будівля була вирішена у стилі конструктивізму і, завдяки вдалому поєднанню об’ємів, добре вписувалась у композицію Контрактової площі, де поряд знаходилися старовинні барокові і класицистичні пам’ятки. У 1980-х р. під час реконструкції під палац культури “Славутич” фасад було спрощено, начебто за первісним задумом.



Клуб «Харчовик», кін. 1930-х рр.

@темы: архітектура

---

Вітаю всіх з Новим роком!!
Бажаю вам миру у домі, щастя та любові!

---

Зіккурат над Дніпром: історія однієї незбудованої станції метро

@темы: історія, метро

---

На вулиці Нероновича (Бульварно-Кудрявській) 31-33, в середині 1930-х рр., спорудили житловий будинок для так званих політкаторжан та зсильнопоселенців. Йдеться про тих, хто відбував царську каторгу за політичну діяльність. По звільненні після Лютневої революції 1917 р. вони об’єдналися у товариство, видавали часопис «Каторга и ссылка», але подібні назви ставали з часом двозначними…
За первісним проектом, розробленим у 1935 р. архітекторами П. Савичем і В. Риковим, будинок мав бути значно більшим: складатися з житлового сектора і громадсько-культурного. В оформленні мали застосовуватись елементи скульптури, над вікнами запроектовані маски революційних діячів підпілля.
Однак реальність виявилась прозаїчнішою: звели лише житлову секцію, фасадні стіни якої тривалий час залишались непотинькованими, не кажучи вже про відсутність будь-яких скульптурних елементів. Привертає увагу лише оригінальний карниз великого виносу — неодмінний елемент радянської архітектури 1930-1950-х рр.



Проект будинку, 1935 р.

@темы: архітектура

---

Національний природний парк посеред міста, вікові дуби на Жуковому острові та тварини з червоної книги.
Бонус – медитативні відео з дрона=)

Київ, який ви не помічаєте: дерева, заплави та парки, які є лише у нас

@темы: цікаві факти, місцевості Києва

---

Розкішні сходи від площі біля Оперного театру до вулиці Лисенка збудовані у 1935 р. водночас з будівництвом житлового будинку об’єднання “Південзаготзерно” за проектом архітектора М. Шехоніна. Сходи мали монументальне огородження, ліхтарі та бетонні вази для квітів. Під верхньою частиною сходів розміщувалась трансформаторна підстанція. Сходи розібрані влітку 1984 р. для будівництва репетиційного залу театру опери та балету.

@темы: архітектура

---

Історія Борщагівки: 400-метровий будинок, непобудована гілка метро та найбільший масив шістдесятих

@темы: історія, цікаві факти

---

Київські фото Бориса Градова, який працював у місті з середини 50-х до 1988 року.

Майдан без «Глобуса» і Хрещатик без реклами на фото Бориса Градова

@темы: ретро-фото, історія

---

У 1934-1936 рр. на Костьольній вулиці, 10 за проектом арх. М. Гречини споруджено семиповерховий житловий будинок для робітників Укрм’ясопромтресту. Головний фасад будинку поєднує дві протилежні течії — конструктивізм і радянський класицизм, оскільки проект розроблявся під час зміни ідейно-стильових орієнтирів в архітектурі. Конструктивізм почав критикуватися як прояв формалізму, тож М. Гречина, щоб убезпечитися від обвинувачень, центром композиції зробив пристінний портик на високих базах, який доповнив на рівні 4-го поверху скульптурами робітників і селян. Стан цементних скульптур наприкінці 1990-х років було визнано аварійним, тож їх зняли з метою реставрації, але на місце так і не повернули.



1936 рік


1958 рік

@темы: архітектура

---

Київські пейзажі художника Олександра Хвостенко-Хвостова, 1950-і рр.

@темы: мистецтво, живопис

---

У 1939 р. на бульварі Шевченка, 58 було збудовано житловий будинок для працівників заводу “Ленінська кузня” за проектом архітектора О. Смика. Не дивлячись на свій абсолютно простий вигляд, прийоми, застосовані в оздоблені споруди, дуже сильно вплинули на післявоєнну архітектуру Києва: фасад верхніх поверхів не оштукатурено, останній поверх прикрашено круглими орнаментальними вставками; оздоблення перших поверхів навіяно традиціями давньоруського зодчества, коли чергуються ряди виступаючої цегли; балкони чергуються з еркерами та ін. Саме ці прийоми стали популярними серед київських архітекторів у 1950-х рр., коли виникла необхідність у відході від надто популярної у ті часи класицистичної стилістики.



Будинок заводу “Ленінська кузня”, 1941 р.

@темы: архітектура

---

Сидорук Володимир Федорович (1925-1997). "Київ. Лівий берег", 1975 рік

@темы: живопис

---

Першою роботою молодого архітектора Анатолія Добровольського був проект житлового будинку для вищого командного складу КВО на розі Золотоворітської і Рейтарської вулиць, який він виконав у 1934 р. під керівництвом Й. Каракіса. Будинок розрахований на 16 квартир, складався з 4-поверхової частини вздовж Золотоворітської вулиці та 5-поверхової наріжної частини. Під карнизом даху йшла смуга віконець для освітлення горища. У стилістиці будинку поєднувались як конструктивістські елементи, так і елементи неокласики. На жаль, первісний задум був спотворений: у 1967 р. надбудовано 5-й поверх, фасад пофарбовано у два різні кольори, а балкони засклені, таким чином цікавий постконструктивістський прийом рішення фасаду знищено.

Проект житлового будинку для вищого командування КВО, 1934 р.



Сучасний вигляд будинку на розі Золотоворітської і Рейтарської вулиць.

@темы: архітектура

---

Після перенесення у 1934 р. столиці УРСР з Харкова до Києва, постало питання про помешкання для вищого керівництва республіки, зокрема працівників Центрального комітету КП(б)У. Для цього на вулиці Кірова (нині Грушевського) неподалік фортечної Микільської брами у 1935 р. було зведено житловий будинок для ЦК КП(б)У. Проект будинку розробив у 1934 р. харківський зодчий О. Бекетов, який був представником класичного напрямку, тому й будівля була витримана в нових для радянського Києва формах: із застосуванням напівколон, портиків та інших елементів, характерних для класицизму. Загалом архітектурний стиль цього будинку сильно вплинув на подальшу забудову столичного Києва, яка тяжіла до застосування прийомів монументального неокласицизму.

Будинок на вул. Грушевського, 9. Сучасний вигляд.


Житловий будинку для співробітників ЦК КП(б)У на вулиці Кірова. 1937 р.


О. Бекетов. Проект житлового будинку для співробітників ЦК КП(б)У в Києві. Фасад з боку вулиці Кірова. 1934 р.

@темы: архітектура

---

У рамках столичної реконструкції Києва і перетворення його на “зразкове соціалістичне місто”, дуже багато уваги приділялося малим архітектурним формам. Оскільки стихійне розташування і незграбний вигляд МАФів дуже псував вигляд Києва, у 1935 р. було вирішено розробити нормативи і стандарти щодо правил торгівлі та зразкові проекти для торгових і обслуговуючих павільйонів: кіосків для продажу води і морозива, газетних розкладок, пунктів для чистки взуття тощо. Нове будівництво неабияк облагородило київські вулиці, однак через певний час всі ці благі починання нівелювалися відсутністю належного обслуговування торгового місця а також “самодіяльністю” працівників, які поруч із кіосками починали робити прибудови, хаотично розвішувати електропроводку та виcтавляти поруч діжки, ящики та іншу тару.

Торговий павільйон для продажу морозива та газводи.

@темы: цікаві факти

---

У 1932-1933 р. на Голосіївському проспекті, 56 було збудовано пожежну частину, розраховану на 2 машини і 3 кінні екіпажі. Це була перша пожежня, збудована на тодішній київській окраїні, Деміївці. Нині це самостійна державна пожежна частина №8.

@темы: архітектура, цікаві факти

---

У 1931 р. на розі вулиць Леніна і Воровського (Хмельницького і Хрещатика) розгорнулося будівництво “Будинку установ №2” – адміністративної будівлі нового типу. Вона складалася з двох об’ємів: 7-поверхового будинку на вул. Леніна із закругленою наріжною частиною, “врізаною” у менший за висотою прямокутний об’єм на Хрещатику. У 1934 р. будівництво перепрофілювали на “Дім книги” - для розміщення видавництв. На той час цей будинок було розкритиковано у пресі як зразок “буржуазного формалізму” і навіть перероблення фасаду не допомогло — майже завершену до кінця споруду за наказом міськради було розібрано, а на її місці зведено ЦУМ.

@темы: ретро-фото, історія, архітектура

---

Труханів острів, 1935 р.

@темы: ретро-фото

---

Житловий будинок Вукоопромради. Збудований на вул. Саксаганського, 65 у 1935 році за проектом архітекторів М. Холостенка та І. Хоменка. Характерною прикметою будинку є його дугоподібний план, що повторює вигин вулиці на цій ділянці забудови.
Проектом передбачалось добудувати другу чергу будинку з боку Тарасівської вулиці і оздобити його бараельєфами і скульптурами, однак замість цього було споруджено у 1950-х роках 6-поверховий житловий будинок вітамінного заводу.

Перспектива будинку Вукоопромради. Проект 1935 р.



Сучасний вигляд будинку по Саксаганського 65


Перехрестя Тарасівської і Саксаганського, 1950-і рр.

@темы: архітектура

---

Ми вже ніколи не побачимо його. Той Хрещатик, як і низка будівель, що знаходилися на сусідніх вулицях, залишився у минулому разом зі своїми легендами і знаковими місцями. Бо наприкінці вересня 1941 року він перетворився на руїни.

Як знищували старий Київ, якого ми вже ніколи не побачимо

@темы: історія