Одним із найоригінальніших житлових будинків Києва середини 1930-х років став будинок для робітників заводу “Транссигнал”, збудований у 1935 р. на розі вулиць Комінтерну (Петлюри) та Назарівської за проектом архітектора О. Тація. В цей час відбувалося переосмислення архітектури, критиці піддавався конструктивізм і заохочували до освоєння класичної спадщини. Будинок “Транссигнал” своїм кубічним об’ємом був ближче до конструктивізму, однак вдалі пропорції, компоновка об’ємів і членування фасадів отримали схвалення в архітектурному середовищі.
До того ж за первісним проектом будинок мав прикрашатись рельєфами, мозаїкою та скульптурою робітника, які в результаті не були реалізовані. Будівля є одним із найкращих прикладів перехідного стилю — постконструктивізму.

@темы: архітектура

---

Старий Хрещатик від грузинського художника Важи Месхі

@темы: живопис

---

Коротка історія київського трамваю

Перша лінія електричного трамваю на Хрещатику.

@темы: транспорт, київський трамвай

---

Одним із найбільш цікавих прикладів кооперативного будівництва кін. 1920-х рр. є житловий будинок кооперативу “Арсеналець”. Він був збудований у 1929-1931 роках на розі вулиці Революції (Грушевського) і Кріпосного провулку за проектом архітектора М. Анічікіна та інженера Л. Толтуса для працівників Червонопрапорного заводу (“Арсенал”). Композиція будинку досить оригінальна: вирішена у вигляді компоновки наріжних секцій, які утворюють курдонери і виступи. Первісно зовнішній вигляд створювався привабливим поєднанням відкритої жовтої й червоної цегли, нині пофарбованої у салатовий колір. У напівпідвалі спершу розміщувалися їдальня, дитячі ясла й садок на 50 місць, правління кооперативу, пральня та ін.



Будинок кооперативу “Арсеналець”, 1932 р.

@темы: архітектура

---

Києво-Печерська Лавра на фото німецьких офіцерів, 1918 р.

@темы: ретро-фото

---

Площа Жовтневої революції (з 1991 - Майдан Незалежності), 1980-ті. Фото з архіву Бориса Градова.

@темы: ретро-фото

---

Київ на перших фотографіях 1852 року

Історія зниклих селищ на Трухановому острові.

@темы: ретро-фото, історія

---

Як розвивався Київ, які у міста були генеральні плани та чому вони змінювалися:

Історія київських генпланів: від Катерини ІІ до Кличка

@темы: історія

---

Контрактова площа, 1900-і роки.

@темы: ретро-фото

---

Найбільшою бібліотекою України в 1930-х рр. стала бібліотека ВУАН на розі вулиць Володимирської і Льва Толстого. Закладини будинку за проектом архітектора В. Осьмака відбулися 24 квітня 1914 р. для бібліотеки Університету св. Володимира. У 1915 р. будівництво закінчено начорно, завершене у 1929-1930 рр. під керівництвом автора за участю арх. П. Альошина.
Бібліотека була однією з найкращих бібліотечних споруд за радянських часів: тут було влаштовано вогнетривке залізобетонне книгосховище, розраховане на 60 тис. томів. Читальна зала розрахована на 150 читачів. Вже 1930-х рр. бібліотека була визнана затісною, але аж до 1980-х рр., коли було відкрито новий корпус на Деміївці, саме корпус на Володимирській був основним.

Головний корпус бібліотеки ВУАН, 1932 р.

@темы: архітектура

---

Вул.Жданова (Сагайдачного) на розі з Боричевим узвозом. 1959 р.




Хрещатик, 1960-і роки


Фунікулер, 1982 р.


Будівництво житлового будинку Київського обкому партії. Площа Богдана Хмельницького. 1955 р.


Площа Калініна (Майдан). 1962 р.


Бульвар Тараса Шевченка на розі з Бессарабкою. 1961 р.


Хрещатик, 1955 р.

@темы: ретро-фото

---

У 1940 р. для зручнішого сполучення Деміївки з іншими місцинами Києва над залізничною гілкою звели автомобільний міст (архітектор С. Григор’єв). Шляхопровід одержав своєрідні оздоби у вигляді 8-метрових ліхтарів-торшерів та декоративних куль, встановлених попарно з обох кінців мосту. Кулі діаметром 1,5 м та масою 5 т кожна, було виготовлено на одному з гранітних кар’єрів Житомирщини.
Під час реконструкції шляхопроводу 2009 року колони ліхтарів та прясла огородження було демонтовано і встановлено ліхтарі іншого вигляду.

@темы: київські мости

---

Міст Метро, 1971 р.

@темы: ретро-фото

---

Цікавим зразком шкільного будівництва 1930-х є так звана Лісова школа у Пущі-Водиці на вул. К. Цісик, 60. Її почали будувати у 1934 р. у стилі конструктивізму за проектом В. Мошиля для дітей начскладу РСЧА. У 1935 р. проект переробив у монументальних формах Микола Холостенко, а сам заклад перепрофілювали як школу-інтернат для дітей зі слабким здоров’ям. У 1937 р. неподалік було збудовано школу № 104, куди було переведено учнів. В колишній Лісовій школі спочатку поселили дітей республіканців-антифашистів, привезених з Іспанії, а в 1945 р. тимчасово роз­міщено німецьких спеціалістів-оптиків із фірми “Карл Цейс”. З 1946 р. це головний корпус військового санаторію “Пуща-Водиця”.

Лісова школа, 1935 р.



Проект Лісової школи. Архітектор М. Холостенко, 1935 р.

@темы: архітектура

---

В 1920-1930-х рр. працівникам кожної вагомої галузі промисловості належало мати свій заклад культури — клуб або будинок культури. Тож у 1929 р. на замовлення працівників м’ясорибоконсервної промисловості архітектор Микола Шехоінін виконав проект клубу під назвою “Харчовик”, який розмістили на поч. Межигірської вулиці навпроти Контрактового будинку. Завершено будівництво клубу “Харчовик” у 1933 р., саме тоді, коли в Україні з харчами було сутужно.
Будівля була вирішена у стилі конструктивізму і, завдяки вдалому поєднанню об’ємів, добре вписувалась у композицію Контрактової площі, де поряд знаходилися старовинні барокові і класицистичні пам’ятки. У 1980-х р. під час реконструкції під палац культури “Славутич” фасад було спрощено, начебто за первісним задумом.



Клуб «Харчовик», кін. 1930-х рр.

@темы: архітектура

---

Вітаю всіх з Новим роком!!
Бажаю вам миру у домі, щастя та любові!

---

Зіккурат над Дніпром: історія однієї незбудованої станції метро

@темы: історія, метро

---

На вулиці Нероновича (Бульварно-Кудрявській) 31-33, в середині 1930-х рр., спорудили житловий будинок для так званих політкаторжан та зсильнопоселенців. Йдеться про тих, хто відбував царську каторгу за політичну діяльність. По звільненні після Лютневої революції 1917 р. вони об’єдналися у товариство, видавали часопис «Каторга и ссылка», але подібні назви ставали з часом двозначними…
За первісним проектом, розробленим у 1935 р. архітекторами П. Савичем і В. Риковим, будинок мав бути значно більшим: складатися з житлового сектора і громадсько-культурного. В оформленні мали застосовуватись елементи скульптури, над вікнами запроектовані маски революційних діячів підпілля.
Однак реальність виявилась прозаїчнішою: звели лише житлову секцію, фасадні стіни якої тривалий час залишались непотинькованими, не кажучи вже про відсутність будь-яких скульптурних елементів. Привертає увагу лише оригінальний карниз великого виносу — неодмінний елемент радянської архітектури 1930-1950-х рр.



Проект будинку, 1935 р.

@темы: архітектура

---

Національний природний парк посеред міста, вікові дуби на Жуковому острові та тварини з червоної книги.
Бонус – медитативні відео з дрона=)

Київ, який ви не помічаєте: дерева, заплави та парки, які є лише у нас

@темы: цікаві факти, місцевості Києва

---

Розкішні сходи від площі біля Оперного театру до вулиці Лисенка збудовані у 1935 р. водночас з будівництвом житлового будинку об’єднання “Південзаготзерно” за проектом архітектора М. Шехоніна. Сходи мали монументальне огородження, ліхтарі та бетонні вази для квітів. Під верхньою частиною сходів розміщувалась трансформаторна підстанція. Сходи розібрані влітку 1984 р. для будівництва репетиційного залу театру опери та балету.

@темы: архітектура