Головний вхід до Ботанічного саду ім. академіка О. В. Фоміна наприкінці 1930-х років. Нині на його місці наземний вестибюль станції метро “Університет”.

@темы: ретро-фото

---

Петро Козловський.
Київ. Дощ

@темы: мистецтво, живопис

---

16.03.2020 в 13:31

Пишет  Phoenix Rising:

У Києві закривають всі заклади торгівлі, крім продуктових, аптек та АЗС
У Києві не працюватимуть торговельні центри, закриваються магазини за виключенням продуктових та господарських магазинів та аптек. Працюватимуть АЗС, банки та банкомати. Про це повідомив мер Києва Віталій Кличко.
"Столиця продовжує убезпечувати і упереджувати ситуацію з можливим розповсюдженням коронавірусу. Міська влада посилює обмежувальні заходи в Києві. Ми повинні виграти час! Ми повинні зменшити шанси вірусу на розповсюдження столицею і Україною! Суворі та своєчасні заходи є вирішальними для стримування стрімкого поширення вірусу Covid-19 на території столиці", - наголосив Кличко.
Він зазначив, що з 17 березня у Києві максимально обмежується: пересування людей між містом Києвом та іншими населеними пунктами України; проведення культурних, спортивних, соціальних, релігійних та інших заходів за масовою участю громадян; робота закладів громадського харчування.
Не працюватимуть заклади швидкого харчування, ресторани, кафе, бари. Вони зможуть приймати онлайн замовлення на доставку їжі. Не працюватимуть і торговельні центри. За виключенням продуктових та господарських магазинів та аптек. Працюватимуть АЗС, банки та банкомати. Тимчасово призупиняється і робота спортивних комплексів і залів, закладів побутового обслуговування населення, СПА-салонів, салонів краси, саун, косметологічних кабінетів, кабінетів масажу, перукарень, тату-салонів тощо, а також розважальних закладів, дискотек, нічних клубів, комп’ютерних клубів.
www.ukrinform.ua/rubric-kyiv/2897123-u-kievi-za...

@темы: Новини

---

Практика створення кооперативів в кін. 1920-х рр. охоплювала як робітників підприємств, так і наукових працівників. Один із житлових будинків кооперативу “Науковий робітник” було збудовано у 1929 р. на вул. Пушкінській за проектом Д. Дяченка в стилі українського бароко.
Другий будинок споруджено у 1930-1931 р. на розі вулиць Комуністичної та Енґельса (Банкової і Лютеранської). На відміну від першого він витриманий у раціональних сухих формах конструктивізму. Над проектом працювали архітектори М. Холостенко, О. Вербицький, В. Обремський та ін. Будинок вирішено у вигляді двох крил: довгого – з боку Банкової і короткого – з боку Лютеранської. Головним акцентом є дугоподібна наріжна частина. Є одним із небагатьох прикладів “чистого” конструктивізму в Києві.

@темы: архітектура

---

Труханів острів — острів на Дніпрі, навпроти центральної частини Києва між головним річищем Дніпра на захід і його відногою Чорториєм на схід; площа близько 450 гектарів.

На думку дослідників, назва «Труханів острів» імовірно виникла від імені половецького хана Тугорхана (наприкінці 11 століття тут розміщувалася резиденція його дочки — дружини київського князя Святополка). Водночас не виключено, що назва пов'язана з говірковим словом трухан (індик).

За Київської Русі на Трухановому острові було селище Ольжиші. У 1534 острів перейшов у володіння Пустинно-Микільського монастиря, у 1698 р. його повернуто місту.
У 2-й половині 19 століття тут створено 1-е і 2-е об'єднання Дніпровського пароплавства з майстернями й поселеннями при них. У селищі була церква Святої Єлизавети (збудована у 1909-10 рр. коштом Давида Марголіна, зруйнована у 1930-і роки), була двокласна школа, зведена у тому самому 1909 році (за радянських часів — школа № 100). Населення селища 1908 р. становило вже близько 6 тисяч мешканців.
Наприкінці 1920-х років селище було забудоване 367 житловими будинками, з котрих тільки 2 були кам'яні. Перед війною населення становило близько 7 тисяч мешканців. У 1936 —1941 роках тут жила з батьками й навчалась у школі № 100 Ліна Костенко, цьому присвячений її вірш «Я виросла у Київській Венеції».
За другої світової війни, а саме коли німецькі війська відступали з Києва у жовтні 1943 р., поселення.
Єдина споруда, що вціліла з довоєнних часів — дерев'яний будинок на північ від Петрівського залізничного мосту. Збереглися рештки фундаментів церкви та школи.

@темы: місцевості Києва

---

Київ, 1911 рік

@темы: ретро-фото

---

Одним із найоригінальніших житлових будинків Києва середини 1930-х років став будинок для робітників заводу “Транссигнал”, збудований у 1935 р. на розі вулиць Комінтерну (Петлюри) та Назарівської за проектом архітектора О. Тація. В цей час відбувалося переосмислення архітектури, критиці піддавався конструктивізм і заохочували до освоєння класичної спадщини. Будинок “Транссигнал” своїм кубічним об’ємом був ближче до конструктивізму, однак вдалі пропорції, компоновка об’ємів і членування фасадів отримали схвалення в архітектурному середовищі.
До того ж за первісним проектом будинок мав прикрашатись рельєфами, мозаїкою та скульптурою робітника, які в результаті не були реалізовані. Будівля є одним із найкращих прикладів перехідного стилю — постконструктивізму.

@темы: архітектура

---

Старий Хрещатик від грузинського художника Важи Месхі

@темы: живопис

---

Коротка історія київського трамваю

Перша лінія електричного трамваю на Хрещатику.

@темы: транспорт, київський трамвай

---

Одним із найбільш цікавих прикладів кооперативного будівництва кін. 1920-х рр. є житловий будинок кооперативу “Арсеналець”. Він був збудований у 1929-1931 роках на розі вулиці Революції (Грушевського) і Кріпосного провулку за проектом архітектора М. Анічікіна та інженера Л. Толтуса для працівників Червонопрапорного заводу (“Арсенал”). Композиція будинку досить оригінальна: вирішена у вигляді компоновки наріжних секцій, які утворюють курдонери і виступи. Первісно зовнішній вигляд створювався привабливим поєднанням відкритої жовтої й червоної цегли, нині пофарбованої у салатовий колір. У напівпідвалі спершу розміщувалися їдальня, дитячі ясла й садок на 50 місць, правління кооперативу, пральня та ін.



Будинок кооперативу “Арсеналець”, 1932 р.

@темы: архітектура

---

Києво-Печерська Лавра на фото німецьких офіцерів, 1918 р.

@темы: ретро-фото

---

Площа Жовтневої революції (з 1991 - Майдан Незалежності), 1980-ті. Фото з архіву Бориса Градова.

@темы: ретро-фото

---

Київ на перших фотографіях 1852 року

Історія зниклих селищ на Трухановому острові.

@темы: ретро-фото, історія

---

Як розвивався Київ, які у міста були генеральні плани та чому вони змінювалися:

Історія київських генпланів: від Катерини ІІ до Кличка

@темы: історія

---

Контрактова площа, 1900-і роки.

@темы: ретро-фото

---

Найбільшою бібліотекою України в 1930-х рр. стала бібліотека ВУАН на розі вулиць Володимирської і Льва Толстого. Закладини будинку за проектом архітектора В. Осьмака відбулися 24 квітня 1914 р. для бібліотеки Університету св. Володимира. У 1915 р. будівництво закінчено начорно, завершене у 1929-1930 рр. під керівництвом автора за участю арх. П. Альошина.
Бібліотека була однією з найкращих бібліотечних споруд за радянських часів: тут було влаштовано вогнетривке залізобетонне книгосховище, розраховане на 60 тис. томів. Читальна зала розрахована на 150 читачів. Вже 1930-х рр. бібліотека була визнана затісною, але аж до 1980-х рр., коли було відкрито новий корпус на Деміївці, саме корпус на Володимирській був основним.

Головний корпус бібліотеки ВУАН, 1932 р.

@темы: архітектура

---

Вул.Жданова (Сагайдачного) на розі з Боричевим узвозом. 1959 р.




Хрещатик, 1960-і роки


Фунікулер, 1982 р.


Будівництво житлового будинку Київського обкому партії. Площа Богдана Хмельницького. 1955 р.


Площа Калініна (Майдан). 1962 р.


Бульвар Тараса Шевченка на розі з Бессарабкою. 1961 р.


Хрещатик, 1955 р.

@темы: ретро-фото

---

У 1940 р. для зручнішого сполучення Деміївки з іншими місцинами Києва над залізничною гілкою звели автомобільний міст (архітектор С. Григор’єв). Шляхопровід одержав своєрідні оздоби у вигляді 8-метрових ліхтарів-торшерів та декоративних куль, встановлених попарно з обох кінців мосту. Кулі діаметром 1,5 м та масою 5 т кожна, було виготовлено на одному з гранітних кар’єрів Житомирщини.
Під час реконструкції шляхопроводу 2009 року колони ліхтарів та прясла огородження було демонтовано і встановлено ліхтарі іншого вигляду.

@темы: київські мости

---

Міст Метро, 1971 р.

@темы: ретро-фото

---

Цікавим зразком шкільного будівництва 1930-х є так звана Лісова школа у Пущі-Водиці на вул. К. Цісик, 60. Її почали будувати у 1934 р. у стилі конструктивізму за проектом В. Мошиля для дітей начскладу РСЧА. У 1935 р. проект переробив у монументальних формах Микола Холостенко, а сам заклад перепрофілювали як школу-інтернат для дітей зі слабким здоров’ям. У 1937 р. неподалік було збудовано школу № 104, куди було переведено учнів. В колишній Лісовій школі спочатку поселили дітей республіканців-антифашистів, привезених з Іспанії, а в 1945 р. тимчасово роз­міщено німецьких спеціалістів-оптиків із фірми “Карл Цейс”. З 1946 р. це головний корпус військового санаторію “Пуща-Водиця”.

Лісова школа, 1935 р.



Проект Лісової школи. Архітектор М. Холостенко, 1935 р.

@темы: архітектура