У 1936 р. на Тимофіївській вулиці, 9 (нині Коцюбинського) за проектом архітектора А. Недопаки почали зводити шестиповерховий житловий будинок для членів Української академії наук. За первісним проектом будинок мав мати два крила, що виходили б як на Тимофіївську вулицю так і на бульвар Тараса Шевченка та з’єднуватися високою кутовою частиною, прикрашеною скульптурами. Однак крило з боку бульвару так і не було збудовано, таким чином вцілів неоґотичний особняк Івана Терещенка 1875 р.

@темы: архітектура

---

Анатолій Петрицький. Не сад - вулиця Києва. 1961 р.

@темы: живопис

---

Будинок з котами та Будинок з ірисами: київські перлини архітектора Безсмертного

@темы: архітектура

---

Травматологічний корпус Ортопедичного інституту, збудований у 1934 р. в Маріїнському парку. Фасад було дещо змінено, від відкритих лоджій відмовились. Нині це корпус Міністерства охорони здоров’я України.

@темы: архітектура

---

Подільська брама або Верк – укріплення в комплексі Печерської фортеці, здатне вести самостійну оборону, прикриваючи підступи до Ланцюгового моста. Зведено 1854 р. за проектом П. Таманського.
Верк підірвано та розібрано у липні 1951 р. у зв'язку з розширенням Набережного шосе.

@темы: архітектура, #втрачено

---

Одне з найстаріших фото Києва - 1870-х років.
Фото зроблене з підніжжя Андріївської церкви. Вид на Андріївський узвіз, що забудований лише 1-2-поверховими будинками. Перед нами дві гори - пласка гора Уздихальниця, далі - Флорівська/Кисилівка або Замкова. Справа Поділ.

@темы: ретро-фото, місцевості Києва

---

В середині 1930-х рр. було розпочато реконструкцію колишнього Купецького саду, що отримав назву Піонерського. Вдало використовуючи рельєф дніпровських круч були збудовані оглядові майданчики, кафе і ресторани, з яких відкривалась живописна панорама лівого берега Дніпра. Нижче балюстради оглядового майданчика було поставлено літнє кафе із напівкруглою залою, оточеною колонадою та відкритим майданчиком на даху. Найімовірніше, що кафе згоріло у 1943 р.
Пізніше на його місці облаштували танцювальний майданчик “Жабу”, а нині, на жаль, це місце захаращене тв занедбане.

@темы: ретро-фото, архітектура, #втрачено

---

Художник Петро Козловський
"Київ. Холодна весна 2020 р."

@темы: живопис

---

Дарницьке соцмісто: як артилерійський полігон перетворювали на «рай для робітників»

@темы: історія, цікаві факти

---

Під час артилерійського обстрілу більшовиками Києва у 1918 р. згорів будинок Якова Бернера на розі Хрещатика і Фундуклеєвської вулиці (Хмельницького). У 1920 р. руїни будинку було висаджено в повітря, а садибу очищено. Спочатку на звільненому місці спорудили невелику легку споруду, що призначалася для буфету-їдальні. Пізніше їдальню переробили на павільйон-звіринець, де відвідувачі могли побачити різноманітних екзотичних тварин. На поч. 1930-х рр. на цій ділянці розгорнулося активне будівництво спочатку адміністративної будови, а згодом — Центрального універмагу (ЦУМ).

@темы: історія, цікаві факти

---

Хрещатик. Листопад 1943 року
Фото: Аркадій Шайхет

@темы: ретро-фото

---

З 1934 р., після того як Київ став столицею України, почалося активна забудова лівобережжя. Чи не в першу чергу промислове будівництво зачепило дарницький залізничний вузол, для потреб якого почалося зведення Дарницького вагоноремонтного заводу, який мав стати чи не найбільшим підприємством Києва. При заводі залізничне відомство почало зводити житлове селище, однак це було не погоджено з Архітектурно-планувальним управлінням при Київраді, за планами якої житлове будівництво мало провадитися в районі Старої Дарниці. Тим не менш у 1935 р. селище було збудовано безпосередньо біля заводу, через що довелося переробляти лівобережну частину першого Генплану Києва. Проте через відірваність від інших районів лівобережжя селище ДВРЗ тривалий час мало проблеми з енерго- і водопостачанням.

Житлова забудова ДВРЗ, 1936 р. Фото М. Галущенка.


Трамвай прямує по Алма-Атинській вул., 1937 р.

@темы: ретро-фото, місцевості Києва

---

Маріїнський палац, 1960-ті роки. Фото: Борис Градов

@темы: ретро-фото

---

Яскравий житловий будинок навпроти театру І. Франка (площа І.Франка, 5)

Тут знаходилась Восьма Київська гімназія, працювали і навчалися відомі діячі культури, зокрема видатний артист балету Серж Лифар.
Споруджений був 1899 року на замовлення власника садиби за проектом архітектора А.-Ф. Краусса. Але вже 1915 р.власник, І. Дьяков, уклав з директором Восьмої чоловічої гімназії Й. Павловичем договір про передачу в найм терміном на десять років частину своєї садиби з цим будинком. Проте із встановленням радянської влади будинок націоналізували.
Ця будівля була ідеальним приміщенням для школи завдяки розплануванню. Тут був електричний підйомник, електровентиляція, каналізація та центральне парове опалення. На чотирьох поверхах містилися класні кімнати, канцелярія й архів, кімнати класних наглядачів, кухня, кабінет і квартира директора, фізичний кабінет, рекреаційна кімната, а також католицький клас, актова зала і церква.

@темы: архітектура

---

Головний вхід до Ботанічного саду ім. академіка О. В. Фоміна наприкінці 1930-х років. Нині на його місці наземний вестибюль станції метро “Університет”.

@темы: ретро-фото

---

Петро Козловський.
Київ. Дощ

@темы: мистецтво, живопис

---

16.03.2020 в 13:31

Пишет  Phoenix Rising:

У Києві закривають всі заклади торгівлі, крім продуктових, аптек та АЗС
У Києві не працюватимуть торговельні центри, закриваються магазини за виключенням продуктових та господарських магазинів та аптек. Працюватимуть АЗС, банки та банкомати. Про це повідомив мер Києва Віталій Кличко.
"Столиця продовжує убезпечувати і упереджувати ситуацію з можливим розповсюдженням коронавірусу. Міська влада посилює обмежувальні заходи в Києві. Ми повинні виграти час! Ми повинні зменшити шанси вірусу на розповсюдження столицею і Україною! Суворі та своєчасні заходи є вирішальними для стримування стрімкого поширення вірусу Covid-19 на території столиці", - наголосив Кличко.
Він зазначив, що з 17 березня у Києві максимально обмежується: пересування людей між містом Києвом та іншими населеними пунктами України; проведення культурних, спортивних, соціальних, релігійних та інших заходів за масовою участю громадян; робота закладів громадського харчування.
Не працюватимуть заклади швидкого харчування, ресторани, кафе, бари. Вони зможуть приймати онлайн замовлення на доставку їжі. Не працюватимуть і торговельні центри. За виключенням продуктових та господарських магазинів та аптек. Працюватимуть АЗС, банки та банкомати. Тимчасово призупиняється і робота спортивних комплексів і залів, закладів побутового обслуговування населення, СПА-салонів, салонів краси, саун, косметологічних кабінетів, кабінетів масажу, перукарень, тату-салонів тощо, а також розважальних закладів, дискотек, нічних клубів, комп’ютерних клубів.
www.ukrinform.ua/rubric-kyiv/2897123-u-kievi-za...

@темы: Новини

---

Практика створення кооперативів в кін. 1920-х рр. охоплювала як робітників підприємств, так і наукових працівників. Один із житлових будинків кооперативу “Науковий робітник” було збудовано у 1929 р. на вул. Пушкінській за проектом Д. Дяченка в стилі українського бароко.
Другий будинок споруджено у 1930-1931 р. на розі вулиць Комуністичної та Енґельса (Банкової і Лютеранської). На відміну від першого він витриманий у раціональних сухих формах конструктивізму. Над проектом працювали архітектори М. Холостенко, О. Вербицький, В. Обремський та ін. Будинок вирішено у вигляді двох крил: довгого – з боку Банкової і короткого – з боку Лютеранської. Головним акцентом є дугоподібна наріжна частина. Є одним із небагатьох прикладів “чистого” конструктивізму в Києві.

@темы: архітектура

---

Труханів острів — острів на Дніпрі, навпроти центральної частини Києва між головним річищем Дніпра на захід і його відногою Чорториєм на схід; площа близько 450 гектарів.

На думку дослідників, назва «Труханів острів» імовірно виникла від імені половецького хана Тугорхана (наприкінці 11 століття тут розміщувалася резиденція його дочки — дружини київського князя Святополка). Водночас не виключено, що назва пов'язана з говірковим словом трухан (індик).

За Київської Русі на Трухановому острові було селище Ольжиші. У 1534 острів перейшов у володіння Пустинно-Микільського монастиря, у 1698 р. його повернуто місту.
У 2-й половині 19 століття тут створено 1-е і 2-е об'єднання Дніпровського пароплавства з майстернями й поселеннями при них. У селищі була церква Святої Єлизавети (збудована у 1909-10 рр. коштом Давида Марголіна, зруйнована у 1930-і роки), була двокласна школа, зведена у тому самому 1909 році (за радянських часів — школа № 100). Населення селища 1908 р. становило вже близько 6 тисяч мешканців.
Наприкінці 1920-х років селище було забудоване 367 житловими будинками, з котрих тільки 2 були кам'яні. Перед війною населення становило близько 7 тисяч мешканців. У 1936 —1941 роках тут жила з батьками й навчалась у школі № 100 Ліна Костенко, цьому присвячений її вірш «Я виросла у Київській Венеції».
За другої світової війни, а саме коли німецькі війська відступали з Києва у жовтні 1943 р., поселення.
Єдина споруда, що вціліла з довоєнних часів — дерев'яний будинок на північ від Петрівського залізничного мосту. Збереглися рештки фундаментів церкви та школи.

@темы: місцевості Києва

---

Київ, 1911 рік

@темы: ретро-фото