Поділ. Поштова площа. 1890-і роки

@темы: ретро-фото

---

Ми вже ніколи не побачимо його. Той Хрещатик, як і низка будівель, що знаходилися на сусідніх вулицях, залишився у минулому разом зі своїми легендами і знаковими місцями. Бо наприкінці вересня 1941 року він перетворився на руїни.

Хто знищив старий Київ та які пам'ятки дивом вдалося зберегти

@темы: історія

---

Миколаївське артилерійське училище

Проект відкриття Четвертого артилерійського училища в Києві був розроблений ще в 1913 р., але за браком коштів проект відклали "на потім". Але у 1914 році вибухнула Перша світова війна, брак освічених офіцерських кадрів позначився з перших днів, і в Києві, який став вузловим містом у тилу імператорської армії, відкрили училище підготовки артилерійських кадрів.
Сама будівля училища була зведена в 1915-1917 роках за проектом архітектора Д. Зайцева. За прискореною програмою училище встигло підготувати п’ять випусків.
За радянських часів тут знаходилося Київське вище зенітне ракетне інженерне училище, потім – корпуси Національного університету оборони України імені Черняховського.
Красиві триповерхові цегляні будівлі з високими вікнами добре видно з Повітрофлотського проспекту.

@темы: історія, архітектура

---

Пуща-Водиця - чудове місце для прогулянки та відпочинку у вихідний день.
Кілька цікавих місць тут:

Склеп Козакевичей

Церква преп.Серафіма Саровського

Дача 1910 р.

Дерев'яний будинок 1914-15 рр.

@темы: Місцевості Києва

---

Хрещатик. Зліва сама сучасна на той час аптека Адольфа Марцинчика. В ній можна було купити не тільки ліки, а й вина, наприклад вино "Сан-Рафаель" - його називали "найкращим другом шлунка"=))
З 1934 р. була відомчою аптекою НКВС. Зараз на цьому місці Київрада.

@темы: цікаві факти

---

Київський університет, 1860-і рр.
Фото - Б.Захаркевич (з архіву Національного Художнього музею України)

@темы: ретро-фото

---

Нова гавань річкового порту в Києві була побудована у 1899 р. за проектом інженера М. Максимовича. Було проведено масштабні гідротехнічні роботи з влаштування нової гавані. Лінія причалу порту простягнулася на 3156 м – це була одна з найдовших річкових гаваней Європи.

@темы: цікаві факти

---

Прекрасний інстаграм музею Михайла Грушевського в Києві:

www.instagram.com/hrushevsky_house/

@темы: музеї

---

Ярославів Вал, 4. Прибутковий будинок та інститут доктора медицини Йосипа Матвійовича Гарлинського. Архітектор - Й.Зецкер.
На 1-му поверсі був розташований Інститут фізичних методів лікування, всі інші поверхи арендували пацієнти.

@темы: архітектура

---

Василь Тімм: "Краєвид старого міста з Ярославого валу", 1854 рік.

@темы: живопис

---

15 лютого 1923 р. Контрактовий ярмарок на Подолі було відновлено після десятирічної перерви. Але ярмарок 1923 р. докорінним чином відрізнявся від попередніх Контрактів. Із роздрібного він перетворився на оптовороздрібний. На ярмарку 1923 р. було представлено 215 державних і кооперативних організацій з усіх союзних республік. Контракти сприяли торговому пожвавленню Києва, посилив його зв’язки з промисловими центрами. У 1925 р. Наркомвнуторг СРСР визнав Контракти ярмаркою всесоюзного значення. Предметом торгу були в основному споживчі промтовари. Численність контрактових угод на 3-му й 4-му ярмарках свідчили про те, що ярмарок перетворився на контрактовий з’їзд, де укладалися договори з постачання великої території споживчими товарами. Але в умовах посиленого товарного дефіциту і повного згортання непу стало завмирати життя й Контрактового ярмарку.



Обкладинка журналу “Всесвіт” за 1925 р. із зображенням київських Контрактів.

@темы: історія, цікаві факти

---

Вул.Олександрівська (Сагайдачного). 1885-91 рр. Церква Різдва Христова на Поштовій площі (архітектор - А.Меленський)

@темы: ретро-фото

---

Київська районна електростанція (раніше ТЕЦ-2 або КРЕС) розташована в Києві на вулиці Електриків, 15-17.
Одна з найперших значних промислових споруд Києва в ХХ столітті у стилі конструктивізму. Важливе джерело теплопостачання міста. 21 січня 1986 року станція внесена до обліку пам'яток містобудування й архітектури місцевого значення.
Електростанція була закладена 26 серпня 1926 року на Рибальському півострові. Будівництво велось під керівництвом головного інженера Б. Доманського, його помічника М. Оберучева та архітектура М. Паруснікова.
Перший турбогенератор запустили 1 травня 1930 року, другий — у квітні 1933 року. Перший турбогенератор, виготовлений німецькою компанією Броун-Бовері, мав потужність 11 300 кВт. Другий, потужністю 10 000 кВт, виготовив ленінградський завод «Електросила».
1935 року здали в експлуатацію третю турбіну на 25 000 кВт.
З початком німецько-радянської війни устаткування електростанції евакуювали. Після відновлення в Києві радянської влади станція відновила свою роботу. 1949 року потужність електростанції досягла 81 000 кВт. У 1960—1961 роках на станції було встановлено теплофікаційне обладнання.
КРЕС спочатку працювала на пиловугільному паливі. Згодом її переобладнали на використання газу і мазуту.

Фото: Олексій Карпенко

@темы: цікаве, архітектура

---

Першою в Києві школою, яка суміщала загальну середню і музикальну освіту стала школа-десятирічка ім. М.Лисенка, збудована у 1935 р. в Музикальному провулку за проектом Йосипа Каракіса. Одночасно під кутом до школи було прибудовано концертний зал консерваторії. Будівлі були вирішені у перехідному стилі від конструктивізму до радянського неокласицизму.
Школа і консерваторія згоріли в 1941 р. Залишки стін було включено до нових споруд телебачення та Будинку архітектора.

Проект 1935 року



Фасад музикальної школи ім. Лисенка, 1935 р.


Вид на вежу концертної зали консерваторії. 1935 р.

@темы: архітектура

---

2 червня 1913 р. від Царської (тепер - Європейська) площі до Троїцької площі (тепер - НСК "Олімпійський") вирушив у рейс перший київський автобус, розрахований на 25 сидячих місць. Вартість проїзду - 10 копійок. За день роботи кожен автобус мав 15 карбованців чистого прибутку. Міська влада закупила 5 автобусів фірми "Бенц" за ціною 9,7 тис.рублів за одиницю.

@темы: транспорт

---

У 1934 р. після того як Київ став столицею УСРР, постала нагальна потреба у якісних готелях, більшість яких на той час займали різні контори. Готель “Grand-hotel” на Хрещатику 22, який до революції вважався другим за якістю після “Континенталю”, було вирішено перебудувати і надбудувати двома поверхами. Проект реконструкції виконав архітектор Павло Альошин, завдяки якому будівля готелю отримала новий фасад і разом із сусідньою будівлею наркомату зв’язку сформувала нове обличчя Хрещатика. Цей готель, на відміну від інших, зберіг “буржуазну” назву і вважався одним з найкращих у місті і міг приймати іноземців.
У вересні 1941 р. “Гранд-готель” згорів, руїни готелю були розібрані в 1943 р.

@темы: історія, архітектура

---

Головну площу Києва з початку ХХ ст. прикрашав фонтан, що стояв у круглому сквері біля міської Думи, який однак зник у часи післяреволюційної розрухи. Лише після того, як місту повернули столичний статус, знову зайшла мова про реконструкцію скверу і відновлення фонтану. Проект реконструкції підготували архітектори М. Анічкін і М. Онищенко. У 1935 р. було встановлено новий варіант фонтану у вигляді чавунної чаші, біля підніжжя якої прилаштувалися бронзові статуї радянських фізкультурників. Місце біля нового фонтану стало одним із улюблених місць відпочинку киян. В темну пору вмикалась підсвітка водяних струменів.
Під час Другої світової війни скульптури було пошкоджено, тому їх було знято, а сама чаша профункціонувала до 1978 р., коли була замінена новим великим водограєм.

1936-37 рр.

@темы: київські фонтани

---

Крисаченко Анатолій: "На схилах Дніпра", 1953 рік (полотно, олія).

@темы: живопис

---

У 1936 р. на Тимофіївській вулиці, 9 (нині Коцюбинського) за проектом архітектора А. Недопаки почали зводити шестиповерховий житловий будинок для членів Української академії наук. За первісним проектом будинок мав мати два крила, що виходили б як на Тимофіївську вулицю так і на бульвар Тараса Шевченка та з’єднуватися високою кутовою частиною, прикрашеною скульптурами. Однак крило з боку бульвару так і не було збудовано, таким чином вцілів неоґотичний особняк Івана Терещенка 1875 р.

@темы: архітектура

---

Анатолій Петрицький. Не сад - вулиця Києва. 1961 р.

@темы: живопис