Будівля Управління Південно-Західної залізниці по вулиці Лисенка, 6

Роботи зі спорудження цієї величної будівлі, що займає величезний квартал, почалися 26 квітня 1888. На об'єкті щодня працювали до тисячі чоловік. Вже 19 липня 1889 відбувся урочистий обряд освячення будівлі, створеного за проектом архітекторів О. фон Гогена та Б. Куликовського.
Будинок являє собою три з'єднаних між собою флігелі з двома внутрішніми дворами, де колись розміщувалися фонтани вишуканих форм. Всі ліплення були виконані в майстерні київського скульптора Єви Куликовської.
Зал засідань на 2 поверсі був збудований в стилі ренесансу, а кабінет начальника залізниці — в стилі Людовіка XVI.
Завдяки критим переходам за адресою вул. Лисенка, 6 об'єднано кілька споруд. Увійшовши з вулиці Лисенка, можна вийти на вул. Івана Франка, не виходячи назовні.

@темы: архітектура

---

---

Особняк Олександра Терещенка по вул. Льва Толстого, 7/2 (1898), за проектом П. Бойцова, зведено в стилі еклектики.
В інтер'єрах зберіглося первісне декоративне оздоблення (ліплення, розписи) та деякі меблі.
Від 1971 р. у колишньому особняку Олександра Терещенка міститься Науково-медична бібліотека України.

Терещенко Олександр Николович (1856—1911) — підприємець, меценат.
Після закінчення курсу приватної гімназії Ф. Креймана у Москві навчався в Московському університеті, потім — у київському Університеті св. Володимира, який закінчив 1879 зі ступенем кандидата юридичних наук. Разом з батьком залишив пам'ять як один з найбільших доброчинців міста. Був одним з організаторів і секретарем Товариства допомоги студентам Київського університету (з 1881), у 1883—95 — почесний попечитель Третьої, з 1895 — Першої Київських гімназій, на потреби яких пожертвував значні кошти. З 1883 — член дирекції, потім — товариш голови Київського відділення Російського музичного товариства. Значні суми пожертвував лікарні для хронічно хворих дітей і лікарні для чорноробів (очолював комітет останньої) у Києві, Київському доброчинному товариству з його амбулаторією та лікарнею, товариствам швидкої медичної допомоги і Червоного Хреста тощо. Входив до складу Об'єднаного комітету зі спорудження в Києві пам'ятника Т. Шевченку. Зібрав велику мистецьку колекцію, доля якої невідома.
Був похований на Аскольдовій могилі (цвинтар знищено у 1930-х рр.).

@темы: архітектура

---

Назаренко В. Кур'єри «для особых посылок». Київські рейтари XVIIIст як окреме військове формуваня російського війська

@темы: історія

---

Сергій Світославський. "Андріївський узвіз вночі", 1894 р.

@темы: живопис

---

Ретро-Київ

Площа Богдана Хмельницького (Софіївська), 1960-і рр.




Площа Богдана Хмельницького, 1950-і рр.




Кінотеатр "Жовтень", вул.Костянтинівська, початок 60-х рр.




Андріївський узвіз, 1960-і рр.




Вид на Поділ, 1960 рр.


Площа Жовтневої революції (Майдан), 1980 рр.


Залізничний вокзал, 1970 рр.


Площа Перемоги, 1970 рр.



Бесарабка, 1960-і рр.


Хрещатик. 1960-і рр.

@темы: ретро-фото

---

Миколаївські храми Києва

Дуже цікаве дослідження:

Храми святого Миколая в Києві

На фото церква Миколи Притиска, що на Подолі, зведена у традиціях українського зодчества в XVII столітті.

@темы: архітектура, храми Києва

---

Пожежна частина з каланчею на Подолі – пам'ятник архітектури, збудована у 1911 р.
Архітектор - Едуард Брадтман.
Адреса - вул.Хорива, 1

@темы: архітектура

---

Кудрявський міст

Мало хто знає, що в центрі Києва, поруч з вулицею Смірнова-Ласточкіна, знаходиться найстаріший міст Києва, що зберігся до наших часів майже в первинному вигляді.
Кудрявський міст-віадук побудований у 1897 році київським інженером Володимиром Безсмертним, автором славнозвісного "Будинку з котами" та великої кількості інших будинків столиці.
Вів цей унікальний місток до одного з перших київських лікеро-горілчаних заводів - "Казенного винного складу", збудованого у 1896-му році.
Розташований міст над практично не існуючою вже вулицею Петровською. Ще в 1960-х роках вона була заселена, і по ній можна було проїхати на авто. Зараз вона заросла чагарниками і все частіше стає об'єктом дослідження київських екстремалів.
Міст з'єднав вулицю Кудрявську і Вознесенський узвіз, під ним проходив Вознесенський яр. Особливістю мосту є те, що його прольоти викладені з цегли. Збереглися металеві балки із заклепками, яким більше ста років. Довжина мосту - десять метрів, висота - чотири.

@темы: архітектура, київські мости

---

Художник Валерій Алещенко. "Києво-Печерська Лавра"

@темы: живопис

---

«Будинок з мухами» по вул. Шота Руставелі, 9.
Житловий будинок 1902-03 рр., побудований як прибутковий на замовлення підприємця М. Жилинського.
Кожен поверх прибуткового будинку має різне декоративне оздоблення: містичні тварини підземного та морського світу (медуза Горгона, змії, риби, комахи). У відповідності з планом будинку, на кожному поверсі розміщувались 2 квартири, вікна парадних кімнат яких виходили на вулицю, а вікна спалень і підсобних приміщень у двір.
Реконструйований в 1980-і роки. Початкові інтер’єри в стилі модерн не збереглися.
Фасад виконаний в стилі європейського модерну.

@темы: архітектура

---

Художники Києва - Павло Капусто

@темы: живопис

---

12.12.2016 в 20:42

Пишет  priest_sat:

Київ у середині XIX століття, фото Франца де Мезера.

далі

@темы: ретро-фото, історія, ретро-Київ

---

Місце готелю" Україна" та довкілля біля нього займав перший в Києві хмарочос - «Будинок Гінзбурга», зведенй у 1910- 1912 роках.
Проект архітекторів А. Б. Мінкуса та Ф. А. Троупянського, в стилі модерн. Власником споруди був відомий будівельник-підрядник, купець першої гільдії Лев Борисович Гінзбург.
Будинок одразу став найсучаснішим у Києві, оскільки мав рідкісні на той час ковані ліфти американської фірми «Отіс».
Будинок використовувався як прибутковий. В хмарочосі налічувалось 94 розкішні квартири, найбільші з яких нараховували 11 кімнат. Всього кімнат було близько 500.
В рік побудови (1912) був найвищим хмарочосом Російської імперії. Спорудження обійшлось в 1 500 000 рублів. Житлові будинки такої висоти, як хмарочос Гінзбурга, на початку ХХ ст. були лише в США, Німеччині, Аргентині і Канаді.
Був підірваний 24 вересня 1941 року радянськими саперами-диверсантами, і повністю знищений на початку 1950-х років, коли проводилося остаточне розбирання фундаменту будинку.

@темы: архітектура, пам'ятки Києва

---

Степан Голуб. "Осінь. Київ. Парк Шевченка", 1970-ті

@темы: живопис

---

Київський іподром на Печерську. Головна будівля іподрому побудована в стилі ренесанс в 1915-16 рр.
Архітектор - Валеріан Риков; автор скульптур - Федір Балавенський.
Іподром діяв до 1964 р.
До наших днів у Києві збереглася тільки центральна частина будівлі, яка реконструйована й використовується як приміщення Президії Української академії аграрних наук (вул. М.Омеляновича-Павленко, 9).

@темы: архітектура, пам'ятки Києва

---

Георгіївська церква Видубицького монастиря, 17ст. Один з найкращих зразків українського бароко.
Храм зведено на честь Георгія Побідоносця коштом полковника Михайла Миклашевського протягом 1696—1701 років.
За радянської влади собор закрили, церковну утварь реквізували. У 1936 році на вогнищі, влаштованому комсомольцями "Союзу войовничих безбожників", спалили п'ятиярусний іконостас Георгіївської церкви, попри те, що він був одним із найкращих творів доби українського бароко.
Пожежа 1967 року повністю знищила внутрішнє вбрання з фресками включно. Згоріло також зібрання унікальних стародруків Історичної академії наук УРСР, яке зберігалося в приміщені собору. Відновлювали собор за проектом архітектора Р.П. Бикової. Після пожежі і відбудови Георгіївського собору було прийняте рішення про передачу архітектурного комплексу Видубицького монастиря Інституту археології АН України і собор став сховищем.
Відродження святині почалося на зламі тисячоліть, коли монастирські споруди повернули церкві. У 1998 році в Георгіївському монастирі відбулась перша недільна служба.

@темы: архітектура

---

Троїцький народний будинок на розі вул.В.Васильківської та Жилянської – пам'ятка архітектури та історії Києва (1902). Архітектор - Г.Антоновський.
Кошти на будівництво від благодійних внесків. Значні пожертви зробили Л. Бродський (12 тис. руб) і Н. Терещенко (2569 руб).
У 1907–1917 рр. тут був театр М. Садовського; у 1902–1907 рр. - редакція українознавчого часопису«Киевская старина».
У 1934 р., після 12-річної заборони радянської влади на виступи театрів оперети (!),у будинку відкрився Державний театр муз.комедії – нині Київський театр оперети.

@темы: архітектура

---

Рекомендую дуже цікаві дослідження з історії київської фотографії:

Сімзен Січевський О. Давні київські фотографи та їхні знімки старого Києва

Амеліна Лариса. Золота доба київської фотографії

@темы: ретро-фото, історія

---

Королем київської видової фотографії середини ХІХст. був Дмитро Гаврилович Біркін - фотограф-аматор, військовий інженер.

@темы: ретро-фото