Кілька днів тому помер Флоріан Юр'єв. Зазвичай перед іменем пишуть регалії чи посаду людини. Однак для нього це майже неможливо, настільки багато він зробив.

Можливо, це останнє його інтерв'ю, почитайте його.

platfor.ma/topics/people/kolir-zvuku-florian/

@темы: мистецтво, культпростір, відомі кияни

---

Як будували Миколаївський костел?

В кінці ХІХ століття в Києві мешкало до 30 тис. людей католицького віросповідання (майже всі поляки) й потужностей існуючого Олександрівського костелу вже не вистачало. Тому в 1896 році більше тисячі прихожан спрямували звернення до київського губернатора Лева Томари з проханням звести ще один костел.
Влада погодилася й почала шукати земельну ділянку. Планувалось, що це може бути Либідська, Бульварна дільниці або ж Солом'янка. На вулиці Кузнечній (сучасна Антоновича) полковник Полянський заповів для костела землю, але вона виявилась надто малою для будівництва. Тому її продали, аби гроші спрямувати на реалізацію проекта.
Врешті-решт, міська Дума в січні 1897 року виділила католицькій громаді землю на Великій Васильківській, 75. Там знаходились склади лісу, які наказали перемістити.
Вже наступного року громада обрала комітет з будівництва костелу на чолі з Леонардом Янковським. Він звернувся до Петербурзького товариства архітекторів, аби провести конкурс на кращий ескізний план храму. На конкурс надійшло 30 ескізів, з яких чотири відмітили грошовими преміями. Саме їх виставили на огляд в будинку Хрякова на Бібіковському бульварі. Киянам найбільше сподобався ескіз студента Інститута цивільних інженерів Станіслава Воловського.
Комітет запропонував втілити його ідею в життя київському архітектору Владиславу Городецькому. Проте, у своїх кресленнях Городецький дещо змінив порівняно з планом Воловського. Зокрема, знизив висоту обох веж. Кошторис проекту він визначив в 237 тисяч рублів.
В 1899 році проект Городецького затвердило Міністерство внутрішніх справ. Комітет організував конкурс підрядників, на якому переміг Лев Гінзбург, який погодився виконати усі будівельні роботи за 245 тис. рублів.
Освячений костел був 6 грудня 1909 року. Сучасники порівнювали його з віденською Votiv Kirche, яку збудували за наказом імператора Франца Йосифа. Казали, що костел св. Миколая навіть перевершив її.
Скульптури храму були виконані в майстерні скульптора Еліо Саля. А облицюванням споруди займалися варшавські майстри. 40 вітражів костелу виконали фахівці майстерні художнього живопису на склі Ернста Тоде з Риги.

@темы: ретро-фото, архітектура

---

Як пили чай київські монахи, козацька старшина й Тарас Шевченко? Як змінилися чайні звички у радянській період? Вікенд разом з МАY-Ukraine розповідає про традиції київського чаювання.

Престижний напій: чайні традиції киян

@темы: історія, цікаві факти

---

Ігор Чамата. "Краєвид Подолу", 2009 рік (полотно, олія).

@темы: живопис

---

Світлана Леонтьєва

Пуща-Водиця. Трамвай. Осінь.




Шоколадний будиночок



Захід сонця над Києвом. Осокорки

@темы: живопис

---

Найдовший фасад на Прорізній вулиці мав прибутковий будинок №4-6, зведений на поч. ХХ ст. на розі з Музичним провулком. Чотириповерховий будинок відрізнявся монументальними формами стилю модерн. Фасади прикрашались еркерами, ліпним декором, завершувалися лучковими фронтонами.
У вересні 1941 р. будинок значно постраждав під час вибуху сусіднього будинку №2, тому в жовтні 1941 р. німецькі сапери підірвали його. Нині на цьому місці зелена зона.

@темы: архітектура

---

Цінною працею, присвяченою питанню пам’яток Києва, що зникли є книга Кирила Третяка «Путівник по зруйнованому місту», видана у 1998 р. Книга описує історію знищення київських пам’яток з XVIII ст. по 1990-і рр.

Київ: Путівник по зруйнованому місту

@темы: література про Київ

---

Як киянам привозили кавуни до кавунової баржі?

На початку ХХ століття у серпні з Херсонської, Полтавської та Чернігівської губерній до Києва доставляли кавуни. На київській пристані їх зустрічала санітарна комісія. Незрілі і зіпсовані плоди перевіряючі тут же розбивали і кидали в Дніпро. Цілі маси кавунів пливли за течією, а кмітливі мешканці Передмістної Слобідки ловили їх, плаваючи на човнах.

Київська пристань

@темы: цікаві факти

---

Однією з найяскравіших промислових споруд довоєнного Києва був механоскладальний цех заводу “Радар”, зведений у 1940 р. за проектом відомого київського архітертора Й. Каракіса.
Оскільки він добре проглядався з боку вул. Предславинської, цех отримав виразний фасад. Він був розчленований карнизом, опертим на стовпи, оформлені у вигляді східчастих пілястрів з перспективним профілюванням завдяки цегляній кладці.
На жаль, цех було знесено у червні 2019 р. для зведення ЖК Stanford.

@темы: архітектура

---

Карта-схема “Пам’ятки Києва, знищені у ХХ столітті” вперше опубліковано у 1991 р. у видавництві «Картінформ». Її автором виступила відома києвознавиця Людмила Проценко. На мапі відображено пам'ятки історії та культури Києва, втрачені у XX ст. Їх згруповано у тематичні групи: культові, громадські, житлові, виробничі, транспортні, оборонні споруди; поховання, скульптура та ін. Кожна група позначається окремим умовним знаком. У 2016 р. карта була перевидана видавництвом «Мапа».

mapaedit.com.ua/ua/nova-produktsiya/pam_yatki-k...

@темы: історія, пам'ятки Києва

---

В середині XVIII ст. на Подолі було влаштовано перший локальний міський самопливний водогін.
Вода до нього надходила по дерев’яних трубах з джерел, які витікали з-під Замкової гори до водорозбірних колодязів (басейнів), розташованих поблизу магістрату на Контрактовій площі, у два фонтани Фролівського і до одного фонтана Братського монастирів. У ХІХ ст. над джерелом у Фролівському монастирі біля Вознесенського собору було влаштовано дерев’яний круглий павільйон, який архітектурно перегукувався з Воскресенською церквою-ротондою навпроти. У ХХ ст. павільйон розібрали, однак джерело функціонує і досі.

@темы: ретро-фото, цікаві факти

---

Надзвичайно цінною працею, яка розповідає про зниклі пам’ятки Києва є анотований фотоальбом Василя Галайби «Фотоспомин. Київ, якого немає», виданий у 2000 р. та перевиданий у більшому об’ємі й більшим накладом у 2018 р. Фотоальбом складається з фотографій будівель Києва, зроблені в період у 1977-1988 рр. і які до нашого часу не вціліли і зображень яких фактично не знайти в інших джерелах.
Окрім фотоматеріалу також подано інформацію про власників київських садиб і будинків до 1917 р.

Фотографії В. Галайби з анотаціями можна побачити на сайті:

grad.kiev.ua

@темы: ретро-фото, історія

---

Будівля Київського політехнікуму зв'язку. Вул. Леонтовича, 11/18

Архітектори Віктор Єлізаров та Аріадна Лобода.

Будинок у стилі радянського неокласицизму, має п'ять поверхів. Акцентом будівлі виступає шестиповерхове, вежоподібне, квадратне у плані наріжжя з металевою вежею зв'язку. Від нього відходять різні за розміром крила. Коротка секція з брамою уздовж бульвару Тараса Шевченка примикає до будівлі колишньої гімназії. Композиційним центром фасаду крила з боку вулиці Леонтовича є портал, виділений триповерховими колонами.
Фасад крила з боку вулиці Леонтовича прикрашений пілястрами. Пілястри на рівні четвертого — п'ятого поверхів і колони на рівні шостого, а також самі верхні поверхи оздоблені пишним орнаментом.

@темы: архітектура

---

Київ на фото Володимира Загорського, 1883 р.

@темы: ретро-фото

---

Олександру Вороні, автору мозаїк у підземному переході на Майдані Незалежності, місяць тому виповнилося 96 років.

Як створювалися мозаїки в переході під Майданом Незалежності?

@темы: мистецтво, метро

---

19 червня 1949 року у Києві на схилах Дніпра відкрився Зелений театр. Був побудований між підпірних стін Печерської фортеці XVIII-XIX ст., які прикривали водокачку на березі Дніпра.

Перші стіни Зеленого театру з'явилися в середині XIX століття. Тоді було вирішено посилити укріплення навколо Печерської фортеці, закривши яр двома підпірними стінами, які б прикривали собою водокачку на березі Дніпра. Обидві стіни мають внутрішні галереї, рушничні та пару артилерійських бійниць.
Верхня пряма підпірна стіна споруджена в 1853—54-му роках. Нижня напівкругла підпірна стіна побудована трохи пізніше, в 1856-му році — двох'ярусна склепінчаста галерея з рушничними бійницями. Вона повинна була закривати підходи до Ланцюгового мосту і охороняти Подільський набережний верк (укріплення), більш відомий як Подільські ворота. Через обидві підпірні стіни проходив підземний хід, що з'єднував майстерні на Арсенальній і водокачку на березі Дніпра. Підземеллям були прокладені чавунні водопровідні труби.

На початку XX століття фортецю почали використовувати як склад, а верк — як водокачку. Пізніше вежу знесли, а між стінами побудували кінотеатр. Кінотеатр був побудований після Другої світової війни в 1949 році. Центр міста був руїнах, тому архітектор Олександр Власов запропонував побудувати розважальний центр на схилах Дніпра. Тут був розбитий парк із каруселями і амфітеатр на 4000 місць.
З відкриттям Жовтневого палацу і Гідропарку Зелений театр втратив популярність

@темы: архітектура, цікаві факти

---

110 років тому у місті Носівка народився Сергій Шишко – один із найяскравіших майстрів українського живопису другої половини ХХ століття.

nuart.com.ua/artists/shishko-s-f/

Київський ранок. 1977.




Дніпро. 1944.


Дніпро восени. 1979.


Київські далі. 1964.


Хрещатик взимку. 1966.

@темы: мистецтво, живопис

---

Кожен киянин середнього достатку на початку ХХ століття влітку прагнув покататися на пароплаві. Київ був пунктом, звідки водний транспорт йшов в далеке плавання до Катеринослава, Кременчука, Пінська, Чорнобиля, Чернігова, Гомеля, Могильова. «Приміські» рейси зв'язували місто з Микільською слобідкою на лівому березі Дніпра.
Окремо влаштовували пароплавні гуляння - поїздки на спеціально зафрахтованих судах в довколишні місцевості - Китаєво, Межигір'я, Жуків острів. Ініціаторами таких розваг виступали різноманітні громадські організації, сподіваючись зібрати певну суму на благі цілі. Вартість поїздки різнилася залежно від статі та віку пасажира. Поїздка на Жуків острів в 1901 році чоловікам обходилася в 75 копійок, дамам - в 50 копійок, а діти платили всього 25 копійок. Пізніше з'явилися сімейні квитки на чотири персони вартістю від 3 до 6 рублів.
Влітку на воді не лише розважалися, але й займалися спортом. Київський яхт-клуб влаштовував гонки на веслах і під вітрилом. Розігрували кілька престижних нагород - золотий та срібний жетон для веслярів, шовковий прапор, звання кращого весляра яхт-клубу, призи командора і віце-командора клубу.
Свої човни і катери яхтсмени щодня здавали в прокат звичайним киянам. В середньому до двохсот осіб в день користувалися цією послугою. Особливо багато народу приходило в четвер, коли крім катання можна було ще й потанцювати під оркестр військової музики.

@темы: ретро-фото, історія, цікаві факти

---

Однією з перших праць, присвячених постраждалим пам’яткам Києва, стала робота видатного києвознавця Федора Ернста “Художні скарби Києва, що постраждали в 1918 р.”, яка описує знищені мистецькі та архітектурні пам’ятки під час облоги і штурму Києва більшовиками 5-8 лютого 1918 р. Зокрема детально розглядаються пошкодження будівель Києво-Печерської лаври і Печерська внаслідок артобстрілу.

Читати або завантажити книгу можна за посиланням:
www.facebook.com/lostkyiv/posts/288770473483649...

І про Федіра Ернста, якому ми завдячуємо прекрасними працями з київської історії:

uk.wikipedia.org/wiki/Ернст_Федір_Людвігович

@темы: історія, література про Київ

---

Георгій Малаков. Дворик Лаври з дзвіницею на Дальніх печерах, акварель, 1950рік.

@темы: живопис