
суббота, 12 февраля 2022
Художниця Ольга Леус.


среда, 09 февраля 2022
Вул. Велика Васильківська, 25. Прибутковий будинок купця 1-ї гільдії, старости Купецької синагоги Льва Аврамовича Бендерського.
Архітектор - Владислав Городецький, 1899 рік.

читать дальше
Архітектор - Владислав Городецький, 1899 рік.

читать дальше
У Києві оголосили тендер на вихід з метро «Львівська брама».
КП «Київський метрополітен» оголосило тендер на проєктування входу станції метро «Львівська брама» з очікуваною ціною 73,4 мільйона гривень.
Торги мають відбутись 22 лютого. Згідно з документацією, вихід з метро буде не на Львівській площі, як планували раніше, а на вулиці Січових Стрільців.
«Львівська брама» – недобудована станція Київського метрополітену. Розташована на Сирецько-Печерській лінії між станціями «Золоті ворота» і «Лук’янівська». Будівництво розпочалося у середині 1991 року, але через відсутність комплексного рішення щодо реконструкції Львівської площі, на яку заплановано вихід зі станції, та брак коштів роботи були заморожені у 1996 році.
Також про цей тендер написав Леонід Косаківський, який став першим мером Києва після проголошення Україною незалежності. Він наголосив, що облаштувати вихід «із фактично збудованої нами (на 80%) станції» не вдається вже 26 років – і показав його ймовірну нову локацію.
«У завданні на проєктуванні прописано: “Зовнішній вхід (вихід) станції передбачити у місці, обмеженому вулицею Січових стрільців, Кудрявським узвозом та вулицею Кудрявською».
КП «Київський метрополітен» оголосило тендер на проєктування входу станції метро «Львівська брама» з очікуваною ціною 73,4 мільйона гривень.
Торги мають відбутись 22 лютого. Згідно з документацією, вихід з метро буде не на Львівській площі, як планували раніше, а на вулиці Січових Стрільців.
«Львівська брама» – недобудована станція Київського метрополітену. Розташована на Сирецько-Печерській лінії між станціями «Золоті ворота» і «Лук’янівська». Будівництво розпочалося у середині 1991 року, але через відсутність комплексного рішення щодо реконструкції Львівської площі, на яку заплановано вихід зі станції, та брак коштів роботи були заморожені у 1996 році.
Також про цей тендер написав Леонід Косаківський, який став першим мером Києва після проголошення Україною незалежності. Він наголосив, що облаштувати вихід «із фактично збудованої нами (на 80%) станції» не вдається вже 26 років – і показав його ймовірну нову локацію.
«У завданні на проєктуванні прописано: “Зовнішній вхід (вихід) станції передбачити у місці, обмеженому вулицею Січових стрільців, Кудрявським узвозом та вулицею Кудрявською».
суббота, 29 января 2022
Михайлівський собор, 1910-і рр.


Вул. Олеся Гончара, 50
Прибутковий будинок купця Якова Івановича Харчикова (архітектор - Мартин Клуг, 1907 р., збудований у неоготичному стилі)
У будинку знаходилося три магазини та одинадцять квартир.

Прибутковий будинок купця Якова Івановича Харчикова (архітектор - Мартин Клуг, 1907 р., збудований у неоготичному стилі)
У будинку знаходилося три магазини та одинадцять квартир.

суббота, 22 января 2022
О. Хвостенко-Хвостов. "Київ. Площа Богдана Хмельницького". 1954 р.


Київ, який ми не знаємо! Історик Сергій Тараненко про вигляд столиці 1000 років тому та життя киян у програмі "Без брому".
Скільки років Києву? Як виглядала столиця 1000 років тому? Коли і як утворився Поділ? Коли з'явилися перші укріплення Києва? Що змінилося в Х столітті? Що таке місто Володимира? І як воно виглядало? Як жили кияни? Звідки черпали воду? Чому Київ був пустим в ХІІІ столітті?
Скільки років Києву? Як виглядала столиця 1000 років тому? Коли і як утворився Поділ? Коли з'явилися перші укріплення Києва? Що змінилося в Х столітті? Що таке місто Володимира? І як воно виглядало? Як жили кияни? Звідки черпали воду? Чому Київ був пустим в ХІІІ столітті?
суббота, 15 января 2022
Хрещатик,44. Прибутковий будинок купця Лізеля Альберта (1899 рік, архітектори Г.Шлейфер, А.-Ф.Краусс).
У будинку розміщувалися готель "Франкфурт", стоматологічна школа доктора медицини С.Лурьє, єврейський народний університет.
Перший та половина другого поверхів були відведені під торгові зали та магазини.

читать дальше
У будинку розміщувалися готель "Франкфурт", стоматологічна школа доктора медицини С.Лурьє, єврейський народний університет.
Перший та половина другого поверхів були відведені під торгові зали та магазини.

читать дальше
Вид на міст Патона з правого берега Дніпра з місця, де зараз стоїть "Батьківщина-Мати", 1956 рік.


среда, 05 января 2022
Парковий міст — пішохідний місток у Києві, перекинутий через Петрівську алею, що сполучає Міський сад і Хрещатий парк. Споруджений за проєктом Євгена Патона. Відкритий 22 листопада 1910 року. Серед киян поширено ще кілька назв цього мосту, як-от: "Міст закоханих", "Чортів місток" або "Малий міст Патона".
Єдиний міст у Києві, який спочатку поклали на землю, а вже потім фактично прорили під ним прохід.
читать дальше

Єдиний міст у Києві, який спочатку поклали на землю, а вже потім фактично прорили під ним прохід.
читать дальше

понедельник, 27 декабря 2021
Софійська площа взимку, 1911 рік


Триповерховий будинок на Верхньому Валу, 14 з’явився внаслідок добудови у 1898 р. двох поверхів домовласником Б. Швехом над існуючим одноповерховим будинком, що існував на цьому місці з середини ХІХ ст.
У 1901-1916 рр. тут містилися різні крамниці, а також сінематограф “Аврора”. Фасад будинку був вирішений з елементами стилів неоґотики і необароко та відігравав важливу роль у забудові Житньоторзької площі. Зруйновано у травні 1987 р. Нині на цьому місці новобудова в історичному стилі.

У 1901-1916 рр. тут містилися різні крамниці, а також сінематограф “Аврора”. Фасад будинку був вирішений з елементами стилів неоґотики і необароко та відігравав важливу роль у забудові Житньоторзької площі. Зруйновано у травні 1987 р. Нині на цьому місці новобудова в історичному стилі.

суббота, 25 декабря 2021
Леонід Павленко: "Різдво в Києві", 2015


пятница, 17 декабря 2021
На розі Хрещатика та сучасного Майдану Незалежності розташовувався будинок колишнього Дворянського зібрання.
У 1960-х там містився Будинок вчителя, на першому поверсі - друкарня. На даху - реклама таксі, а також дзеркал і термосів. Будинок знесений. Зараз на цьому місці - Будинок профспілок. Фото 1961 року, з архіву В. Жук.

У 1960-х там містився Будинок вчителя, на першому поверсі - друкарня. На даху - реклама таксі, а також дзеркал і термосів. Будинок знесений. Зараз на цьому місці - Будинок профспілок. Фото 1961 року, з архіву В. Жук.

Вул. Михайлівська 17\2.
Житловий будинок, зведений за зразковим проектом у 1857—1862 роках у стилі пізнього класицизму. Добудовувався в 1872 році (архітектор Микола Юргенс), 1879 та 1883 роках (архітектор Володимир Ніколаєв).

Житловий будинок, зведений за зразковим проектом у 1857—1862 роках у стилі пізнього класицизму. Добудовувався в 1872 році (архітектор Микола Юргенс), 1879 та 1883 роках (архітектор Володимир Ніколаєв).

четверг, 09 декабря 2021
Багато крутих світлин столичних трамваїв і ліній, які, на жаль, вже не з нами:
www.paddlesteamers.info/Trams/Kiev/Kiev%201985....
www.paddlesteamers.info/Trams/Kiev/Kiev%201985....
пятница, 03 декабря 2021
Київ, 1920-ті, площа ІІІ Інтернаціоналу (нині Європейська).
На передньому плані - пасажирський павільйон трамваю.

На передньому плані - пасажирський павільйон трамваю.

суббота, 27 ноября 2021
У Києві серед багатьох фонтанів є кілька схожих один на одного. Це відомі фонтани Термена. Чавунні фонтани було відлито на київському заводі Олексія Федоровича Термена у 1899-1901 роках за проектом архітектора Олександра Шиле. Вартість кожного з них, з установкою, фарбуванням та бетонним басейном, сягала 6 тис.рублів.
Всього фонтанів було вісім.
До наших днів дійшли лише 7 фонтанів: у сквері біля Золотих воріт, у Міському саду, у Маріїнському парку, на площі Івана Франка, на вулиці Олеся Гончара (був перенесений з Софійської площі), на Володимирській вулиці та у сквері на вулиці Івана Федорова.
Фонтан, який знаходився на площі Льва Толстого безслідно зник 1920 року.
Фонтан Термена у сквері біля Золотих воріт

читать дальше
Всього фонтанів було вісім.
До наших днів дійшли лише 7 фонтанів: у сквері біля Золотих воріт, у Міському саду, у Маріїнському парку, на площі Івана Франка, на вулиці Олеся Гончара (був перенесений з Софійської площі), на Володимирській вулиці та у сквері на вулиці Івана Федорова.
Фонтан, який знаходився на площі Льва Толстого безслідно зник 1920 року.
Фонтан Термена у сквері біля Золотих воріт

читать дальше
понедельник, 22 ноября 2021
У Національному музеї “Київська картинна галерея” розпочала роботу виставка “У вимірі часу. Визначні колекції ХІХ-поч.ХХ ст.”.
bigkyiv.com.ua/tvory-ajvazovskogo-ta-shyshkina-...
Як повідомляє Департамент культури КМДА, виставка поєднує унікальні полотна із фондів музею, які раніше рідко презентувалися, та вже знайомі роботи митців з основної експозиції Картинної галереї.
Це 18 творів різних періодів “володаря морської стихії” Івана Айвазовського, рідкісні графічні малюнки “царя лісу” Івана Шишкіна, які не представлені в основній експозиції музею, романтичні полотна майстра портретного жанру пушкінської епохи Василя Тропініна та різносюжетні картини Зінаїди Серебрякової – першої жінки, що увійшла в історію вітчизняного образотворчого мистецтва.
Виставка триватиме до 31 грудня у Київській картинний галереї (вул. Терещенківська, 9), години роботи – з 10 до 17:45 (понеділок та четвер – вихідні).
Квитки можна придбати на вході до музею.
bigkyiv.com.ua/tvory-ajvazovskogo-ta-shyshkina-...
Як повідомляє Департамент культури КМДА, виставка поєднує унікальні полотна із фондів музею, які раніше рідко презентувалися, та вже знайомі роботи митців з основної експозиції Картинної галереї.
Це 18 творів різних періодів “володаря морської стихії” Івана Айвазовського, рідкісні графічні малюнки “царя лісу” Івана Шишкіна, які не представлені в основній експозиції музею, романтичні полотна майстра портретного жанру пушкінської епохи Василя Тропініна та різносюжетні картини Зінаїди Серебрякової – першої жінки, що увійшла в історію вітчизняного образотворчого мистецтва.
Виставка триватиме до 31 грудня у Київській картинний галереї (вул. Терещенківська, 9), години роботи – з 10 до 17:45 (понеділок та четвер – вихідні).
Квитки можна придбати на вході до музею.
четверг, 18 ноября 2021
Русанівський міст — міст через Русанівську протоку Дніпра на Броварському шосе в нинішніх межах міста Києва, що в 1906–1943 роках сполучав Труханів острів і Микільську слобідку.
Під час спорудження Ланцюгового мосту в середині XIX століття було побудовано чотири дерев'яні мости, які вели до Микільської слобідки та Броварського шосе. Під час весняних повеней ці мости регулярно руйнувалися.
У 1903–1906 роках замість дерев'яних через протоку був побудований металевий міст[. Автори проекту — інженери Микола Бєлелюбський, Григорій Кривошеїн і архітектор Володимир Апишков.
читать дальше
Русанівський міст (ілюстрація з книги 1913 року)

Під час спорудження Ланцюгового мосту в середині XIX століття було побудовано чотири дерев'яні мости, які вели до Микільської слобідки та Броварського шосе. Під час весняних повеней ці мости регулярно руйнувалися.
У 1903–1906 роках замість дерев'яних через протоку був побудований металевий міст[. Автори проекту — інженери Микола Бєлелюбський, Григорій Кривошеїн і архітектор Володимир Апишков.
читать дальше
Русанівський міст (ілюстрація з книги 1913 року)
