Вул.Січових Стрільців, 40\1. Прибутковий будинок Катерини Іванівни Гвоздик. Збудований в стилі пізнього раціоналістичного модерну. Архітектор - Володимир Адріанович Безсмертний, 1915 рік.
Вул. Велика Васильківська, 25. Прибутковий будинок купця 1-ї гільдії, старости Купецької синагоги Льва Аврамовича Бендерського. Архітектор - Владислав Городецький, 1899 рік.
У Києві оголосили тендер на вихід з метро «Львівська брама».
КП «Київський метрополітен» оголосило тендер на проєктування входу станції метро «Львівська брама» з очікуваною ціною 73,4 мільйона гривень. Торги мають відбутись 22 лютого. Згідно з документацією, вихід з метро буде не на Львівській площі, як планували раніше, а на вулиці Січових Стрільців.
«Львівська брама» – недобудована станція Київського метрополітену. Розташована на Сирецько-Печерській лінії між станціями «Золоті ворота» і «Лук’янівська». Будівництво розпочалося у середині 1991 року, але через відсутність комплексного рішення щодо реконструкції Львівської площі, на яку заплановано вихід зі станції, та брак коштів роботи були заморожені у 1996 році.
Також про цей тендер написав Леонід Косаківський, який став першим мером Києва після проголошення Україною незалежності. Він наголосив, що облаштувати вихід «із фактично збудованої нами (на 80%) станції» не вдається вже 26 років – і показав його ймовірну нову локацію. «У завданні на проєктуванні прописано: “Зовнішній вхід (вихід) станції передбачити у місці, обмеженому вулицею Січових стрільців, Кудрявським узвозом та вулицею Кудрявською».
Вул. Олеся Гончара, 50 Прибутковий будинок купця Якова Івановича Харчикова (архітектор - Мартин Клуг, 1907 р., збудований у неоготичному стилі) У будинку знаходилося три магазини та одинадцять квартир.
Київ, який ми не знаємо! Історик Сергій Тараненко про вигляд столиці 1000 років тому та життя киян у програмі "Без брому".
Скільки років Києву? Як виглядала столиця 1000 років тому? Коли і як утворився Поділ? Коли з'явилися перші укріплення Києва? Що змінилося в Х столітті? Що таке місто Володимира? І як воно виглядало? Як жили кияни? Звідки черпали воду? Чому Київ був пустим в ХІІІ столітті?
Хрещатик,44. Прибутковий будинок купця Лізеля Альберта (1899 рік, архітектори Г.Шлейфер, А.-Ф.Краусс).
У будинку розміщувалися готель "Франкфурт", стоматологічна школа доктора медицини С.Лурьє, єврейський народний університет. Перший та половина другого поверхів були відведені під торгові зали та магазини.
Парковий міст — пішохідний місток у Києві, перекинутий через Петрівську алею, що сполучає Міський сад і Хрещатий парк. Споруджений за проєктом Євгена Патона. Відкритий 22 листопада 1910 року. Серед киян поширено ще кілька назв цього мосту, як-от: "Міст закоханих", "Чортів місток" або "Малий міст Патона". Єдиний міст у Києві, який спочатку поклали на землю, а вже потім фактично прорили під ним прохід.
читать дальшеБудівництво мосту почалося влітку 1909 року. Міст мав металеву конструкцію та опирався на металеві палі (по три палі на кожну з чотирьох опор). Саму мостову конструкцію встановили у лютому 1910 року — на той час алея під ним ще не була заглиблена, тому міст опирався на землю. Навесні та влітку ґрунт під мостом зрили. Заключне випробування провели у листопаді. Одна з процедур випробування полягала в завантаженні всього дерев'яного настилу шаром піску із розрахунку 400 кг на квадратний метр. Інша — у підвісці посередині мосту дроту з вантажем для визначення прогину. Всі параметри виявилися у нормі, ще й з запасом, що підтверджено актом. Відразу після випробування, у 22 листопада 1910 року, міст відкрили (на інформаційній табличці помилково вказано, що міст побудовано 1912 року). У роки громадянської війни дерев'яний настил мосту розібрали на дрова, проте у 1920-х його відновили. У 1930-ті роки на мосту з'явилися ліхтарні стовпи. У 1983 році старі конструкції мосту було демонтовано й перевезено до Переяслава-Хмельницького у музей народної архітектури і побуту, а за їх зразком було встановлено нові.
Триповерховий будинок на Верхньому Валу, 14 з’явився внаслідок добудови у 1898 р. двох поверхів домовласником Б. Швехом над існуючим одноповерховим будинком, що існував на цьому місці з середини ХІХ ст. У 1901-1916 рр. тут містилися різні крамниці, а також сінематограф “Аврора”. Фасад будинку був вирішений з елементами стилів неоґотики і необароко та відігравав важливу роль у забудові Житньоторзької площі. Зруйновано у травні 1987 р. Нині на цьому місці новобудова в історичному стилі.
На розі Хрещатика та сучасного Майдану Незалежності розташовувався будинок колишнього Дворянського зібрання. У 1960-х там містився Будинок вчителя, на першому поверсі - друкарня. На даху - реклама таксі, а також дзеркал і термосів. Будинок знесений. Зараз на цьому місці - Будинок профспілок. Фото 1961 року, з архіву В. Жук.
Вул. Михайлівська 17\2. Житловий будинок, зведений за зразковим проектом у 1857—1862 роках у стилі пізнього класицизму. Добудовувався в 1872 році (архітектор Микола Юргенс), 1879 та 1883 роках (архітектор Володимир Ніколаєв).
У Києві серед багатьох фонтанів є кілька схожих один на одного. Це відомі фонтани Термена. Чавунні фонтани було відлито на київському заводі Олексія Федоровича Термена у 1899-1901 роках за проектом архітектора Олександра Шиле. Вартість кожного з них, з установкою, фарбуванням та бетонним басейном, сягала 6 тис.рублів. Всього фонтанів було вісім. До наших днів дійшли лише 7 фонтанів: у сквері біля Золотих воріт, у Міському саду, у Маріїнському парку, на площі Івана Франка, на вулиці Олеся Гончара (був перенесений з Софійської площі), на Володимирській вулиці та у сквері на вулиці Івана Федорова. Фонтан, який знаходився на площі Льва Толстого безслідно зник 1920 року.