
среда, 05 октября 2022
Сергій Брандт. "Поділ. вул. Покровська"


У 1910-х рр. при фанерному заводі на Дарниці утворилося робітниче селище. Воно розташовувалося в межах сучасних вулиць Фанерної, Березневої, Харківського шосе і залізниці. В кін. 1920-х рр. селище було забудовано двоповерховими будинками у стилі раціонального модерну. Будинки мали високі вузькі вікна з клинчастими перемичками.
У 1943 р. селище дуже постраждало внаслідок бойових дій, тому в 1950-х рр. його було вирішено знести, а жителів переселити в новобудови.

читать дальше
У 1943 р. селище дуже постраждало внаслідок бойових дій, тому в 1950-х рр. його було вирішено знести, а жителів переселити в новобудови.

читать дальше
воскресенье, 25 сентября 2022
24 вересня 1941 року в окупованому нацистами Києві на Хрещатику вибухнули будівлі. Це спровокувало пожежу, яка знищила історичний центр міста.
Вибухівку заклали радянські військові й диверсанти, хоч пропаганда СРСР довгий час стверджувала, що це зробили нацисти.
Вибухи в центрі столиці спричинили масштабні пожежі. Водогін також був зруйнований радянськими військами. Тому, щоб зупинити поширення вогню, нацисти підривали сусідні приміщення.
Так більшовицький та нацистський режими приклали руку до знищення історичного центру Києва. А постраждали від радянської диверсії більшою мірою цивільні кияни.
Кількість жертв від вибухів та пожеж досі лишається невідомою. Без даху над головою залишилися близько 50 тисяч людей.
Нацистська пропаганда звинуватила у вибухах київських євреїв та використала ситуацію як привід для знищення єврейського населення міста. Саме вибухи на Хрещатику стали формальною причиною для нацистів, щоб розпочати розстріли у Бабиному Ярі.
Пропаганда в СРСР заперечувала радянську причетність до вибухів у Києві в 1941 році аж до 1963-го року.
Більше інформації та фото - тут:
photohistory.kiev.ua/articles.php?a=1-9&fbclid=...
Вибухівку заклали радянські військові й диверсанти, хоч пропаганда СРСР довгий час стверджувала, що це зробили нацисти.
Вибухи в центрі столиці спричинили масштабні пожежі. Водогін також був зруйнований радянськими військами. Тому, щоб зупинити поширення вогню, нацисти підривали сусідні приміщення.
Так більшовицький та нацистський режими приклали руку до знищення історичного центру Києва. А постраждали від радянської диверсії більшою мірою цивільні кияни.
Кількість жертв від вибухів та пожеж досі лишається невідомою. Без даху над головою залишилися близько 50 тисяч людей.
Нацистська пропаганда звинуватила у вибухах київських євреїв та використала ситуацію як привід для знищення єврейського населення міста. Саме вибухи на Хрещатику стали формальною причиною для нацистів, щоб розпочати розстріли у Бабиному Ярі.
Пропаганда в СРСР заперечувала радянську причетність до вибухів у Києві в 1941 році аж до 1963-го року.
Більше інформації та фото - тут:
photohistory.kiev.ua/articles.php?a=1-9&fbclid=...
суббота, 17 сентября 2022
Василь Когутич: “Бессарабка”, 2022 (акварель)


суббота, 10 сентября 2022
Музейний провулок, 4. Прибутковий будинок Ісая Іссерліса (архітектор В.Риков, 1909 р., у стилі модерн).
читать дальше

читать дальше
читать дальше

читать дальше
Площа Ленінського комсомолу (сучасна Європейська), 1950-і рр.


воскресенье, 04 сентября 2022
Оболонь, 1916 рік


вторник, 30 августа 2022
Де в Києві епохи застою можна було з'їсти найкращий стейк або замовити валютну проститутку? Розповідаємо, які столичні ресторани були найпопулярнішими і найпрестижнішими півстоліття тому.
Від «Дніпра» до «Лейпцига». Найкращі ресторани радянського Києва
Від «Дніпра» до «Лейпцига». Найкращі ресторани радянського Києва
среда, 24 августа 2022
Вулиця Велика Василькiвська, 14.
Прибутковий будинок сім'ї Слінко (арх.П.Сватковський, 1911 р.) у стилі північного раціонального модерну.

читать дальше
Прибутковий будинок сім'ї Слінко (арх.П.Сватковський, 1911 р.) у стилі північного раціонального модерну.

читать дальше
вторник, 16 августа 2022
4/16 серпня 1857 року було освячено Лютеранську кірху святої Катерини.
Більше про церкву тут:
Лютеранська кірха святої Катерини у Києві

Більше про церкву тут:
Лютеранська кірха святої Катерини у Києві

суббота, 13 августа 2022
Хрещатик, Міська Дума, 1912 рік. (зараз - Хрещатик, 18)
Цікаво те, що залишки першого поверху Думи досі цілі і знаходяться на тому ж місці. Тільки тепер крізь вікна прокладено кабельний колектор, а ми ходимо по ньому і навіть не усвідомлюємо наскільки Хрещатик "виріс над собою" за цю сотню років=)

Цікаво те, що залишки першого поверху Думи досі цілі і знаходяться на тому ж місці. Тільки тепер крізь вікна прокладено кабельний колектор, а ми ходимо по ньому і навіть не усвідомлюємо наскільки Хрещатик "виріс над собою" за цю сотню років=)

воскресенье, 07 августа 2022
Вид зі схилу над Дніпром, 1959 р.


воскресенье, 31 июля 2022
Забута панорамна алея Києва ще існує
Від Арсенальної площі до площі Слави видатний київський архітектор Йосип Каракіс передбачив панорамну алею, з якої відкриваються краєвиди Дніпра та лівобережжя.
Панорамна алея у "чорновому" вигляді дійсно існує, хоча прогулятись там сьогодні є досить моторошною пригодою: відсутність благоустрою, освітлення, та складність проходу крізь хащі та сміття. Але і досі залишається можливість розчищення та благоустрою цієї алеї від Арсенальної площі як мінімум до будинку по вулиці Івана Мазепи,3.
На жаль, сьогодні ці місця – занедбана зона, як і прилеглі території дніпровських схилів навколо Зеленого театру.

читать дальше
Від Арсенальної площі до площі Слави видатний київський архітектор Йосип Каракіс передбачив панорамну алею, з якої відкриваються краєвиди Дніпра та лівобережжя.
Панорамна алея у "чорновому" вигляді дійсно існує, хоча прогулятись там сьогодні є досить моторошною пригодою: відсутність благоустрою, освітлення, та складність проходу крізь хащі та сміття. Але і досі залишається можливість розчищення та благоустрою цієї алеї від Арсенальної площі як мінімум до будинку по вулиці Івана Мазепи,3.
На жаль, сьогодні ці місця – занедбана зона, як і прилеглі території дніпровських схилів навколо Зеленого театру.

читать дальше
вторник, 26 июля 2022
Вулиця Покровська на Подолі.
Більше світлин та розповідь про вулицю тут:
kiev-foto.info/uk/mistsya/vulytsi/2735-pokrovsk...
Більше світлин та розповідь про вулицю тут:
kiev-foto.info/uk/mistsya/vulytsi/2735-pokrovsk...
воскресенье, 24 июля 2022
Наводнения в Киеве. История самых страшных разливов Днепра.
суббота, 16 июля 2022
110 років тому, 16 липня 1912 року, відкрито будівлю Бесарабського ринку - першого в Києві критого ринку, пам'ятника архітектури та одного з найкращих зразків стилю модерн в Україні.
Архітектор — Генрик Гай. Здійснював проєкт архітектор Михайло Бобрусов. Скульптурне оздоблення виконали учні українського скульптора Федора Балавенського, що навчалися у Київському художньому училищі: Тетяна Руденко-Щелкан (декоративне панно на фасаді), і О. Теремець (горельєф «Селянин з волами» і декоративне зображення гусей на металевих воротах), Петро Сниткін (горельєф «Молочниця»).
Ринок на гроші відомого цукрозаводчика і мецената Лазаря Бродського, призначені ним на цю мету в заповіті.

читать дальше
Архітектор — Генрик Гай. Здійснював проєкт архітектор Михайло Бобрусов. Скульптурне оздоблення виконали учні українського скульптора Федора Балавенського, що навчалися у Київському художньому училищі: Тетяна Руденко-Щелкан (декоративне панно на фасаді), і О. Теремець (горельєф «Селянин з волами» і декоративне зображення гусей на металевих воротах), Петро Сниткін (горельєф «Молочниця»).
Ринок на гроші відомого цукрозаводчика і мецената Лазаря Бродського, призначені ним на цю мету в заповіті.

читать дальше
среда, 06 июля 2022
Велика Васильківська,40.
Будинок у стилі раціонального модерну збудував у 1912 році купець 2-ї гільдії Л.М. Апштейн.
У будинку здавалося в оренду 22 приміщення. На першому поверсі була молочна "Ляк", взуттєвий магазин С.Капника та фармацевтичний склад М.Новогрудського.

читать дальше
Будинок у стилі раціонального модерну збудував у 1912 році купець 2-ї гільдії Л.М. Апштейн.
У будинку здавалося в оренду 22 приміщення. На першому поверсі була молочна "Ляк", взуттєвий магазин С.Капника та фармацевтичний склад М.Новогрудського.

читать дальше
понедельник, 27 июня 2022
Шовковична 19. Будинок Ікскюль-Гільденбанда. 1901-1902 р.
kiev-foto.info/uk/arkhitektura/dorevoliutsiini-...

kiev-foto.info/uk/arkhitektura/dorevoliutsiini-...

среда, 22 июня 2022
Є таке місце: парк "Сад України" на Деміївці з бронзовими пам'ятниками сімом видатним діячам української історії.
kiev-foto.info/uk/mistsya/parky/2981-sad-ukrain...
kiev-foto.info/uk/mistsya/parky/2981-sad-ukrain...
понедельник, 13 июня 2022
Хрещатик, 1902 р.

