Ярославів Вал,5. Особняк на 10 квартир, збудований у 1859 р., архітектор - О.Авринський.
читать дальшеОсобняк мав десять кімнат, мезонін з балконом, зверненим у бік саду. Одну з кімнат прикрашав чавунний камін з білими глянцевими кахлями. Одночасно на межі садиби збудовано одноповерховий флігель, в якому містилися дві кухні, сім кімнат для слуг, склепінчастий льох для зберігання продуктів (не зберігся). . З 1895 садиба належала професору Київського університету по кафедрі приватної патології та терапії Василю Парменовичу Образцову. У січні 1915 в садибі (ймовірно у флігелі) було відкрито першу у Південно-Західному краї міську аптеку, яка обслуговувала мешканців трьох дільниць — Подільської, Пласкої і Бульварної. В аптеці відпускали безкоштовно або за зниженими цінами ліки для незаможного населення Києва.
У 1910-х рр. при фанерному заводі на Дарниці утворилося робітниче селище. Воно розташовувалося в межах сучасних вулиць Фанерної, Березневої, Харківського шосе і залізниці. В кін. 1920-х рр. селище було забудовано двоповерховими будинками у стилі раціонального модерну. Будинки мали високі вузькі вікна з клинчастими перемичками. У 1943 р. селище дуже постраждало внаслідок бойових дій, тому в 1950-х рр. його було вирішено знести, а жителів переселити в новобудови.
24 вересня 1941 року в окупованому нацистами Києві на Хрещатику вибухнули будівлі. Це спровокувало пожежу, яка знищила історичний центр міста. Вибухівку заклали радянські військові й диверсанти, хоч пропаганда СРСР довгий час стверджувала, що це зробили нацисти.
Вибухи в центрі столиці спричинили масштабні пожежі. Водогін також був зруйнований радянськими військами. Тому, щоб зупинити поширення вогню, нацисти підривали сусідні приміщення. Так більшовицький та нацистський режими приклали руку до знищення історичного центру Києва. А постраждали від радянської диверсії більшою мірою цивільні кияни. Кількість жертв від вибухів та пожеж досі лишається невідомою. Без даху над головою залишилися близько 50 тисяч людей. Нацистська пропаганда звинуватила у вибухах київських євреїв та використала ситуацію як привід для знищення єврейського населення міста. Саме вибухи на Хрещатику стали формальною причиною для нацистів, щоб розпочати розстріли у Бабиному Ярі. Пропаганда в СРСР заперечувала радянську причетність до вибухів у Києві в 1941 році аж до 1963-го року.
Музейний провулок, 4. Прибутковий будинок Ісая Іссерліса (архітектор В.Риков, 1909 р., у стилі модерн).
читать дальшеДля інженера Ісая Іссерліса архітектор Валеріан Риков спорудив будівлю аж на сім поверхів з мансардою. Фасад оздоблений раціональними формами модерну. Але на рівні другого поверху радує око чудовий рельєф. Скульптор Федір Балавенський виконав композицію з популярним античним сюжетом. Знаменита афінська гетера Фріна була звинувачена недругами в блюзнірстві і потрапила під суд. Її адвокат, неспроможний переконати суддів, у кульмінаційний момент зірвав з красуні хітон! Осліплені красою ї Фріни, судді негайно виправдали її. Вона радісно вийшла назустріч прихильникам, що ми й бачимо на рельєфі.
Де в Києві епохи застою можна було з'їсти найкращий стейк або замовити валютну проститутку? Розповідаємо, які столичні ресторани були найпопулярнішими і найпрестижнішими півстоліття тому.
Хрещатик, Міська Дума, 1912 рік. (зараз - Хрещатик, 18)
Цікаво те, що залишки першого поверху Думи досі цілі і знаходяться на тому ж місці. Тільки тепер крізь вікна прокладено кабельний колектор, а ми ходимо по ньому і навіть не усвідомлюємо наскільки Хрещатик "виріс над собою" за цю сотню років=)
Від Арсенальної площі до площі Слави видатний київський архітектор Йосип Каракіс передбачив панорамну алею, з якої відкриваються краєвиди Дніпра та лівобережжя. Панорамна алея у "чорновому" вигляді дійсно існує, хоча прогулятись там сьогодні є досить моторошною пригодою: відсутність благоустрою, освітлення, та складність проходу крізь хащі та сміття. Але і досі залишається можливість розчищення та благоустрою цієї алеї від Арсенальної площі як мінімум до будинку по вулиці Івана Мазепи,3. На жаль, сьогодні ці місця – занедбана зона, як і прилеглі території дніпровських схилів навколо Зеленого театру.
110 років тому, 16 липня 1912 року, відкрито будівлю Бесарабського ринку - першого в Києві критого ринку, пам'ятника архітектури та одного з найкращих зразків стилю модерн в Україні. Архітектор — Генрик Гай. Здійснював проєкт архітектор Михайло Бобрусов. Скульптурне оздоблення виконали учні українського скульптора Федора Балавенського, що навчалися у Київському художньому училищі: Тетяна Руденко-Щелкан (декоративне панно на фасаді), і О. Теремець (горельєф «Селянин з волами» і декоративне зображення гусей на металевих воротах), Петро Сниткін (горельєф «Молочниця»). Ринок на гроші відомого цукрозаводчика і мецената Лазаря Бродського, призначені ним на цю мету в заповіті.
Велика Васильківська,40. Будинок у стилі раціонального модерну збудував у 1912 році купець 2-ї гільдії Л.М. Апштейн. У будинку здавалося в оренду 22 приміщення. На першому поверсі була молочна "Ляк", взуттєвий магазин С.Капника та фармацевтичний склад М.Новогрудського.