Одним із останніх конструктивістських будинків, що не були змінені в процесі будівництва, був житловий будинок ДПУ ПЗЗ (чекістів-залізничників), збудований у 1934 р. на вул. Шовковичній, 22. Первісно мав 4 поверхи. На останньому поверсі були влаштовані трикутні еркери, які утворювали характерну “пилку”. В 2000-х був надбудований до 7-ми поверхів з мансардою і змінено фасад.
Подільська, Микільська брами і Верхні та Нижні напівкруглі підпірні мури Київської фортеці, 1892 рік.
Більшість споруд існують і досі, окрім башти на передньому плані. До речі, кілька років тому археологи розкопали нижню частину верку, точніше підземну його частину. Кілька кімнат досі у непоганому стані.
На початку ХХ ст. було зроблено кілька спроб створити середній навчальний заклад у Святошині. Успішною виявилась лише організація у 1909 р. приватного комерційного училища підприємиці Олени Долинської. Під нього перебудували приватний особняк, і училище на три сотні вихованців отримало красивий і затишний будинок неподалік Святошинського озера. Учні проживали у гуртожитку неподалік. На жаль, будівлю було майже повністю зруйновано під час Другої світової війни.
Ярославів Вал,5. Особняк на 10 квартир, збудований у 1859 р., архітектор - О.Авринський.
читать дальшеОсобняк мав десять кімнат, мезонін з балконом, зверненим у бік саду. Одну з кімнат прикрашав чавунний камін з білими глянцевими кахлями. Одночасно на межі садиби збудовано одноповерховий флігель, в якому містилися дві кухні, сім кімнат для слуг, склепінчастий льох для зберігання продуктів (не зберігся). . З 1895 садиба належала професору Київського університету по кафедрі приватної патології та терапії Василю Парменовичу Образцову. У січні 1915 в садибі (ймовірно у флігелі) було відкрито першу у Південно-Західному краї міську аптеку, яка обслуговувала мешканців трьох дільниць — Подільської, Пласкої і Бульварної. В аптеці відпускали безкоштовно або за зниженими цінами ліки для незаможного населення Києва.
У 1910-х рр. при фанерному заводі на Дарниці утворилося робітниче селище. Воно розташовувалося в межах сучасних вулиць Фанерної, Березневої, Харківського шосе і залізниці. В кін. 1920-х рр. селище було забудовано двоповерховими будинками у стилі раціонального модерну. Будинки мали високі вузькі вікна з клинчастими перемичками. У 1943 р. селище дуже постраждало внаслідок бойових дій, тому в 1950-х рр. його було вирішено знести, а жителів переселити в новобудови.
24 вересня 1941 року в окупованому нацистами Києві на Хрещатику вибухнули будівлі. Це спровокувало пожежу, яка знищила історичний центр міста. Вибухівку заклали радянські військові й диверсанти, хоч пропаганда СРСР довгий час стверджувала, що це зробили нацисти.
Вибухи в центрі столиці спричинили масштабні пожежі. Водогін також був зруйнований радянськими військами. Тому, щоб зупинити поширення вогню, нацисти підривали сусідні приміщення. Так більшовицький та нацистський режими приклали руку до знищення історичного центру Києва. А постраждали від радянської диверсії більшою мірою цивільні кияни. Кількість жертв від вибухів та пожеж досі лишається невідомою. Без даху над головою залишилися близько 50 тисяч людей. Нацистська пропаганда звинуватила у вибухах київських євреїв та використала ситуацію як привід для знищення єврейського населення міста. Саме вибухи на Хрещатику стали формальною причиною для нацистів, щоб розпочати розстріли у Бабиному Ярі. Пропаганда в СРСР заперечувала радянську причетність до вибухів у Києві в 1941 році аж до 1963-го року.
Музейний провулок, 4. Прибутковий будинок Ісая Іссерліса (архітектор В.Риков, 1909 р., у стилі модерн).
читать дальшеДля інженера Ісая Іссерліса архітектор Валеріан Риков спорудив будівлю аж на сім поверхів з мансардою. Фасад оздоблений раціональними формами модерну. Але на рівні другого поверху радує око чудовий рельєф. Скульптор Федір Балавенський виконав композицію з популярним античним сюжетом. Знаменита афінська гетера Фріна була звинувачена недругами в блюзнірстві і потрапила під суд. Її адвокат, неспроможний переконати суддів, у кульмінаційний момент зірвав з красуні хітон! Осліплені красою ї Фріни, судді негайно виправдали її. Вона радісно вийшла назустріч прихильникам, що ми й бачимо на рельєфі.
Де в Києві епохи застою можна було з'їсти найкращий стейк або замовити валютну проститутку? Розповідаємо, які столичні ресторани були найпопулярнішими і найпрестижнішими півстоліття тому.
Хрещатик, Міська Дума, 1912 рік. (зараз - Хрещатик, 18)
Цікаво те, що залишки першого поверху Думи досі цілі і знаходяться на тому ж місці. Тільки тепер крізь вікна прокладено кабельний колектор, а ми ходимо по ньому і навіть не усвідомлюємо наскільки Хрещатик "виріс над собою" за цю сотню років=)