Сергій Позняк: "Старий Хрещатик", 2009 р.
пятница, 31 марта 2023
Чудовий проект "Як звучить Україна"!
І раджу подивитися інші серії - про Одесу, Чернігів, Львів та Карпати=)
Столичний вайб: метро, вільне піано на Пейзажці та клубні біти. Як звучить Київ
І раджу подивитися інші серії - про Одесу, Чернігів, Львів та Карпати=)
Столичний вайб: метро, вільне піано на Пейзажці та клубні біти. Як звучить Київ
четверг, 16 марта 2023
На taxflix виклали абсолютно виняткове кіно на 10 хвилин про голубівників Києва, людей, які розводять голубів.
Це про любов, про те, як хобі з дитинства стає сенсом життя і приводить життя до ладу.
Дуже просте кіно-замальовка, від якого стає тепло і затишно на душі.
Стрічка безкоштовна до кінця березня, можете подивитися її за нуль гривнів тут:
takflix.com/uk/films/dovecotes?check_logged_in=...
Це про любов, про те, як хобі з дитинства стає сенсом життя і приводить життя до ладу.
Дуже просте кіно-замальовка, від якого стає тепло і затишно на душі.
Стрічка безкоштовна до кінця березня, можете подивитися її за нуль гривнів тут:
takflix.com/uk/films/dovecotes?check_logged_in=...
среда, 15 марта 2023
Андріївський узвіз, 1870-і рр.
Одне з найбільш ранніх фото місцевості.
Одне з найбільш ранніх фото місцевості.
четверг, 02 марта 2023
"Зійди на гори Київські..."
Київнаукфільм, 1992 р.
Режисер: В. Соколовський,
Автори сценарію: В.Киркевич, В. Соколовський.
Київнаукфільм, 1992 р.
Режисер: В. Соколовський,
Автори сценарію: В.Киркевич, В. Соколовський.
Самуїл Каплан: "Київ. Повітряна тривога", 1972 рік
воскресенье, 12 февраля 2023
ЗИМОВИЙ КИЇВ ЮРІЯ ХИМИЧА
Київські пам’ятки та архітектурні ансамблі у виконанні майстра архітектурного пейзажу Юрія Івановича Химича.
Світлини робіт з альбому «Пам’ятки архітектури Києва у творчості Юрія Химича» (2003).
читать дальше
Київські пам’ятки та архітектурні ансамблі у виконанні майстра архітектурного пейзажу Юрія Івановича Химича.
Світлини робіт з альбому «Пам’ятки архітектури Києва у творчості Юрія Химича» (2003).
читать дальше
1908 рік. Київський трамвай маршруту № 2 на кінцевій зупинці у залізничного вокзалу.
понедельник, 30 января 2023
Найпершим пам’ятником у Києві стала колона, яку коштом киян на початку ХІХ ст. збудували над каплицею, що стояла над Хрещатицьким джерелом (тепер – неподалік від Набережного шосе). За легендою, у цьому джерелі київський князь Володимир Святославович охрестив усіх своїх 12 синів. Джерело вважається однією з православних святинь. Тому над ним здавна споруджували дерев’яні каплиці, до нього прямували хресні ходи.
У 1802–1808 рр. за проектом архітектора А. Меленського була побудована кам’яна каплиця-аркада з 18-метровою колоною. Увінчав колону хрест, встановлений на кулі. Відтоді починається історія цього пам’ятника, який у ХІХ ст. називався «нижнім пам’ятником князю Володимиру». Після революції культивувалася інша назва – пам’ятник Маґдебурзькому праву. Ця назва виникла через те, що пам’ятник побудували тоді, як 1802 р. російський імператор Олександр І підтвердив привілеї про повернення Києву маґдебурзького права.
читать дальше
читать дальше
У 1802–1808 рр. за проектом архітектора А. Меленського була побудована кам’яна каплиця-аркада з 18-метровою колоною. Увінчав колону хрест, встановлений на кулі. Відтоді починається історія цього пам’ятника, який у ХІХ ст. називався «нижнім пам’ятником князю Володимиру». Після революції культивувалася інша назва – пам’ятник Маґдебурзькому праву. Ця назва виникла через те, що пам’ятник побудували тоді, як 1802 р. російський імператор Олександр І підтвердив привілеї про повернення Києву маґдебурзького права.
читать дальше
читать дальше
среда, 18 января 2023
Михайлівська водонапірна вежа на верхній терасі Володимирської гірки.
Була частиною київського водопроводу. Споруджена в 1872 р. (інженери - Ф.Донат, А.Струве, архітектор - А.Шилле). Вежа мала резервуар на 220 тисяч літрів. Будівлю розібрано в 1930-ті роки.
читать дальше
Була частиною київського водопроводу. Споруджена в 1872 р. (інженери - Ф.Донат, А.Струве, архітектор - А.Шилле). Вежа мала резервуар на 220 тисяч літрів. Будівлю розібрано в 1930-ті роки.
читать дальше
вторник, 10 января 2023
Новорічна ялинка та будівництво Головпоштамту, середина 1950-х рр.
четверг, 05 января 2023
Першою в Києві теплоелектроцентраллю стала ТЕЦ ПЗЗ (Південно-Західної залізниці) при залізничній станції “Київ-Пасажирський”, збудована на території між вулицями Л. Толстого, Жилянською, Комінтерну та залізницею. ТЕЦ ПЗЗ постачала електроенергією і теплом підприємства ПЗЗ та прилеглий міський район.
Проект ТЕЦ, розроблений архітектором П. Костирко, було затверджено у 1931 р. (1 черга) і у 1934 р. (2 черга). Перша черга станції вступила в дію 1937 р., друга – у 1940 р. Тоді було споруджено: головний корпус з розподільчим блоком, окремий корпус для щита керування, склад вугілля з двома естакадами для подання палива, водоочисна станція та прохідна. Обладнання (турбогенератори, котли) були вітчизняного виробництва. Після завершення другої черги будівництва, потужність ТЕЦ становила 37 тис. кВт. З початком війни обладнання було демонтовано та відправлено в тил.
читать дальше
Проект ТЕЦ, розроблений архітектором П. Костирко, було затверджено у 1931 р. (1 черга) і у 1934 р. (2 черга). Перша черга станції вступила в дію 1937 р., друга – у 1940 р. Тоді було споруджено: головний корпус з розподільчим блоком, окремий корпус для щита керування, склад вугілля з двома естакадами для подання палива, водоочисна станція та прохідна. Обладнання (турбогенератори, котли) були вітчизняного виробництва. Після завершення другої черги будівництва, потужність ТЕЦ становила 37 тис. кВт. З початком війни обладнання було демонтовано та відправлено в тил.
читать дальше
пятница, 23 декабря 2022
Матвій Коган–Шац. "Зима у парку Шевченка", 1960-і рр.
пятница, 16 декабря 2022
І ще один яскравий об'єкт, над яким працював Степан Ковнір (разом з Петром Неєловим) - Троїцька церква Китаївської пустині в Києві, 1760-ті роки.
Фото з сайту "Стежками".
Фото з сайту "Стежками".
"Ковнірівський корпус" Києво-Печерської лаври. XVII-XVIIІ століття. Частину збудував видатний майстер українського бароко, архітектор Степан Ковнір (1695-1786).
Фото з fb "Ковнірівський корпус".
Фото з fb "Ковнірівський корпус".
У 1882 р., 140 років тому, за проєктом архітектора В. Ніколаєва, збудовано найкращий у Києві концертний зал з неперевершеною акустикою – Будинок купецького зібрання (нині Національна філармонія України).
пятница, 09 декабря 2022
KИЇВ ЗИМОВИЙ
І. Батечко. Площа ім. М. І. Калініна, 1963 р. (нині Майдан Незалежності). Світлина з видання: Відлуння віків. 2005. № 1.
І. Батечко. Площа ім. М. І. Калініна, 1963 р. (нині Майдан Незалежності). Світлина з видання: Відлуння віків. 2005. № 1.
воскресенье, 04 декабря 2022
Одним із останніх конструктивістських будинків, що не були змінені в процесі будівництва, був житловий будинок ДПУ ПЗЗ (чекістів-залізничників), збудований у 1934 р. на вул. Шовковичній, 22. Первісно мав 4 поверхи. На останньому поверсі були влаштовані трикутні еркери, які утворювали характерну “пилку”. В 2000-х був надбудований до 7-ми поверхів з мансардою і змінено фасад.
2018 рік
1999 рік
читать дальше
2018 рік
1999 рік
читать дальше
