Майдан (на місці будівлі ліворуч зараз головпоштамт). Тролейбус вказує, що фото зроблено в самому кінці 1935-го, або другій половині 1930-х. років. До того в місті тролейбусів не було.
На початку ХХ століття у серпні з Херсонської, Полтавської та Чернігівської губерній до Києва доставляли кавуни. На київській пристані їх зустрічала санітарна комісія. Незрілі і зіпсовані плоди спеціальні перевіряючі тут же розбивали і кидали в Дніпро. Цілі маси кавунів пливли за течією, а кмітливі мешканці Передмістної Слобідки ловили їх, плаваючи на човнах.
На фото зафіксована трамвайна катастрофа, що сталася вранці 20 січня 1927 р. Трамвай, розігнавшись на вулиці Гершуні (зараз О.Гончара), на розі з вулицею Леніна (зараз - Б.Хмельницького) зійшов з рейок і вдарився об трамвайний стовп, який, переломившись на троє, увійшов прямо в салон. Двох пасажирів і кондуктора було легко поранено. Причиною аварії були несправні гальма.
У 1920-х роках в Україні, окрім україномовних і російськомовних, були також і школи з польською мовою навчання. Для підготовки учителів для польськомовних шкіл у Харкові було створено польський педагогічний технікум, який у 1934 р. перевели до Києва, підвищивши його до інституту. Для нього на розі Новопавлівської (нині В. Винниченка) й Обсерваторної вулиць за проектом В. Заболотного було розпочато будівництво комплексу, що складався з навчального корпусу і двох гуртожитків. На початку 1935 р. було зведено два п’ятиповерхові гуртожитки з широкими лоджіями на рівні 3–5 поверхів. Навчальний корпус не було завершено, оскільки восени 1935 року інститут було ліквідовано у зв’язку з погіршенням ставлення до Польщі, яка стала вважатися чи не головним ворогом Радянського Союзу. Недобудований корпус віддали видавництву “Радянська школа”.
Проект комплексу Польського педагогічного інституту. Архітектор В. Заболотний, 1934 рік.
читать дальшеНедобудований навчальний корпус по вул. Винниченка, 5.
Для українського народного культового будівництва характерні тридільні триверхі церкви. Але після 1801 р. храми зводились лише за проектами єпархіальних архітекторів у синодальному стилі. У Києві у другій пол. ХІХ ст. лишилось кілька народних церков: Вознесенська на Вознесенському узвозі (1718 р.), Введенська на Почайнинській вул. (1718 р.), Іоана Златоуста на Володимирській вул. (1768 р.) та Покровська на Пріорці (1795 р.). Їх всі було розібрано у 70-80-і роки 19-го ст. для зведення нових мурованих храмів.
Вознесенська церква 1718 р. на Вознесенському узвозі. Розібрана у 1872 р.
читать дальшеЦерква Іоана Златоуста 1731 р. на розі Володимирської і Великої Житомирської. Розібрана у 1871 р.
Головний вхід до Ботанічного саду ім. академіка О. В. Фоміна наприкінці 1930-х років. Нині на його місці наземний вестибюль станції метро “Університет”.