Костел святого Миколая, початок XX сторіччя

@темы: ретро-фото, архітектура

---

Сергій Ступка: "Старе місто", 2023 (полотно, олія)

@темы: живопис

---

Кирилівська церква, 1906 рік. Правіше на фото – трамвайне депо, засноване у 1891 році.

@темы: ретро-фото

---

Софійська площа, зима 1904-1905 років

@темы: ретро-фото

---

Засніжена Софійська площа, 1910-і. Позаду видніються куполи "оригінального" Михайлівського монастиря.

@темы: ретро-фото

---

Віра Чурсіна (нар. 1949 р.)

«Київ. Перший сніг», 1976

@темы: живопис

---

Проект забудови Хрещатика.

Архітектор Володимир Заболотний, 1944 р. Не реалізовано.
Єдиний проект, який мав ще на стадії проектування риси українського бароко. Всі інші проекти були у дусі типової сталінської архітектури.

@темы: історія, архітектура

---

"Союзним республікам було заборонено власноруч будувати об'єкти дорожчі за 3 млн. руб. Першим цю заборону порушив Петро Шелест, побудувавши у Києві Палац Культури "Україна". Він схитрив: попросив дозвіл на побудову сучасного кінотеатру. Коли виявили — був готовий перший поверх".

Трисерійний документальний фільм "Прокуратори України" десятирічної давнини, з серії про Петра Шелеста.
Хороша серія, дещо однобока (наприклад, при всіх об'єктивно позитивних і об'єктивно неґативних фактах про Шелеста не згадуються "шестидесятники" взагалі) та апологетична, але з поглядом із України і це теж непогано.

@темы: відео, історія

---

Костел святого Миколая, початок XX сторіччя

@темы: ретро-фото

---

5 листопада 1935 року було відкрито рух першою в Києві та Україні тролейбусною лінією.
Чотири тролейбуса марки ЛК-5, які вийшли за маршрутом №1, з'єднали площу Льва Толстого (зараз площа Українських Героїв) та вул.Червоноармійську (зараз Велика Васильківська).

@темы: транспорт, історія

---

Будівництво центрального залізничного вокзалу, 1869 рік.

@темы: ретро-фото

---

Актуальна й досі тема=)

Як в старому Києві отримували дозвіл на будівництво?

В другій половині ХІХ - на початку ХХ століття неодмінною умовою будь-якого будівництва в Києві мало бути керівництво будівельними роботами з боку професіонала. Це були випускники тих навчальних закладів, що давали освіту архітектора, інженера-архітектора, художника-архітектора, цивільного інженера, інженера-будівника, інженера шляхів сполучень.
Проте, ті, хто не мав такої освіти, мали можливість скласти іспити спеціальній комісії й отримати звання техніка-будівника, що теж давало цій людині право керувати будівництвом.
Ключовою дозвільною установою була губернське правління при губернаторі. Там для цього існувало так зване будівне відділення, що складалося з губернського інженера, губернського архітектора, молодшого інженера, молодшого архітектора, губернського механіка та діловода. Замовник надсилав туди заяву на будівництво, проект, кошторис й іноді - інженерні розрахунки. Проекти будинків громадського користування погоджувались ще з київським бранд-майором - начальником пожежної охорони.

Проте, губернське правління переймалося переважно нежитловими спорудами. Приватне житлове будівництво перебувало у віданні міської управи. Там працював керівник будівного відділення управи. Безпосередньо дозвільну функцію здійснював міський архітектор. Якщо в 1871 році він був один, то в 1912 році - їх працювало вже чотири.
Замовник приватного житлового будівництва подавав до управи план своєї садиби з позначенням місця будови, вигляд фасаду та креслення розподілу внутрішніх приміщень, підписку тої особи, яка буде відповідальним будівником. План садиби брався або візувався у міського землеміра.
Якщо з документами все було гаразд, креслення підписував член міської управи та один з міських архітекторів. Це власне й був дозвіл на будівництво.
Вся ця процедура була безкоштовною за виключенням невеликої плати за послуги землеміра. Хоча в 1872 році київська міська влада звернулась до міністра внутрішніх справ з проханням дозволити їй стягувати збір за дозволи на будівництво, але центральна влада не пішла їй назустріч.

Право подати скарги на будівництво до міської чи губернської влади мав будь-який киянин. Особливо цим правом часто користувались власники сусідніх з будмайданчиками земельних ділянок. В 1901 році начальник штабу Київського військового округу Володимир Сухомлинов поскаржився на будівництво по вулиці Банковій, що вів архітектор Владислав Городецький (знаменитий дім Городецького або Будинок з химерами). Він боявся що будівельні роботу спричинять зсув грунту й пошкодять будівлю штабу, що стояла навпроти. Лише спільний позитивний висновок губернського та міського архітекторів заспокоїв пильного військового.
Іноді право контролю над будівництвом в своїх цілях використовували аферисти. Так в червні 1914 року до забудовників почали приходити самозванці, які представляися агентами міського управління та, обов'язково знайшовши порушення будівельного уставу, вимагали хабаря.

@темы: історія, цікаві факти

---

Володимирський узвіз, 1890-і рр.

@темы: ретро-фото

---

Іван Красний
Старий Київ (1987 рік)

@темы: живопис

---

Майдан (на місці будівлі ліворуч зараз головпоштамт).
Тролейбус вказує, що фото зроблено в самому кінці 1935-го, або другій половині 1930-х. років.
До того в місті тролейбусів не було.

@темы: ретро-фото

---

Як киянам привозили кавуни до кавунової баржі?

На початку ХХ століття у серпні з Херсонської, Полтавської та Чернігівської губерній до Києва доставляли кавуни. На київській пристані їх зустрічала санітарна комісія. Незрілі і зіпсовані плоди спеціальні перевіряючі тут же розбивали і кидали в Дніпро. Цілі маси кавунів пливли за течією, а кмітливі мешканці Передмістної Слобідки ловили їх, плаваючи на човнах.

@темы: цікаві факти

---

Золоті ворота, початок 1930-х

@темы: ретро-фото

---

Паводок на Дніпрі, Труханів острів, весна 1970-го року.

www.istpravda.com.ua/artefacts/2013/03/26/11799...

Гідропарк тоді був весь залитий водою, потяги метро не зупинялися, бо вода затоплювала перехід під насипом.

@темы: ретро-фото, історія

---

На фото зафіксована трамвайна катастрофа, що сталася вранці 20 січня 1927 р. Трамвай, розігнавшись на вулиці Гершуні (зараз О.Гончара), на розі з вулицею Леніна (зараз - Б.Хмельницького) зійшов з рейок і вдарився об трамвайний стовп, який, переломившись на троє, увійшов прямо в салон. Двох пасажирів і кондуктора було легко поранено. Причиною аварії були несправні гальма.

@темы: ретро-фото, історія

---

Сергій Шишко (1911-1997)
"Літній Київ", 1949 р.

@темы: живопис