Київ у 1960-х роках в обʼєктиві шведського фотографа Георга Одднера
Шведський фотограф Георг Одднер (1923-2007) насамперед відомий своїми репортажними знімками різних зарубіжних країн. Також він з успіхом знімав джазових музикантів, працював у жанрі портретної, модної та рекламної фотографії. У 1966 році відвідав Київ. Його знімки, опубліковані у журналі Veckojournalen, привернули до нього міжнародну увагу.
24 вересня 1941 року в окупованому німцями Києві почалися вибухи замінованих радянськими диверсантами будинків на Хрещатику та сусідніх вулицях. Вибухи тривали до 28.09. Енкаведисти свідомо підривали будинки разом із мирними мешканцями (як ви розумієте, ніхто не попереджав людей, що у них по підвалах закладено вибухівку) . Загинули сотні киян, точна кількість загиблих невідома досі.
Тіні та стіни | Музей Ханенків під час повномасштабного вторгнення
У документальному короткометражному фільмі «Тіні та стіни: Музей Ханенків під час війни» зафіксовано пустий музей, в якому проводять екскурсії, концерти, виставки і перформанси; працівниці та працівники музею розкажуть, як музей живе під час війни, які були перші дні/місяці повномасштабного вторгнення.
У 1934-1936 рр. на Костьольній вулиці, 10 за проектом арх. М. Гречини споруджено семиповерховий житловий будинок для робітників Укрм’ясопромтресту. Головний фасад будинку поєднує дві протилежні течії — конструктивізм і радянський класицизм, оскільки проект розроблявся під час зміни ідейно-стильових орієнтирів в архітектурі. Конструктивізм почав критикуватися як прояв формалізму, тож М. Гречина, щоб убезпечитися від обвинувачень і надати будинкові більш естетичного вигляду, центром композиції зробив пристінний портик на високих базах, який доповнив на рівні 4-го поверху скульптурами робітників і селян. Стан цементних скульптур наприкінці 1990-х років було визнано аварійним, тож їх зняли з метою реставрації, але на місце так і не повернули.
Кудрявець із Подолом пов’язують кілька узвозів, які йдуть по схилу над Глибочицькою вулицею. Один з них – вулиця Вознесенський Яр, яка у 1907-2023 рр. називалась Петрівською. З кінця ХІХ ст. уздовж Вознесенського Яру склалася переважно малоповерхова забудова, бо рельєф і тіснота не приваблювали заможних міщан. Проте на верху вулиці було зведено будинок №44, який через перепад висоти мав 3-4 поверхи. Станом на 1980-і рр. вулиця занепала і згодом більшість її забудови було знесено.
Хрещатик як вулиця почав формуватися після 1797 р., коли було споруджено палац О. Головінського. Після затвердження плану міста у 1837 р. на вулиці почали будувати малоповерхові будинки в стилі класицизму. Забудова мала садибний характер і її щільність не перевищувала 20%. Лише після перенесення сюди з Подолу міської думи у 1870-х рр., Хрещатик стає престижною вулицею і починає забудовуватись різностилевими багатоповерховими прибутковими будинками.
Забудова парної сторони Хрещатика між сучасним бульваром Шевченка і вулицею Хмельницького у 1870-х рр.
читать дальшеЗабудова Хрещатицької площі у 1860-х рр.