[kyivbratsvto]

Лисогірський форт – частина Київської фортеці, історико-архітектурна пам'ятка, що знаходиться на Лисій горі у південній частині Києва.

27 квітня 1871 року до Києва надійшло повеління Олександра ІІ щодо спорудження Лисогірського форту. Роботи почалися вже 1871 року — було розбито трасування форту, вирубано дерева, збудовано тимчасові допоміжні споруди. Наступного, 1872 року, на гору було прокладено дві дороги та виконано роботи на території бастіону № 2. Станом на 1874 рік більшість земляних робіт було виконано, а також влаштовано цегляні потерни у валах.
Остаточно було завершено будівництво Лисогірського форту 1877 року.
Попри відсутність стратегічного значення фортеці і форту наприкінці XIX ст., там продовжувало перебувати озброєння. Лисогірський форт також використовувався як склад піроксиліну.
У останні роки XIX століття (1897-99 роки) Київська фортеця перетворилася на фортецю-склад. Єдиним діючим укріпленням залишався Лисогірський форт. Як і раніше, у форті зберігався піроксилін.
Як військовий об'єкт, форт використовувався і у радянські часи. 1941 року він брав участь у обороні міста і виконав роль як потужний оборонний об'єкт на підступах до міста. 18 вересня 1941 року на самій горі точилися бої. Таким чином, Лисогірський форт у вересні 1941 р. був використаний як позиція, що прикривала відхід головних сил 37-ї армії на лівий берег Дніпра.
У повоєнні роки Лисогірський форт продовжував використовуватися як військовий об'єкт. Тут розташували артилерійські склади Київського військового округу. Лиса гора була огороджена колючим дротом, на ній було встановлено вартові вежі. Боєприпаси зберігалися у потернах.
Склади на Лисій горі було ліквідовано у 1970-х роках, а охорону остаточно знято 1976 року. Більшість споруд відтоді було розібрано на цеглу.