Повоєнний радянський неомодернізм стає дедалі популярнішим у світі, й не лише у професiйному середовищi архiтекторiв. Про це свідчить численна кiлькiсть міжнародних виставок–дослiджень: "Радянський модернізм 1955 – 1991: Невідомі історії" в Architektur Zentrum Wien (2012), Trespassing Modernities в галереї SALT Galata, Стамбул (2013), та Parallel Modernities нa 31-ій бієнале в Сан-Паулу (2014).
Не оминула ця тема i Київ, де у лютому 2015 року в ЦВК вiдбулася виставка "Надбудова", на якій уперше в систематизованiй формi було представлена київська архiтектура цього напрямку.
читать дальшеЯк зазначили куратори виставки Олексiй Радинський, Олександр Бурлака та Олексiй Биков: "На початку 1960-х архітектура Києва заговорила інтернаціональною мовою повоєнного неомодернізму.
В авангарді цього процесу опинилося середовище архітекторів, художників та інженерів, для яких архітектура і будівництво були одними із багатьох елементів модерністського світогляду.
Архітектори претендували на роль деміургів, що втілюють тотальні твори мистецтва, а художники, відповідно, прагнули бути повноцінними співавторами архітектурних проектів.
Це була спроба перетворити місто на середовище для реалізації художнього мислення – на противагу жорсткій уніфікації міського середовища у форматі типової забудови та житлових масивів". Гід по важливих архітектурних об’єктах Києва 1960-х років