[kyivbratsvto]

Кожен киянин середнього достатку на початку ХХ століття влітку прагнув покататися на пароплаві. Київ був пунктом, звідки водний транспорт йшов в далеке плавання до Катеринослава, Кременчука, Пінська, Чорнобиля, Чернігова, Гомеля, Могильова. «Приміські» рейси зв'язували місто з Микільською слобідкою на лівому березі Дніпра.
Окремо влаштовували пароплавні гуляння - поїздки на спеціально зафрахтованих судах в довколишні місцевості - Китаєво, Межигір'я, Жуків острів. Ініціаторами таких розваг виступали різноманітні громадські організації, сподіваючись зібрати певну суму на благі цілі. Вартість поїздки різнилася залежно від статі та віку пасажира. Поїздка на Жуків острів в 1901 році чоловікам обходилася в 75 копійок, дамам - в 50 копійок, а діти платили всього 25 копійок. Пізніше з'явилися сімейні квитки на чотири персони вартістю від 3 до 6 рублів.
Влітку на воді не лише розважалися, але й займалися спортом. Київський яхт-клуб влаштовував гонки на веслах і під вітрилом. Розігрували кілька престижних нагород - золотий та срібний жетон для веслярів, шовковий прапор, звання кращого весляра яхт-клубу, призи командора і віце-командора клубу.
Свої човни і катери яхтсмени щодня здавали в прокат звичайним киянам. В середньому до двохсот осіб в день користувалися цією послугою. Особливо багато народу приходило в четвер, коли крім катання можна було ще й потанцювати під оркестр військової музики.