Перші світлини - калотипії Андріївської церкви зробив відомий фотограф-новатор, британець Роджер Фентон у 1852 році.
читать дальшеРоджер Фентон, піонер фотографії, народився в Англії в Ланкаширі в сім'ї банкірів. Закінчив Оксфордський університет. Потім навчався в Парижі живопису, після повернення в Лондон також вчився мистецтву малювання. Вперше він побачив фотографію на виставці в Гайд-парку в 1851 і був дуже вражений. І вже через рік він розпочав кар'єру як один з перших професійних фотографів. В 1852 на запрошення свого товариша, інженера Чарльза Виньоля, що будував ланцюговий міст через Дніпро, Фентон разом з художником Джоном Бурне прибули до Російської імперії. Відомо, що прибувши до Києва Фентон робив знімки різних етапів будівництва мосту, крім того, збереглися його фотографії Андріївської церкви, видів Подолу, та пейзажів на берегах Дніпра. Сказати, скільки фотографій було зроблено в Києві неможливо, бо те, що збереглося - розкидано по всьому світу. Відомо, що Фентон зробив 360 фотографій використовуючи мокрий колодієвий процес на скляних пластинах. Відбитки фотографій робилися методом калотипії на соленому папері або пізніше альбуміновим друком. Більше ніж 250 фотографій відскановано та викладено у відкритий доступ бібліотекою конгресу Сполучених Штатів.
Будинок ЖК «Радянський лікар» (1930) на розі вул. Вел.Житомирської та Стрілецької за проектом архітектора П.Альошина у стилі конструктивізму. читать дальшеСтворюючи проект, Альошин намагався максимально забезпечити комфорт та зручність мешканцям. Саме тому у будинку передбачені приміщення для клубу, бібліотеки, пральні, оснащена крита галерея для прогулянок. Квартири дво-, три-, чотири- і п'ятикімнатні. Більшість квартир має наскрізне провітрювання, зручні передпокої-холи. Складний план будинку використано для створення численних підсобних приміщень. У ряді квартир зроблено каміни, розсувні перегородки. Суто функціональне ставлення до планувальної структури будівлі органічно поєднано з високим естетичним рівнем вирішення її фасадів та використанням технічних новинок, що дає підставу віднести пам'ятку до найяскравіших зразків житлової архітектури свого часу.
Свято-Троїцький храм Китаївського монастиря (1763) – остання монументальна споруда, збудована майстром українського бароко Степаном Ковніром.
Степан Дем'я́нович Ковнір (1695 — 1786) — український архітектор 18 століття, майстер українського бароко. читать дальшеНародився 1695 року у селі Гвоздів на Київщині. З молодих років працював каменярем. Був підданним Києво-Печерської лаври (хоч і звільненим від усіх монастирських повинностей). Близько 1720 року переселився до Києва. Монастир зазнав великої пожежі у 1718 році. Тому тут розпочали великі відбудовчі роботи, в яких брав участь Ковнір. Спершу він працював під керівництвом Йогана Шеделя, Василя Нейолова та інших професійних зодчих, а з часом і сам отримав кваліфікацію «кам'яного будівництва майстра». Вважається, що першими творами Ковніра були споруди господарчого призначення — склади, комори, ключарня, палітурня, друкарня. За участю Ковніра споруджено дзвіниці на Ближніх та Дальніх печерах, храм у Китаєві, Кловський палац та інші видатні пам'ятки українського бароко. Яскравим шедевром є Ковнірівський корпус на території Верхної Лаври — колишнє службове монастирське приміщення. Києво-Печерській лаврі будівничий віддав майже 40 років своєї праці. Дослідження життя і творчої спадщини майстра почалися лише у 20 столітті. Честь уточнення багатьох біографічних даних про Степана Ковніра належить Борису Крицькому, який у 1950-60 роках зокрема вияснив рік його народження.
Творча спадщина: Києво-Печерська лавра: Ковнірівський корпус (1746—72); Дзвіниці на Ближніх (1759—62) і Дальніх (1754—61) печерах; Кловський палац (1754—58, разом із Йоганом Шеделем та Василем Нейоловим); Дзвіниця Братського монастиря на Подолі (1756, не збереглася); Церква у Китаєві (1763—67). Собор Антонія і Феодосія з дзвіницею (1756—58), м. Васильків.
Бабин торжок – історичне місце на початку вул. Володимирської. Парадна площа міста Володимира наприкінці 10-го - поч.11 ст. Тут збиралося міське віче. Тут озвучували розпорядження князів, повідомлялися новини. На площі збиралися також для проведення торгів (торжища). За переказами площу прикрашала бронзова квадрига та античні статуї жінок, вивезені князем як трофеї з Херсонесу у 980 р. Тому – Бабин торжок.
Прибутковий будинок по вул. Ярославів Вал, 14 а-б. Зведений у 1910-11 рр. у стилі модерн. Колишні прибуткові будинки київського підприємця, полковника-кавалериста Леоніда Родзянко вважаються одними з найкрасивіших будівель історичної вулиці. На початку ХХ століття Леонід Родзянко профінансував будівництво одразу чотирьох будинків на вулиці Ярославів Вал. Серед них – два багатоповерхових прибуткових будинка. Замовлення виконав один з провідних майстрів київського модерну, архітектор німецького походження Мартін Клуг. Зараз у приміщенні колишньої квартири Леоніда Петровича Родзянко знаходиться театр "Сузір'я".
Будинок по вул. Володимирській, 10 у 1903 році звів архітектор О. Кобелєв для Селянського поземельного та Дворянського земельного банків. У 1920 році приміщення колишнього Земельного банку передано під Центральний телеграф. Зараз тут знаходиться філія ВАТ Укртелеком.
Прибутковий будинок священика І. Радзимовського по вул. Житомирській, 23 у стилі модерн (1908). Архітектор Мартін Клуг.
Приміщення підвалу та першого поверху здавалися під різні майстерні та магазини. У верхніх поверхах розміщувалися мебльовані кімнати. Після смерті І.Радзимовского будинок перейшов до його доньки, яка стала останньою власницею будинку.