1905 рік. Хрещатик № 28\2. Будинок Першого Російського страхового товариства.
Архітектор - Владислав Городецький.

4-поверховий будинок нагадував старовинний замок, і кияни іноді називали його "Будинок лицаря".
На першому поверсі була розташована улюблена киянами кав'ярня-кондитерська "Жорж" (про неї згадував Булгаков).
Офіси самого Товариства займали мінімум приміщень, а основна їх частина здавалася в оренду - під магазини та житлові квартири (в цьому була немала вигода для Товариства, яке таким чином вкладувало у прибуток страхові капітали).
У цьому будинку винаймав квартиру та контору інженер Самуїл Горовиць, тут же жив його син Володимир, майбутній всесвітньо відомий піаніст, на той час він навчався у Київській консерваторії.

@темы: ретро-фото, архітектура

---

Архітектор Йоган-Ґоттфрід Шедель (1680-1752) і його барокові творіння в Києві.

- Брама Заборовського.
- Лаврська дзвіниця ("Шеделя білоколонне диво", за Зеровим).
- Добудова Староакадемічного корпусу Києво-Могилянської академії.

@темы: архітектура

---

Філармонія, початок Володимирського узвозу. 1954 рік.

@темы: ретро-фото

---

Телефонний зв'язок у Києві

Перші телефони в Києві було встановлено ще 1884 року. Ці передвісники телефонізації містились у ресторані Семадені та в магазині Попова, їх використовували лише для внутрішнього зв'язку. А 1885 року в місті почали створювати першу телефонну станцію в приміщенні поштової контори за адресою: вулиця Хрещатик, № 24/26.
На першій станції розміщувалося 60 телефонних апаратів. Послуга користувалася популярністю навіть незважаючи на високу вартість, так що вже через рік кількість телефонів було збільшено до 170. Для того щоб зателефонувати, потрібно прийти на телефонну станцію і дочекатися своєї черги. Більш заможні городяни могли придбати телефон додому, при цьому пропонувалося перевірити його в магазині безкоштовно. Апарати з’єднувалися один з одним за допомогою дроту, а щомісячна плата становила близько 120 рублів, що на ті часи було дуже дорогим задоволенням.

В кінці 19-го століття в Києві налічувалося вже 5 телефонних станцій, а телефони в будинку мали близько 300 городян. Вартість також знизилася – близько 25 копійок коштувала розмова, тривалістю 3 хвилини. На вартість розмови безпосередньо впливало відстань між телефоном абонента і приймаючим дзвінок. Про дзвінки домовлялися заздалегідь – щоб обидві людини в потрібний час були у апаратів. Оскільки зв’язок передавалася виключно по дротах, під які ще не було створено спеціальні комунікації, на деякий час Київ виявився повністю обвішаний дротом. Пізніше справили організацію проводів в акуратні лінії, які проходили по високим стовпам. Абонентів з’єднували вручну співробітники телефонних компаній. Періодично з’єднання доводилося чекати до 10 хвилин. Дзвонити в інші країни, зрозуміло, було не можна. Ця послуга з’явилася пізніше, і коштувала так дорого, що користувалися нею переважно багаті приїжджі купці і підприємці.

У 1913 році ціни знизилися, що викликало нестачу телефоністок і зв’язку в цілому – бажаючих зателефонувати було стільки, що мережа не справлялася з обробкою дзвінків. З приходом до Києва більшовиків телефонів стало більше, на вулицях стали з’являтися знайомі нам телефони-автомати. У 1926 році їх було всього 19, а через 10 років – уже 290. Розмова коштувала 7-10 копійок.


Будівля першої телефонної станції Києва

@темы: цікаві факти

---

Early autumn evening in Kyiv.
Photo: Arthur Lahoda

@темы: фото

---

1930-ті роки.
Передмістна Слобідка. Існувала на о.Венеціанському обабіч Чернігівської дороги (тепер пр. Броварський). Першими її мешканцями були робітники, приписані до підприємства з виготовлення й ремонту артилерійських знарядь – майбутнього заводу «Арсенал».

@темы: ретро-фото, місцевості Києва

---

Хрещатик.Палац шляхтича Онуфрія Головінського збудований у 1797 р. був першим кам’яним будинком Хрещатика. У 1849 р. там розмістилася міська поштова контора, яка, хоча й перебудовувалася, але місця з тієї пори вже не змінювала, лише назву. Тепер тут Головпоштамт.

@темы: ретро-фото, архітектура, цікаві факти

---

Першою в Києві теплоелектроцентраллю стала ТЕЦ Південно-Західної залізниці при залізничній станції “Київ-Пасажирський”, збудована на території між вулицями Л. Толстого, Жилянською, Комінтерну та залізницею. Проект ТЕЦ, розроблений архітектором П. Костирко, було затверджено у 1931 р. (1 черга) і у 1934 р. (2 черга). Перша черга станції вступила в дію 1937 р., друга – у 1940 р. Тоді було споруджено: головний корпус з розподільчим блоком, окремий корпус для щита керування, склад вугілля з двома естакадами для подання палива, водоочисна станція та прохідна. Обладнання (турбогенератори, котли) були вітчизняного виробництва. Після завершення другої черги будівництва, потужність ТЕЦ становила 37 тис. кВт. З початком війни обладнання було демонтовано та відправлено в тил. У 1950-х рр. головний корпус та щитову відбудовано у довоєнному вигляді.

Сучасний вигляд (вул. Жилянська, 85 ):

@темы: цікаві факти

---

Поділ. Поштова площа. 1890-і роки

@темы: ретро-фото

---

Ми вже ніколи не побачимо його. Той Хрещатик, як і низка будівель, що знаходилися на сусідніх вулицях, залишився у минулому разом зі своїми легендами і знаковими місцями. Бо наприкінці вересня 1941 року він перетворився на руїни.

Хто знищив старий Київ та які пам'ятки дивом вдалося зберегти

@темы: історія

---

Миколаївське артилерійське училище

Проект відкриття Четвертого артилерійського училища в Києві був розроблений ще в 1913 р., але за браком коштів проект відклали "на потім". Але у 1914 році вибухнула Перша світова війна, брак освічених офіцерських кадрів позначився з перших днів, і в Києві, який став вузловим містом у тилу імператорської армії, відкрили училище підготовки артилерійських кадрів.
Сама будівля училища була зведена в 1915-1917 роках за проектом архітектора Д. Зайцева. За прискореною програмою училище встигло підготувати п’ять випусків.
За радянських часів тут знаходилося Київське вище зенітне ракетне інженерне училище, потім – корпуси Національного університету оборони України імені Черняховського.
Красиві триповерхові цегляні будівлі з високими вікнами добре видно з Повітрофлотського проспекту.

@темы: історія, архітектура

---

Пуща-Водиця - чудове місце для прогулянки та відпочинку у вихідний день.
Кілька цікавих місць тут:

Склеп Козакевичей

Церква преп.Серафіма Саровського

Дача 1910 р.

Дерев'яний будинок 1914-15 рр.

@темы: Місцевості Києва

---

Хрещатик. Зліва сама сучасна на той час аптека Адольфа Марцинчика. В ній можна було купити не тільки ліки, а й вина, наприклад вино "Сан-Рафаель" - його називали "найкращим другом шлунка"=))
З 1934 р. була відомчою аптекою НКВС. Зараз на цьому місці Київрада.

@темы: цікаві факти

---

Київський університет, 1860-і рр.
Фото - Б.Захаркевич (з архіву Національного Художнього музею України)

@темы: ретро-фото

---

Нова гавань річкового порту в Києві була побудована у 1899 р. за проектом інженера М. Максимовича. Було проведено масштабні гідротехнічні роботи з влаштування нової гавані. Лінія причалу порту простягнулася на 3156 м – це була одна з найдовших річкових гаваней Європи.

@темы: цікаві факти

---

Прекрасний інстаграм музею Михайла Грушевського в Києві:

www.instagram.com/hrushevsky_house/

@темы: музеї

---

Ярославів Вал, 4. Прибутковий будинок та інститут доктора медицини Йосипа Матвійовича Гарлинського. Архітектор - Й.Зецкер.
На 1-му поверсі був розташований Інститут фізичних методів лікування, всі інші поверхи арендували пацієнти.

@темы: архітектура

---

Василь Тімм: "Краєвид старого міста з Ярославого валу", 1854 рік.

@темы: живопис

---

15 лютого 1923 р. Контрактовий ярмарок на Подолі було відновлено після десятирічної перерви. Але ярмарок 1923 р. докорінним чином відрізнявся від попередніх Контрактів. Із роздрібного він перетворився на оптовороздрібний. На ярмарку 1923 р. було представлено 215 державних і кооперативних організацій з усіх союзних республік. Контракти сприяли торговому пожвавленню Києва, посилив його зв’язки з промисловими центрами. У 1925 р. Наркомвнуторг СРСР визнав Контракти ярмаркою всесоюзного значення. Предметом торгу були в основному споживчі промтовари. Численність контрактових угод на 3-му й 4-му ярмарках свідчили про те, що ярмарок перетворився на контрактовий з’їзд, де укладалися договори з постачання великої території споживчими товарами. Але в умовах посиленого товарного дефіциту і повного згортання непу стало завмирати життя й Контрактового ярмарку.



Обкладинка журналу “Всесвіт” за 1925 р. із зображенням київських Контрактів.

@темы: історія, цікаві факти

---

Вул.Олександрівська (Сагайдачного). 1885-91 рр. Церква Різдва Христова на Поштовій площі (архітектор - А.Меленський)

@темы: ретро-фото