Петро Левченко (1856-1917). "Вулиця на Подолі".

@темы: живопис

---

Ще 1840 року Хрещатик одним з перших річок міста був взятий у колектор на всій протяжності. Хрещатик – мала річка, що тече Хрещатицькою долиною, права притока річки Клов. Довжина бл. 1,4 км. Назва походить від Хрещатого яру, що здобув назву від бічних ярів, що «перехрещувалися».

@темы: гідроніми Києва, малі річки

---

Бульвар Тараса Шевченка, 1960-ті
Фото: Борис Градов

@темы: ретро-фото

---

Станція-привид та її історія: "Львівська брама" Київського метрополітену

@темы: метро

---

Сергій Брандт

Старий Київ на картинах Сергія Брандта.

@темы: живопис

---

Пізнаємо столицю. Київ, який ми отримали завдяки гетьману Мазепі – розповідають дослідники

@темы: історія

---

Леонід Павленко. "Різдво в Києві", 2015 р.

@темы: мистецтво, живопис

---

Мапи Києва: 1700 - 1991

Київські слайди: 1965-1983

Фотоальбом "Києве мій", 1976 р.

@темы: ретро-фото, історія

---

Ляшенко Вадим. Мистическая история и топография Киева (pdf)

@темы: література про Київ

---

1917 рік, повінь на Подолі.

Масштабні паводки у столиці були зафіксовані у 1845, 1877, 1895, 1908, 1931, 1970 і 1979 роках. Найбільша повінь в історії Києва сталася у травні 1931 року - тоді затопило Поділ і село на Трухановому острові.



Повінь на Трухановому острові:




Повінь 1931 р. Поділ, на розі Щекавицької та Межигорської вулиць.

@темы: ретро-фото, історія, події

---

Найкрасивіші балкони Києва у фотопідбірці

@темы: київські балкони

---

Будинок Київської думи — втрачена пам'ятка архітектури кінця 19 століття у Києві, що знаходилася на вулиці Хрещатик, 18 (на Думській площі, нинішньому Майдані Незалежності), спалена 1941 року та розібрана 1944 року.

1873 року Міська дума, доти розташована у будинку купця Назарія Сухоти, виділила 180 тис.рублів для спорудження нового приміщення. Проект нової будівлі було розроблено архітектором Олександром Шіле.
22 липня 1874 року було урочисто закладено перший камінь будівлі. Опісля міський голова П.Демидов-Сан-Донато запросив усіх гостей на святковий сніданок, а увечері на Хрещатику було влаштовано святкову ілюмінацію.
22 січня 1878 року дума провела перше засідання у новій будівлі.

Споруда була первісно двоповерхова, увічнена чотирикутною вежею з годинником та шпилем, увінчаним фігурою Архистратига Михаїла. Від входу починались мармурові сходи, що прямували до овальної зали завдовжки 20 і завширшки 13 метрів.
У 1876-80 роках у будівля також працювала художня школа відомого художника М.Мурашка. 1881 року у будівлі думи розмістився перший у Європі пункт нічних лікарських чергувань.
У 1890-х роках було добудовано третій поверх.
Після встановлення радянської влади у будівлі розмістився міськвиконком. При цьому фігуру Архистратига Михаїла було замінено червоною зіркою.
У вересні 1941 року будівлю було спалено, однак коробка споруди збереглася і була остаточно розібрана 1944 року, оскільки проект повоєнної реконструкції Хрещатика не передбачав відновлення цієї споруди.

@темы: ретро-фото, архітектура, #втрачено

---

Філармонія, початок Володимирського узвозу, 1954 рік.

@темы: ретро-фото

---

Вийшло з друку нове репринтне видання «Будова Києва. 1921–1932 роки» від видавництва «Варто».
Перше видання 1932 р. мало тираж лише 1200 примірників і жодного разу не перевидавалося.
Сучасне видання максимально точно відтворює старий альбом, який висвітлював досягнення київської промисловості, житлового будівництва засобами кооперації, концентрував увагу на зображенні цікавого архітектурного напрямку – київського конструктивізму. Передмову до видання написав відомий києвознавець Михайло Кальницький.

@темы: історія, література про Київ

---

1905 рік. Хрещатик № 28\2. Будинок Першого Російського страхового товариства.
Архітектор - Владислав Городецький.

4-поверховий будинок нагадував старовинний замок, і кияни іноді називали його "Будинок лицаря".
На першому поверсі була розташована улюблена киянами кав'ярня-кондитерська "Жорж" (про неї згадував Булгаков).
Офіси самого Товариства займали мінімум приміщень, а основна їх частина здавалася в оренду - під магазини та житлові квартири (в цьому була немала вигода для Товариства, яке таким чином вкладувало у прибуток страхові капітали).
У цьому будинку винаймав квартиру та контору інженер Самуїл Горовиць, тут же жив його син Володимир, майбутній всесвітньо відомий піаніст, на той час він навчався у Київській консерваторії.

@темы: ретро-фото, архітектура

---

Архітектор Йоган-Ґоттфрід Шедель (1680-1752) і його барокові творіння в Києві.

- Брама Заборовського.
- Лаврська дзвіниця ("Шеделя білоколонне диво", за Зеровим).
- Добудова Староакадемічного корпусу Києво-Могилянської академії.

@темы: архітектура

---

Філармонія, початок Володимирського узвозу. 1954 рік.

@темы: ретро-фото

---

Телефонний зв'язок у Києві

Перші телефони в Києві було встановлено ще 1884 року. Ці передвісники телефонізації містились у ресторані Семадені та в магазині Попова, їх використовували лише для внутрішнього зв'язку. А 1885 року в місті почали створювати першу телефонну станцію в приміщенні поштової контори за адресою: вулиця Хрещатик, № 24/26.
На першій станції розміщувалося 60 телефонних апаратів. Послуга користувалася популярністю навіть незважаючи на високу вартість, так що вже через рік кількість телефонів було збільшено до 170. Для того щоб зателефонувати, потрібно прийти на телефонну станцію і дочекатися своєї черги. Більш заможні городяни могли придбати телефон додому, при цьому пропонувалося перевірити його в магазині безкоштовно. Апарати з’єднувалися один з одним за допомогою дроту, а щомісячна плата становила близько 120 рублів, що на ті часи було дуже дорогим задоволенням.

В кінці 19-го століття в Києві налічувалося вже 5 телефонних станцій, а телефони в будинку мали близько 300 городян. Вартість також знизилася – близько 25 копійок коштувала розмова, тривалістю 3 хвилини. На вартість розмови безпосередньо впливало відстань між телефоном абонента і приймаючим дзвінок. Про дзвінки домовлялися заздалегідь – щоб обидві людини в потрібний час були у апаратів. Оскільки зв’язок передавалася виключно по дротах, під які ще не було створено спеціальні комунікації, на деякий час Київ виявився повністю обвішаний дротом. Пізніше справили організацію проводів в акуратні лінії, які проходили по високим стовпам. Абонентів з’єднували вручну співробітники телефонних компаній. Періодично з’єднання доводилося чекати до 10 хвилин. Дзвонити в інші країни, зрозуміло, було не можна. Ця послуга з’явилася пізніше, і коштувала так дорого, що користувалися нею переважно багаті приїжджі купці і підприємці.

У 1913 році ціни знизилися, що викликало нестачу телефоністок і зв’язку в цілому – бажаючих зателефонувати було стільки, що мережа не справлялася з обробкою дзвінків. З приходом до Києва більшовиків телефонів стало більше, на вулицях стали з’являтися знайомі нам телефони-автомати. У 1926 році їх було всього 19, а через 10 років – уже 290. Розмова коштувала 7-10 копійок.


Будівля першої телефонної станції Києва

@темы: цікаві факти

---

Early autumn evening in Kyiv.
Photo: Arthur Lahoda

@темы: фото

---

1930-ті роки.
Передмістна Слобідка. Існувала на о.Венеціанському обабіч Чернігівської дороги (тепер пр. Броварський). Першими її мешканцями були робітники, приписані до підприємства з виготовлення й ремонту артилерійських знарядь – майбутнього заводу «Арсенал».

@темы: ретро-фото, місцевості Києва