Карта-схема “Пам’ятки Києва, знищені у ХХ столітті” вперше опубліковано у 1991 р. у видавництві «Картінформ». Її автором виступила відома києвознавиця Людмила Проценко. На мапі відображено пам'ятки історії та культури Києва, втрачені у XX ст. Їх згруповано у тематичні групи: культові, громадські, житлові, виробничі, транспортні, оборонні споруди; поховання, скульптура та ін. Кожна група позначається окремим умовним знаком. У 2016 р. карта була перевидана видавництвом «Мапа».

mapaedit.com.ua/ua/nova-produktsiya/pam_yatki-k...

@темы: історія, пам'ятки Києва

---

В середині XVIII ст. на Подолі було влаштовано перший локальний міський самопливний водогін.
Вода до нього надходила по дерев’яних трубах з джерел, які витікали з-під Замкової гори до водорозбірних колодязів (басейнів), розташованих поблизу магістрату на Контрактовій площі, у два фонтани Фролівського і до одного фонтана Братського монастирів. У ХІХ ст. над джерелом у Фролівському монастирі біля Вознесенського собору було влаштовано дерев’яний круглий павільйон, який архітектурно перегукувався з Воскресенською церквою-ротондою навпроти. У ХХ ст. павільйон розібрали, однак джерело функціонує і досі.

@темы: ретро-фото, цікаві факти

---

Надзвичайно цінною працею, яка розповідає про зниклі пам’ятки Києва є анотований фотоальбом Василя Галайби «Фотоспомин. Київ, якого немає», виданий у 2000 р. та перевиданий у більшому об’ємі й більшим накладом у 2018 р. Фотоальбом складається з фотографій будівель Києва, зроблені в період у 1977-1988 рр. і які до нашого часу не вціліли і зображень яких фактично не знайти в інших джерелах.
Окрім фотоматеріалу також подано інформацію про власників київських садиб і будинків до 1917 р.

Фотографії В. Галайби з анотаціями можна побачити на сайті:

grad.kiev.ua

@темы: ретро-фото, історія

---

Будівля Київського політехнікуму зв'язку. Вул. Леонтовича, 11/18

Архітектори Віктор Єлізаров та Аріадна Лобода.

Будинок у стилі радянського неокласицизму, має п'ять поверхів. Акцентом будівлі виступає шестиповерхове, вежоподібне, квадратне у плані наріжжя з металевою вежею зв'язку. Від нього відходять різні за розміром крила. Коротка секція з брамою уздовж бульвару Тараса Шевченка примикає до будівлі колишньої гімназії. Композиційним центром фасаду крила з боку вулиці Леонтовича є портал, виділений триповерховими колонами.
Фасад крила з боку вулиці Леонтовича прикрашений пілястрами. Пілястри на рівні четвертого — п'ятого поверхів і колони на рівні шостого, а також самі верхні поверхи оздоблені пишним орнаментом.

@темы: архітектура

---

Київ на фото Володимира Загорського, 1883 р.

@темы: ретро-фото

---

Олександру Вороні, автору мозаїк у підземному переході на Майдані Незалежності, місяць тому виповнилося 96 років.

Як створювалися мозаїки в переході під Майданом Незалежності?

@темы: мистецтво, метро

---

19 червня 1949 року у Києві на схилах Дніпра відкрився Зелений театр. Був побудований між підпірних стін Печерської фортеці XVIII-XIX ст., які прикривали водокачку на березі Дніпра.

Перші стіни Зеленого театру з'явилися в середині XIX століття. Тоді було вирішено посилити укріплення навколо Печерської фортеці, закривши яр двома підпірними стінами, які б прикривали собою водокачку на березі Дніпра. Обидві стіни мають внутрішні галереї, рушничні та пару артилерійських бійниць.
Верхня пряма підпірна стіна споруджена в 1853—54-му роках. Нижня напівкругла підпірна стіна побудована трохи пізніше, в 1856-му році — двох'ярусна склепінчаста галерея з рушничними бійницями. Вона повинна була закривати підходи до Ланцюгового мосту і охороняти Подільський набережний верк (укріплення), більш відомий як Подільські ворота. Через обидві підпірні стіни проходив підземний хід, що з'єднував майстерні на Арсенальній і водокачку на березі Дніпра. Підземеллям були прокладені чавунні водопровідні труби.

На початку XX століття фортецю почали використовувати як склад, а верк — як водокачку. Пізніше вежу знесли, а між стінами побудували кінотеатр. Кінотеатр був побудований після Другої світової війни в 1949 році. Центр міста був руїнах, тому архітектор Олександр Власов запропонував побудувати розважальний центр на схилах Дніпра. Тут був розбитий парк із каруселями і амфітеатр на 4000 місць.
З відкриттям Жовтневого палацу і Гідропарку Зелений театр втратив популярність

@темы: архітектура, цікаві факти

---

110 років тому у місті Носівка народився Сергій Шишко – один із найяскравіших майстрів українського живопису другої половини ХХ століття.

nuart.com.ua/artists/shishko-s-f/

Київський ранок. 1977.




Дніпро. 1944.


Дніпро восени. 1979.


Київські далі. 1964.


Хрещатик взимку. 1966.

@темы: мистецтво, живопис

---

Кожен киянин середнього достатку на початку ХХ століття влітку прагнув покататися на пароплаві. Київ був пунктом, звідки водний транспорт йшов в далеке плавання до Катеринослава, Кременчука, Пінська, Чорнобиля, Чернігова, Гомеля, Могильова. «Приміські» рейси зв'язували місто з Микільською слобідкою на лівому березі Дніпра.
Окремо влаштовували пароплавні гуляння - поїздки на спеціально зафрахтованих судах в довколишні місцевості - Китаєво, Межигір'я, Жуків острів. Ініціаторами таких розваг виступали різноманітні громадські організації, сподіваючись зібрати певну суму на благі цілі. Вартість поїздки різнилася залежно від статі та віку пасажира. Поїздка на Жуків острів в 1901 році чоловікам обходилася в 75 копійок, дамам - в 50 копійок, а діти платили всього 25 копійок. Пізніше з'явилися сімейні квитки на чотири персони вартістю від 3 до 6 рублів.
Влітку на воді не лише розважалися, але й займалися спортом. Київський яхт-клуб влаштовував гонки на веслах і під вітрилом. Розігрували кілька престижних нагород - золотий та срібний жетон для веслярів, шовковий прапор, звання кращого весляра яхт-клубу, призи командора і віце-командора клубу.
Свої човни і катери яхтсмени щодня здавали в прокат звичайним киянам. В середньому до двохсот осіб в день користувалися цією послугою. Особливо багато народу приходило в четвер, коли крім катання можна було ще й потанцювати під оркестр військової музики.

@темы: ретро-фото, історія, цікаві факти

---

Однією з перших праць, присвячених постраждалим пам’яткам Києва, стала робота видатного києвознавця Федора Ернста “Художні скарби Києва, що постраждали в 1918 р.”, яка описує знищені мистецькі та архітектурні пам’ятки під час облоги і штурму Києва більшовиками 5-8 лютого 1918 р. Зокрема детально розглядаються пошкодження будівель Києво-Печерської лаври і Печерська внаслідок артобстрілу.

Читати або завантажити книгу можна за посиланням:
www.facebook.com/lostkyiv/posts/288770473483649...

І про Федіра Ернста, якому ми завдячуємо прекрасними працями з київської історії:

uk.wikipedia.org/wiki/Ернст_Федір_Людвігович

@темы: історія, література про Київ

---

Георгій Малаков. Дворик Лаври з дзвіницею на Дальніх печерах, акварель, 1950рік.

@темы: живопис

---

Київ 1950-60-х років очима режисерів студії Довженка

@темы: відео, історія

---

Карта Києва, видана в Москві в 1936 р.

Назви топонімів перекладали з української на російську і виходило часто неточно.
Наприклад: Січнівка (Солом’янка), названа так на честь Січневого повстання у перекладі стала “Сычневкой”, Біличі стали “Беличье”, Передмостова слобідка стала “Пригородной слободкой”, Житній ринок став “Хлебным базаром”. Також неточними є назви таких топонімів як “Ветренные горы”, “Караваевские дачи” та ін.

@темы: цікаві факти

---

Одним із основних перевозів через Дніпро був Наводницький, що в районі Наводницької балки.
У 1744 р. тут було збудовано перший стаціонарний дерев’яний міст, який належав Печерській лаврі. У 1915 р. споруджено стратегічний дерев’яний міст на пальовій основі, який був спалений у 1920 р. відступаючими польськими військами. У 1921 р. його було відбудовано і замінено новим у 1935 р., який був зруйнований у вересні 1941 р. У 1939 р. розпочате спорудження постійного металевого моста з опорами на кесонній основі (автори: інженер В. Вахуркін, архітектор К. Яковлєв), але до війни будівництво не встигли завершити.
За німецької окупації на його опорах було зведено тимчасовий міст, підірваний у 1943 р. У листопаді 1943 року саперними частинами Радянської Армії був споруджений низьководний, а з 1944 р. – висоководний міст.
Але після відкриття у 1953 р. моста ім. Патона Наводницький міст був розібраний. Нині залишились лише кілька залишків старих опор, які іноді за низького рівня води можна побачити над поверхнею Дніпра.

Перший стаціонарний Наводницький міст на картині В. Ріхтера. 1820-і рр.



Стратегічний Наводницький міст, 1930-і рр.


Наводницький дерев’яний міст, 1944 р.

@темы: ретро-фото, київські мости

---

Художник Володимир Сидорук. "Київські каштани", 1985 р.

@темы: живопис

---

Будинок по вул. Володимирській 10 збудовано у 1910-11 рр. для київських відділень Селянського поземельного і Державного дворянського банків.
Один з перших в Україні банківських будинків, зведених у неоросійському стилі. Автор проекту — архітектор О. Кобелєв. Після завершення будівництва триповерховий, у 1953 надбудовано четвертий поверх. При цьому один з криволінійних фронтонів головного фасаду та наріжну вежу було піднято, другий — втрачено, внаслідок чого загальні пропорції змінилися. Матеріал стін — цегла. Перекриття бетонні, цокольна частина — бетонна, імітує природний камінь. Відзначається високою якістю обробки. Композиція головного фасаду асиметрична, з тридільним членуванням, наріжжя увінчує вежа із оригінальним наметовим покриттям. Мотиви давньоруської архітектури введено у форми вхідного порталу, вікон другого поверху, орнаментику майолікових вставок фриза. У декорі огорожі балкону — барельєфи із зображеннями давньоруських воїнів.
У 1914-16 рр. тут функціонував лазарет на 20 ліжок, який своїм коштом утримували співробітники Міністерства фінансів. З 1921 року у будинку розміщувався Київський телеграф.

@темы: архітектура

---

Нова гавань річкового порту в Києві була побудована у 1899 р. за проектом інженера М. Максимовича. Було проведено масштабні гідротехнічні роботи. Лінія причалу порту простягнулася на 3156 м – це була одна з найдовших річкових гаваней Європи.

@темы: ретро-фото, цікаві факти

---

Панорама Києво-Печерської лаври, кінець 1950-х.
(Фото з колекції Дмитра Малакова)

@темы: ретро-фото

---

Головний кінотеатр на Подолі — кінотеатр «Жовтень» неодноразово міняв як свою назву, так і свій вигляд. Збудований він був на розі Костянтинівської і Щекавицької вулиць у 1930-1931 роках за переробленим В. Риковим проектом архітектора Н. Троцького. Зовні представляв собою яскравий зразок архітектури конструктивізму: кубічні об’єми, головний вхід на розі, характерні круглі вікна-ілюмінатори. Наприкінці 1930-х роках до цього стилю почали ставитись вороже, називаючи таку архітектуру убогою і похмурою, протиставляючи її новій “радісній” соціалістичній архітектурі. Тому у 1937 р. кінотеатр, який дістав назву “Третього Комсомольського”, був докорінно перебудований за проектом С. Бабулевича, внаслідок будівля отримала новий фасад з колонадою, ліпленим декором та ін. У 1980-х роках під час чергової реконструкції кінотеатру йому повернули вигляд, наближений до первісного.



1935 рік

@темы: архітектура

---

Художник Віталій Петровський

@темы: мистецтво, живопис