Як пили чай київські монахи, козацька старшина й Тарас Шевченко? Як змінилися чайні звички у радянській період? Вікенд разом з МАY-Ukraine розповідає про традиції київського чаювання.

Престижний напій: чайні традиції киян

@темы: історія, цікаві факти

---

Ігор Чамата. "Краєвид Подолу", 2009 рік (полотно, олія).

@темы: живопис

---

Світлана Леонтьєва

Пуща-Водиця. Трамвай. Осінь.




Шоколадний будиночок



Захід сонця над Києвом. Осокорки

@темы: живопис

---

Найдовший фасад на Прорізній вулиці мав прибутковий будинок №4-6, зведений на поч. ХХ ст. на розі з Музичним провулком. Чотириповерховий будинок відрізнявся монументальними формами стилю модерн. Фасади прикрашались еркерами, ліпним декором, завершувалися лучковими фронтонами.
У вересні 1941 р. будинок значно постраждав під час вибуху сусіднього будинку №2, тому в жовтні 1941 р. німецькі сапери підірвали його. Нині на цьому місці зелена зона.

@темы: архітектура

---

Цінною працею, присвяченою питанню пам’яток Києва, що зникли є книга Кирила Третяка «Путівник по зруйнованому місту», видана у 1998 р. Книга описує історію знищення київських пам’яток з XVIII ст. по 1990-і рр.

Київ: Путівник по зруйнованому місту

@темы: література про Київ

---

Як киянам привозили кавуни до кавунової баржі?

На початку ХХ століття у серпні з Херсонської, Полтавської та Чернігівської губерній до Києва доставляли кавуни. На київській пристані їх зустрічала санітарна комісія. Незрілі і зіпсовані плоди перевіряючі тут же розбивали і кидали в Дніпро. Цілі маси кавунів пливли за течією, а кмітливі мешканці Передмістної Слобідки ловили їх, плаваючи на човнах.

Київська пристань

@темы: цікаві факти

---

Однією з найяскравіших промислових споруд довоєнного Києва був механоскладальний цех заводу “Радар”, зведений у 1940 р. за проектом відомого київського архітертора Й. Каракіса.
Оскільки він добре проглядався з боку вул. Предславинської, цех отримав виразний фасад. Він був розчленований карнизом, опертим на стовпи, оформлені у вигляді східчастих пілястрів з перспективним профілюванням завдяки цегляній кладці.
На жаль, цех було знесено у червні 2019 р. для зведення ЖК Stanford.

@темы: архітектура

---

Карта-схема “Пам’ятки Києва, знищені у ХХ столітті” вперше опубліковано у 1991 р. у видавництві «Картінформ». Її автором виступила відома києвознавиця Людмила Проценко. На мапі відображено пам'ятки історії та культури Києва, втрачені у XX ст. Їх згруповано у тематичні групи: культові, громадські, житлові, виробничі, транспортні, оборонні споруди; поховання, скульптура та ін. Кожна група позначається окремим умовним знаком. У 2016 р. карта була перевидана видавництвом «Мапа».

mapaedit.com.ua/ua/nova-produktsiya/pam_yatki-k...

@темы: історія, пам'ятки Києва

---

В середині XVIII ст. на Подолі було влаштовано перший локальний міський самопливний водогін.
Вода до нього надходила по дерев’яних трубах з джерел, які витікали з-під Замкової гори до водорозбірних колодязів (басейнів), розташованих поблизу магістрату на Контрактовій площі, у два фонтани Фролівського і до одного фонтана Братського монастирів. У ХІХ ст. над джерелом у Фролівському монастирі біля Вознесенського собору було влаштовано дерев’яний круглий павільйон, який архітектурно перегукувався з Воскресенською церквою-ротондою навпроти. У ХХ ст. павільйон розібрали, однак джерело функціонує і досі.

@темы: ретро-фото, цікаві факти

---

Надзвичайно цінною працею, яка розповідає про зниклі пам’ятки Києва є анотований фотоальбом Василя Галайби «Фотоспомин. Київ, якого немає», виданий у 2000 р. та перевиданий у більшому об’ємі й більшим накладом у 2018 р. Фотоальбом складається з фотографій будівель Києва, зроблені в період у 1977-1988 рр. і які до нашого часу не вціліли і зображень яких фактично не знайти в інших джерелах.
Окрім фотоматеріалу також подано інформацію про власників київських садиб і будинків до 1917 р.

Фотографії В. Галайби з анотаціями можна побачити на сайті:

grad.kiev.ua

@темы: ретро-фото, історія

---

Будівля Київського політехнікуму зв'язку. Вул. Леонтовича, 11/18

Архітектори Віктор Єлізаров та Аріадна Лобода.

Будинок у стилі радянського неокласицизму, має п'ять поверхів. Акцентом будівлі виступає шестиповерхове, вежоподібне, квадратне у плані наріжжя з металевою вежею зв'язку. Від нього відходять різні за розміром крила. Коротка секція з брамою уздовж бульвару Тараса Шевченка примикає до будівлі колишньої гімназії. Композиційним центром фасаду крила з боку вулиці Леонтовича є портал, виділений триповерховими колонами.
Фасад крила з боку вулиці Леонтовича прикрашений пілястрами. Пілястри на рівні четвертого — п'ятого поверхів і колони на рівні шостого, а також самі верхні поверхи оздоблені пишним орнаментом.

@темы: архітектура

---

Київ на фото Володимира Загорського, 1883 р.

@темы: ретро-фото

---

Олександру Вороні, автору мозаїк у підземному переході на Майдані Незалежності, місяць тому виповнилося 96 років.

Як створювалися мозаїки в переході під Майданом Незалежності?

@темы: мистецтво, метро

---

19 червня 1949 року у Києві на схилах Дніпра відкрився Зелений театр. Був побудований між підпірних стін Печерської фортеці XVIII-XIX ст., які прикривали водокачку на березі Дніпра.

Перші стіни Зеленого театру з'явилися в середині XIX століття. Тоді було вирішено посилити укріплення навколо Печерської фортеці, закривши яр двома підпірними стінами, які б прикривали собою водокачку на березі Дніпра. Обидві стіни мають внутрішні галереї, рушничні та пару артилерійських бійниць.
Верхня пряма підпірна стіна споруджена в 1853—54-му роках. Нижня напівкругла підпірна стіна побудована трохи пізніше, в 1856-му році — двох'ярусна склепінчаста галерея з рушничними бійницями. Вона повинна була закривати підходи до Ланцюгового мосту і охороняти Подільський набережний верк (укріплення), більш відомий як Подільські ворота. Через обидві підпірні стіни проходив підземний хід, що з'єднував майстерні на Арсенальній і водокачку на березі Дніпра. Підземеллям були прокладені чавунні водопровідні труби.

На початку XX століття фортецю почали використовувати як склад, а верк — як водокачку. Пізніше вежу знесли, а між стінами побудували кінотеатр. Кінотеатр був побудований після Другої світової війни в 1949 році. Центр міста був руїнах, тому архітектор Олександр Власов запропонував побудувати розважальний центр на схилах Дніпра. Тут був розбитий парк із каруселями і амфітеатр на 4000 місць.
З відкриттям Жовтневого палацу і Гідропарку Зелений театр втратив популярність

@темы: архітектура, цікаві факти

---

110 років тому у місті Носівка народився Сергій Шишко – один із найяскравіших майстрів українського живопису другої половини ХХ століття.

nuart.com.ua/artists/shishko-s-f/

Київський ранок. 1977.




Дніпро. 1944.


Дніпро восени. 1979.


Київські далі. 1964.


Хрещатик взимку. 1966.

@темы: мистецтво, живопис

---

Кожен киянин середнього достатку на початку ХХ століття влітку прагнув покататися на пароплаві. Київ був пунктом, звідки водний транспорт йшов в далеке плавання до Катеринослава, Кременчука, Пінська, Чорнобиля, Чернігова, Гомеля, Могильова. «Приміські» рейси зв'язували місто з Микільською слобідкою на лівому березі Дніпра.
Окремо влаштовували пароплавні гуляння - поїздки на спеціально зафрахтованих судах в довколишні місцевості - Китаєво, Межигір'я, Жуків острів. Ініціаторами таких розваг виступали різноманітні громадські організації, сподіваючись зібрати певну суму на благі цілі. Вартість поїздки різнилася залежно від статі та віку пасажира. Поїздка на Жуків острів в 1901 році чоловікам обходилася в 75 копійок, дамам - в 50 копійок, а діти платили всього 25 копійок. Пізніше з'явилися сімейні квитки на чотири персони вартістю від 3 до 6 рублів.
Влітку на воді не лише розважалися, але й займалися спортом. Київський яхт-клуб влаштовував гонки на веслах і під вітрилом. Розігрували кілька престижних нагород - золотий та срібний жетон для веслярів, шовковий прапор, звання кращого весляра яхт-клубу, призи командора і віце-командора клубу.
Свої човни і катери яхтсмени щодня здавали в прокат звичайним киянам. В середньому до двохсот осіб в день користувалися цією послугою. Особливо багато народу приходило в четвер, коли крім катання можна було ще й потанцювати під оркестр військової музики.

@темы: ретро-фото, історія, цікаві факти

---

Однією з перших праць, присвячених постраждалим пам’яткам Києва, стала робота видатного києвознавця Федора Ернста “Художні скарби Києва, що постраждали в 1918 р.”, яка описує знищені мистецькі та архітектурні пам’ятки під час облоги і штурму Києва більшовиками 5-8 лютого 1918 р. Зокрема детально розглядаються пошкодження будівель Києво-Печерської лаври і Печерська внаслідок артобстрілу.

Читати або завантажити книгу можна за посиланням:
www.facebook.com/lostkyiv/posts/288770473483649...

І про Федіра Ернста, якому ми завдячуємо прекрасними працями з київської історії:

uk.wikipedia.org/wiki/Ернст_Федір_Людвігович

@темы: історія, література про Київ

---

Георгій Малаков. Дворик Лаври з дзвіницею на Дальніх печерах, акварель, 1950рік.

@темы: живопис

---

Київ 1950-60-х років очима режисерів студії Довженка

@темы: відео, історія

---

Карта Києва, видана в Москві в 1936 р.

Назви топонімів перекладали з української на російську і виходило часто неточно.
Наприклад: Січнівка (Солом’янка), названа так на честь Січневого повстання у перекладі стала “Сычневкой”, Біличі стали “Беличье”, Передмостова слобідка стала “Пригородной слободкой”, Житній ринок став “Хлебным базаром”. Також неточними є назви таких топонімів як “Ветренные горы”, “Караваевские дачи” та ін.

@темы: цікаві факти