[Киевское Братство]

ТРУХАНІВ ОСТРІВ

Труханів острів займає центральне місце серед низки дніпровських островів, що простяглися вздовж русла Дніпра. Площа острова 452,7 га.

За часів Київської Русі на Трухановому острові розташовувалося селище Ольжиші, що належало княгині Ользі. У 1534 острів перейшов у володіння Пустинно-Микільського монастиря, у 1698 його повернуто місту.
У 2-й половині 19 століття тут створено 1-е і 2-е об'єднання Дніпровського пароплавства з майстернями й поселеннями при них. У селищі була церква Святої Єлизавети (збудована у 1909-10 рр. коштом Давида Марголіна, зруйнована у 1930-і роки), була двокласна школа, зведена його ж коштом у тому самому 1909 році (за радянських часів — школа № 100).
Наприкінці 1920-х років селище було забудоване 367 житловими будинками. Перед війною населення острова налічувало близько 7 тисяч мешканців. У 1936 —1941 роках тут жила з батьками й навчалась у школі № 100 Ліна Костенко, цьому періоду її життя присвячений вірш «Я виросла у Київській Венеції».
За Другої світової війни, а саме коли німецькі загарбники відступали з Києва у жовтні 1943 р., поселення було спалене.
Єдина споруда, що вціліла з довоєнних часів — дерев'яний будинок на північ від Петрівського залізничного мосту. Збереглися рештки фундаментів церкви та школи.
Після війни поселення вирішили не відновлювати, а у 1950-60-і роки зробили на острові зону відпочинку.
На початку 1990-х р. було створено земляцтво «Труханів острів», що об'єднує всіх тих, що народились чи жили до війни в поселенні на острові. Товариство було офіційно зареєстроване 1995 р., і нині на острові в пам'ятні дні земляцтво проводить ряд заходів.

@темы: історія, місцевості Києва